Рішення № 8263995, 12.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2010 р. Справа № 37/307-09 (н.р. 35/77-09)

вх. номер 9525/5-37 (н.р. 2054/5-35)

Суддя Господарського суду Харківської області

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Мельниченко О.В. за довіреністю № б/н від 01.07.2009 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Центрум", м. Харків

про стягнення 2371041,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента-Агро") звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь 1758915,47 грн. основного боргу, 37009,28 грн. пені, 4615,36 грн. 3% річних, 51008,54 грн. інфляційних, 263837,32 грн. штрафу, 75000,00 грн. витрат на послуги адвоката, а також віднести на відповідача витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.05.2009 року позов було задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Центрум" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента-Агро" 1758915,47 грн. основного боргу, пеню у розмірі 37009 ,28 грн., 3% річних у розмірі 4615,36 грн., індекс інфляції у розмірі 51008,54 грн., штраф у розмірі 263837,32 грн., адвокатські витрати у розмірі 75000,00 грн., державне мито у розмірі 22500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2009 року рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2009 року в частині стягнення адвокатські витрати у розмірі 75000,00 грн. було скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2009 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2009 року у справі № 35/77-09 господарського суду Харківської області в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 75000,00 грн. адвокатських витрат залишено без змін; в решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2009 року та рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2009 року скасовано; справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Позивач, через канцелярію господарського суду 21.12.2009 р. за вх. № 16456, надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка господарським судом була прийнята до розгляду.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1587221,12 грн. основного боргу, 304124,12 грн. пені, 40927,36 грн. 3% річних, 125685,47 грн. інфляційних, 238083,16 грн. штрафу, 75000,00 грн. витрат на послуги адвоката, а також віднести на відповідача витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 31 березня 2008 року між сторонами був укладений договір № 301-03-2008 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу. Відповідно до умов даного договору ним визначалися умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (надалі-товару). Позивач свої обов'язки за договором виконав у повному обсязі, а відповідач свої обов'язки щодо сплати товару у повному обсязі не виконав.

Позивач до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 12.01.2010 р. за вх. № Д19, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач про судове засідання був повідомлене належним чином, в судове засідання не з'явився.

Позивач, через канцелярію господарського суду 12.01.2010 р., надав документи згідно супровідного листа, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 12.01.2010 р. за вх. № 228, надав відзив на позовну заяву, який господарським судом залучається до матеріалів справи. У наданому відзиві відповідач вказував на те, що провадження у частині стягнення 75000,00 грн. на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню, а щодо застосування штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу — перегляду у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

31 березня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 301-03-2008 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу (надалі-договір). Відповідно до умов даного договору ним визначалися умови купівлі-продажу товару - засобів захисту рослин.

Відповідно до п.2.1 договору, асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.

Згідно з п. 2.2. договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

Відповідно до видаткових накладних, виписаних позивачем в період дії договору, відповідачу було поставлено товар - засоби захисту рослин на загальну суму 1375028,62 грн. Факт поставки товару підтверджується наданими позивачем документами, а саме: видатковими накладними та відповідними довіреностями (том 1, а.с.21-31).

Пункт 5.1. договору визначає, що покупець (відповідач у справі) здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.3. встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином: 100% від загальної вартості товару, згідно з додатком, оплачується покупцем у строк до 01 лютого 2009 року без виставлення рахунку-фактури.

Пунктом 11.1. договору було передбачено, що договір діє з моменту його підписання сторонами і до повного виконання сторонами обов'язків по договору.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки за договором у повному обсязі, претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача на адресу позивача не надходило.

Відповідач зменшив власну заборгованість шляхом часткового повернення товару позивачу на загальну суму 298662,82 грн., що підтверджується накладними на повернення товару (том 1, а.с. 32-37). Також, відповідачем до 01 лютого 2009 року було сплачено позивачу 19000,00 грн. за вказаним договором, що підтверджується копіями банківських виписок наявними в матеріалах справи (том 1, а.с. 38-40).

Враховуючи часткову оплату відповідачем вартості товару в розмірі 19000,00 грн. та повернення товару на суму 298662,82 грн. на момент виникнення зобов'язання, тобто до 01 лютого 2009 року, господарський суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору станом на 01 лютого 2009 року складала 1057365,80 грн.

Однак, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що додатками № 1-4, котрі є невід'ємною частиною договору, було встановлено право позивача перегляду ціни на товар. Як вказано в примітках до всіх додатків до договору, в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони домовились, що покупець-відповідач зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару з врахуванням індексації. Для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу:

S = (А1/А2)*В, де S-вартість товару на момент його оплати; B-вартість товару на момент підписання договору; А2-курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; А1- курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.

Судом встановлено, що офіційний курс долара США до гривні на день перерахування грошей, тобто станом на 02 лютого 2009 року, за офіційними даними НБУ становив 7,70 грн.

