Рішення № 8263563, 09.02.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2010 р.Справа № 2/138-2343 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради вул. Коперника, 1, м. Тернопіль, 46000

до Дочірнього підприємства експертно-консультаційної фірми "ПМ-Консалт приватного малого підприємства "ШБ-1" просп. С. Бандери, 38, м. Тернопіль, 46018

про cтягнення 22 315 грн. 09 коп. заборгованості та штрафних санкцій

За участю представників сторін:

позивача: Мельничук О.М., довіреність №35 від 01.12.2008р.

відповідача:

Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 22 315 грн. 09 коп., із них: 6747 грн. 96коп. заборгованості по орендній платі за оренду нежитлового приміщення комунальної власності площею 52,3/4,3 кв.м., розташованого на цокольному поверсі будинку за адресою м. Тернопіль, вул. Доли, 7, згідно договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №5007 від 12.06.2008р. станом на 31.12.2008р.; 15 225 грн. 33коп. –плата за фактичне користування приміщенням за період з 01.01.2009р. по 31.10.2009р. та 341грн. 80коп. –пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за період з липня 2008р. по грудень 2008р.

Також просить зобов’язати відповідача звільнити вищезазначені приміщення.

Пояснює, що в місячний термін після закінчення дії договору він повідомив відповідача про те, що не згоден продовжити на 2009р. договір оренди №5007 від 12.06.2008р.

Однак, незважаючи на його вимоги відповідач на час розгляду справи нежитлові приміщення не звільнив.

Відповідач відзив на позов не надав.

Справа розглядається згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та приймаючи до уваги, що:

1) 12.06.2008р. сторони, керуючись ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (№2269-XII від 10.04.1992р.), ст. 759 Цивільного кодексу України та ст. 283 Господарського кодексу України, заключили договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №5007.

Згідно умов даного договору відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення комунальної власності площею 52,3/4,3 кв.м., яке розташоване на цокольному поверсі будинку в м. Тернополі по вул. Доли, 7, що підтверджено актом передавання нежитлових приміщень в оренду від 20.04.2005р.

Розділом 3 договору оренди №5007 від 12.06.2008р. сторони передбачили, що розмір орендної плати за користування майном проводиться на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р., шляхом корегування розміру місячної плати на індекс інфляції за поточний місяць оренди і перераховується орендарем на рахунок орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця (п. 3.2. договору).

Позивач стверджує, що на час розгляду справи, відповідач недоплатив йому 6747 грн. 96коп. орендної плати, яка виникла станом на 31.12.2008р.

Відповідач не представив доказів виконання договірних зобов'язань по сплаті орендної плати.

Тому з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що на час розгляду даної справи за відповідачем перед позивачем рахується борг по орендній платі в сумі 6747 грн. 96коп. Що є порушенням ст.ст. 2, 19, 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 286 Господарського кодексу України.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в частині стягнення 6747 грн. 96коп. слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

2) Відповідно до п. 10.1 договору оренди №5007 від 12.06.2008р. сторони уклали даний договір на один рік, до 31.12.2008р.

24.01.2009р. позивач направив відповідачу листа №102-у, в якому повідомив про відмову від продовження договору оренди та запропонував в 10-ти денний термін повернути йому по акту прийому-передачі орендовані нежитлові приміщення.

Відтак, слід вважати, що договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №5007 від 12.06.2008р. припинив свою дію 31.12.2008р. (ст. 763 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 27 Закону України №2269-XII від 10.04.1992р., у разі закінчення дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі, що і передбачено в п. 2.4 та 5.18 договору №5007 від 12.06.2008р. Тобто, після закінчення терміну дії договору оренди орендар зобов’язаний в 10-ти денний термін повернути орендодавцю орендовані приміщенням по акту прийому-передачі.

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення ст. 785 Цивільного кодексу України, орендовані приміщення не звільнив та не повернув їх по акту прийому-передачі.

Відповідач не представив доказів звільнення приміщення після припинення договору оренди.

Тому з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що на час розгляду справи спірне приміщення не звільнене, а тому відповідач зобов’язаний його звільнити.

3) Після припинення договору оренди відповідач користувався нежитловим приміщенням площею 52,3/4,3 кв.м., розташованим в м. Тернополі по вул. Доли, 7. За користування таким відповідач станом на 31.10.2009р. зобов’язаний сплатити 15225грн. 33 коп. Дана сума вираховується із встановленої орендної плати, узгодженої сторонами в договорі оренди.

Дана сума не сплачена. Тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 15225 грн. 33 коп. слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

4) Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України №543/96ВР від 22.11.1996р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", за період з 16.08.2008р. по 16.02.2009р. відповідач повинен сплатити позивачеві пеню в сумі 336грн. 62 коп. (розрахунок пені проведено судом та знаходиться в матеріалах справи).

5) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по державному миту слід покласти на відповідача в сумі 308 грн. 10 коп. (223 грн. 10коп. по майновому спору та 85 грн. по немайновому –щодо звільнення приміщення).

6) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов’язані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Стягнути з Дочірнього підприємства експертно-консультаційної фірми "ПМ-Консалт приватного малого підприємства "ШБ-1" просп. С. Бандери, 38, м.Тернопіль (ідент. код 25348253):

- на користь Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради вул. Коперника, 1, м. Тернопіль (ідент. код 36212339) 6747 грн. 96коп. –за оренду; 15 225 грн. 33 коп. –за користування нежитловим приміщенням; 336грн. 62 коп. –пені; 308 грн. 10 коп. –в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

2) Зобов'язати Дочірнє підприємство експертно-консультаційної фірми "ПМ-Консалт приватного малого підприємства "ШБ-1" (ідент. код 25348253) звільнити нежитлове приміщення комунальної власності площею 52,3/4,3 кв.м. по вул. Доли, 7 в м. Тернополі та передати його по акту прийому-передачі Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради (ідент. код 36212339).

3) В решті частині позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення «10»лютого 2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя