Ухвала суду № 82639810, 25.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 червня 2019 року Справа 160/5857/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши матеріали позовної заяви Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування в частині висновку результати моніторингу закупівлі та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Східного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі «Код ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 410110 Вільне-Гвардійське - /М-18/ км 0+000 - км 0+900; км 1+000 - км 20+940 Новомосковського району Дніпропетровської області» у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, а також зобов`язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень.

Згідно ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно з частиною 1, пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, із зазначенням змісту позовних вимог і викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Тобто, з вказаної норми вбачається, що у публічно-правових спорах, особа повинна звернутися до суду із належним способом захисту.

Так, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач звертаючись до суду просив суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі «Код ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 410110 Вільне-Гвардійське - /М-18/ км 0+000 - км 0+900; км 1+000 - км 20+940 Новомосковсього району Дніпропетровської області» у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, а також зобов`язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень.

Проте, в матеріалах справи наявний висновок про результати моніторингу закупівлі «Код ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О041010 Вільне-Гвардійське - /М-18/ км 0+000 - км 0+900; км 1+000 - км 20+940 Новомосковського району Дніпропетровської області».

А отже, з урахуванням зазначеного, вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем в прохальній частині позовної заяви невірно вказаний номер рішення, яке оскаржується позивачем, що в свою чергу унеможливлює правильність вирішення спору.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, вищевказані вимоги КАС України позивачем не виконано, у зв`язку із чим позивачу необхідно надати до суду уточнений позов із викладенням в прохальній частині позовні вимоги щодо предмету спору та навести їх обґрунтування у відповідності до ст.ст.5, 160, 245 КАС України, із зазначенням у т.ч. протиправності рішень, дій чи бездіяльності, в залежності від обраного способу захисту.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет на 2019 рік" від 23.11.2018 року №2629-VIII, станом на 1 січня 2019 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 1921,00 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється:

- якщо подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою -1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1921,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 19 210,00 гривень;

- якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 9 605,00 гривень.

За подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється:

- якщо подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1921,00 грн.;

- якщо подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 гривень.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову позивачем заявлено вимоги немайнового характеру ( визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі «Код ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 410110 Вільне-Гвардійське - /М-18/ км 0+000 - км 0+900; км 1+000 - км 20+940 Новомосковсього району Дніпропетровської області» у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель та зобов`язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень ).

При цьому звертаючись до суду із цим позовом, позивачем не було долучено до позовної заяви доказів сплати судового збору за вимоги немайнового характеру у розмірі 1921,00 гривень, передбаченого положеннями Закону України «Про судовий збір».

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1921,00 гривень.

Проте, позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору із посиланням на те, що останній не має можливості сплатити судовий збір через важке фінансове становище.

Суд, розглянувши вказане клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Суд, звернувши увагу на підстави про відстрочення сплати судового збору, зазначає про таке.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, позивач не підпадає під умови за яких можливе відстрочення сплати судового збору, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Також, слід зазначити про те, що відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування в частині висновку результати моніторингу закупівлі та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві в п`ятиденний строк, з моменту отримання ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати суду докази сплати судового збору (оригінал квитанції) в розмірі 1921,00

грн., сплаченого за наступними реквізитами: Отримувач: УК у Чечелівському районі м.Дніпра Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; призначення платежу "судовий збір за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)";

- надати суду уточнену позовну заяву, у відповідності до кількості учасників справи, з викладенням позовних вимог відповідно до ст.ст.5, 160, 245 Кодексу адміністративного кодексу України (із визначенням вірного номеру оскаржуваного рішення Східного офісу Держаужитслужби);

- зазначити, відповідно до п.8 ч.5 ст.169 КАС України, відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів по справі.

Позивач: Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49004, м. Дніпро, пр. О. Поля, 2 код ЄДРПОУ 38598277).

Відповідач: Східний офіс Держаудитслужби ( 49600, м . Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, код ЄДРПОУ 40477689).

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя В.В Ільков