Рішення № 8263555, 15.01.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2010 р.Справа № 12/74-2166 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Дочірнього підприємства фірма "Альтфатер Тернопіль", вул. Бродівська-Гріга, 3, м. Тернопіль          

до Збаразького МКП "Збараж", вул. Д. Галицького, 92, м. Збараж, Тернопільської області

За участю представників сторін від:

позивача: Балабан П.О. –адвокат (довіреність від 16.09.09р.); Процик М.Т. –головний бухгалтер (доручення від 14.12.09);

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Дочірнє підприємство фірма "Альтфатер Тернопіль", м. Тернопіль, звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовною заявою про стягнення із Збаразького МКП "Збараж", м. Збараж, 6223грн.62коп. –заборгованості за надані послуги з квітня 2008 року по лютий 2009 року згідно договору №54/3 від 21.07.2004 року, 739грн.67коп. –пені, 1141грн.50коп. –інфляційних (із врахуванням заяви про зміну предмету позову, яка підтримана повноважними представниками позивача у судовому засіданні 12.01.2010р.).

Відповідач надав суду відзив на позов від 25.12.2009р., в якому зазначив, що позовні вимоги Дочірнього підприємства фірма "Альтфатер Тернопіль" визнає частково, а саме: за надані послуги згідно договору №54/3 від 21.07.2004р. з січня 2008р. по січень 2009 року в сумі 5663грн.64коп., щодо заборгованості згідно рахунку №01432/54/3 від 23.02.2009 року на суму 559грн.98коп. не визнає, оскільки у лютому 2009 року надання послуг із збирання та вивезенням твердих побутових відходів позивачем не здійснювались, також нарахування інфляційних відповідач заперечує, посилаючись на те, що послуги по збиранню та вивезенню твердих побутових відходів входять в структуру витрат тарифу на послуги з утримання будинків і споруд, щодо нарахування пені в сумі 1141г рн.50коп. відповідач також заперечує, оскільки її нарахування не відповідає нормам чинного законодавства, тому просить суд позовні вимоги Дочірнього підприємства фірма "Альтфатер Тернопіль" задовольнити частково в сумі 5663грн.64коп.

Позивач супровідним листом від 29.12.2009р. надав суду розрахунок суми пені по Збаразькому МКП "Збараж" згідно договору №54/3, згідно якого пеня в підсумку за період з 16.05.2008р. по 15.09.2009р. становить 739грн.67коп.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 12.01.2010р. за згодою повноважних представників сторін оголошувалася перерва до 12год.00хв. 15.01.2010р.

В судове засідання 15.01.2010р. повноважний представник відповідача не з'явися.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши доводи представників позивача, оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

У відповідності до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов’язковим для виконання кожної із сторін.

21 липня 2004 року між Дочірнім підприємством фірма "Альтфатер Тернопіль" (надалі - Виконавець) та Збаразьким МКП "Збараж" (надалі - Замовник) укладений договір №54/3 про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів (надалі –Договір), за умовами п.п. 1.1., 4.2.1. якого Виконавець зобов’язався надавати послуги Замовнику із збирання та вивезення твердих побутових відходів, накопичених у нього, на умовах Договору, а Замовник в свою чергу зобов’язався своєчасно, у встановлений Договором термін, а саме згідно п. 3.1. розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, плата за послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів вноситься не пізніше 15 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, сплачувати надані послуги.

Обсяг, режими, терміни та вартість наданих послуг сторони погодили у п. 2 Договору, в якому, зокрема визначили, що середньомісячна вартість послуг, які надаються за планово-дворовою системою, становить 943грн.16коп. та тверді побутові відходи вивозяться Виконавцем у дні, які вказані у графіку-дислокації, що є невід'ємною частиною Договору.

У п. 8.1. Договору сторони встановили, що він діє з 28.07.2004р. до 31.12.2004р. і набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Як свідчать матеріали справи та що підтверджено повноважними представниками сторін, станом на час надання позивачем відповідачу послуг по збиранню та вивезенню твердих побутових відходів з квітня 2008 року по лютий 2009 року договір №54/3 від 21.07.2004р. був чинний, так як заяв про відмову від нього не було.