Виходячи звідси сума заборгованості з врахуванням індексації за рахунок зростання курсу долара США становить: S = (7,70 грн./дол : 5,05 грн./дол) х 1057365,80 грн. (вартість товару, що підлягала сплаті до 01.02.2009р.) = 1612221,12 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов’язковість сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 3 статті 691 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене та враховуючи часткову оплату вартості товару в розмірі після виникнення зобов'язання та індексації товару в розмірі 25000,00 грн. (10000,00 грн. - 19.02.2009 р.; 10000,00 грн. - 02.03.2009 р. та 5000,00 грн. - 03.04.2009 р.) господарський суд вважає, що на момент розгляду справи основний борг відповідача перед позивачем за договором з врахуванням індексації становить 1587221,12 грн. (1612221,12 грн. (вартість проіндексованого товару) - 25000,00 грн. (сума сплачених за отриманий товар платежів після індексації товару) = 1587221,12 грн.) і ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 8.4. договору за несплату або несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує штраф в розмірі 15% від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України. Сума штрафу становить 238083,16 грн. і ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно п. 8.1. договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 8.2. договору було передбачено, що за прострочення виконання зобов'язання відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно з п. 8.3. договору, сторони, відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства та враховуючи положення викладені у пунктах 8.1. - 8.3. договору господарський суд приходить до висновку, що сума пені у розмірі 304124,12 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з викладеним господарський суд приходить до висновку, що розрахунок 3% річних та інфляційних позивачем зроблено вірно, а 40927,00 грн. 3% річних та 125685,47 грн. інфляційних підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення з відповідача 75000,00 грн. витрат на послуги адвоката господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вивченням матеріали справи було встановлено, що згідно позовної заяви позивача № 230 від 05.03.2009 р. підставою стягнення з відповідача 75000,00 грн. витрат на послуги адвоката був договір № 43/02/09 від 09.02.2009 року про надання юридичних послуг, відповідно до якого працівник ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ» - адвокат Багатченко Юрій Володимирович здійснював надання правової допомоги. Також, у даній позовній заяві позивач вказував про те, що в майбутньому, адвокат Багатченко Юрій Володимирович, що є працівником ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ», безпосередньо буде, на підставі виданої ТОВ "Тридента Агро" довіреності користуватися всіма процесуальними правами позивача та набувати відповідно обов'язки під час здійснення та виконання умов Договору № 43/02/09 від 09 лютого 2009 року, брати участь в судових засіданнях, надавати заяви, клопотання, пояснення, тобто здійснювати необхідний комплекс юридичних дій пов'язаних зі стягненням із ТОВ „ Компанія Центрум" заборгованості та нарахованих штрафних санкцій, відповідно до чинного законодавства України та умов Договору № 301-03-2008 від 31.03.2008 року.

Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог № 1600 від 15.12.2009 р. позивач, також, просить суд стягнути з відповідача 75000,00 грн. витрат на послуги адвоката та підставою стягнення з відповідача 75000,00 грн. витрат на послуги адвоката є договір № 43/02/09 від 09.02.2009 року про надання юридичних послуг, відповідно до якого працівник ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ» - адвокат Багатченко Юрій Володимирович здійснював надання правової допомоги. Також, у даній заяві позивач вказував про те, що в майбутньому, адвокат Багатченко Юрій Володимирович, що є працівником ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ», безпосередньо буде, на підставі виданої ТОВ "Тридента Агро" довіреності користуватися всіма процесуальними правами позивача та набувати відповідно обов'язки під час здійснення та виконання умов Договору № 43/02/09 від 09 лютого 2009 року, брати участь в судових засіданнях, надавати заяви, клопотання, пояснення, тобто здійснювати необхідний комплекс юридичних дій пов'язаних зі стягненням із ТОВ „ Компанія Центрум" заборгованості та нарахованих штрафних санкцій, відповідно до чинного законодавства України та умов Договору № 301-03-2008 від 31.03.2008 року.

Приймаючи до уваги те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 75000,00 грн. витрат на послуги адвоката Вищим господарським судом України з вказаних вище підстав була вже розглянута, в її задоволенні було відмовлено (постанова Вищого господарського суду України від 03.11.2009 р. по справі № 35/77-09), та враховуючи те, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, господарський суд вважає за необхідне провадження у справі в частині стягнення з відповідача 75000,00 грн. витрат на послуги адвоката припинити.

За таких обставин господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, та те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 22960,41 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 113,28 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 611, 625, 627, 628, 629, 655, 691 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, п.2 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Центрум" (61099, м. Харків, вул. Рибалка, 40, код ЄДРПОУ 33676727, п/р 26008001310096 в філії ЗАТ „ОТП Банк" в м. Харкові, МФО 350750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А; фактична адреса: 03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, павільйон № 60, код ЄДРПОУ 25591321, р/р 26002001331921 в АТ „ОТП Банк" в м. Києві, МФО 300528) - 1587221,12 грн. основного боргу; 304124,12 грн. пені; 40927,36 грн. 3% річних; 125685,47 грн. інфляційних та 238083,16 грн. штрафу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 75000,00 грн. витрат на послуги адвоката припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Центрум" (61099, м. Харків, вул. Рибалка, 40, код ЄДРПОУ 33676727, п/р 26008001310096 в філії ЗАТ „ОТП Банк" в м. Харкові, МФО 350750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А; фактична адреса: 03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, павільйон № 60, код ЄДРПОУ 25591321, р/р 26002001331921 в АТ „ОТП Банк" в м. Києві, МФО 300528) - 22960,41 грн. державного мита та 113,28 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 18.01.2010 р.