На виконання умов Договору позивач в період з квітня 2008 року по січень 2009 року, на підставі актів виконаних робіт та акту звіряння розрахунків станом на 31.01.2009р., підписаних представниками без зауважень та завірених печатками сторін (копії яких знаходяться в матеріалах справи), надав відповідачу послуги на загальну суму 5863грн.64коп., а також згідно рахунку-фактури №01432/54/3 від 23.02.2009р. у лютому 2009 року Виконавець надав Замовнику послуги на суму 559грн.98коп.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов’язання, що випливають із договору про надання послуг. Так, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З наведеного випливає юридична сутність зобов’язання про надання послуг, як консенсуального, двостороннього та відплатного договору, предметом якого є отриманий замовником корисний ефект від вчинення виконавцем певної діяльності або певних дій, що носить нематеріальний характер, на відміну від договору підряду, де наслідком роботи підрядника є створення нової речі або зміни (покращення) споживчих якостей вже існуючої речі. Договір про надання послуг є двостороннім зобов'язувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надати послугу і надано право на одержання відповідної плати. Замовник в свою чергу зобов'язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуги з боку виконавця, і на відміну від підряду, замовник позбавлений обов’язку прийняти надану послугу.

Як вбачається з умов договору, обов’язок замовника послуг оплатити надані йому виконавцем послуги не пов’язується з фактом їх прийняття замовником від виконавця.

Обов’язок по перерахуванню грошових коштів за надані послуги згідно договору встановлено умовами договору та випливає із змісту загальних положень про зобов'язання цивільного законодавства та Господарського кодексу України від 16.01.2003р., які суд застосовує до спірних правовідносин (ст.ст. 526, 509 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України).

Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, тобто відповідальність.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивач стверджує та що визнає відповідач у відзиві на позов, останній свої зобов'язання щодо оплати наданих згідно договору №54/3 від 21.07.2004р. послуг за період з квітня 2008 року по січень 2009 року виконав частково, сплативши 200грн.00коп., а також за твердженнями позивача відповідач не сплатив за послуги надані у лютому 2009 року, у зв'язку з чим заборгованість Збаразького МКП "Збараж" на день звернення з позовом в суд становить 6223грн.62коп.

Згідно п. 7.1. договору у разі порушення Виконавцем умов договору Замовник викликає представника Виконавця для складання та підписання акта, в якому зазначаються терміни, види, показники порушень, тощо.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов’язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

В порушення вимог ст.33 ГПК України відповідачем не надано належних і допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень на позов, а саме: не надано жодних доказів заявлення будь-яких письмових претензій виконавцю щодо неналежного надання ним послуг на виконання договору в лютому 2009р., доказів виклику представників Виконавця для складання акту відповідно до п. 7.1. договору, а тому твердження відповідача щодо ненадання відповідачем послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів в лютому 2009р. оцінюються судом критично.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, або про повну сплату боргу за виконані роботи не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 6223грн.62коп.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв’язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами Договору (п.3.3.), у вигляду сплати пені, що за період з 16.05.2008р. по 15.09.2009р. (згідно розрахунку позивача) становить 739грн.67коп.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за період з січня 2008 року по жовтень 2009 року становить 1141грн.50коп.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.33.34 ГПК України позов підлягає задоволенню, як обґрунтовано заявлений і підтверджений матеріалами справи.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти Збаразького МКП "Збараж" на суму позовних вимог, в порядку ст.66, 67 ГПК України, суд, приймаючи до уваги, що позивачем не зазначено, чому саме невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду про стягнення коштів, також не надано доказів, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а отже, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому дана заява позивача задоволенню не підлягає.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 66, 67, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Збаразького МКП "Збараж", вул. Д. Галицького, 92, м. Збараж, Тернопільської області, ідентифікаційний код 31973452, на користь Дочірнього підприємства фірма "Альтфатер Тернопіль", вул. Бродівська-Гріга, 3, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 22601875 –6223грн.62коп. –заборгованості за надані послуги з квітня 2008 року по лютий 2009 року згідно договору №54/3 від 21.07.2004 року, 739грн.67коп. –пені, 1141грн.50коп. –інфляційних, 102грн.00коп. в повернення сплаченого державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя