ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" січня 2010 р.Справа № 12/73-2113 Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом приватного виробничого підприємства "Енергобуд", вул. Привокзальна, 43, с. Устимівка, Васильківського району, Київської області, 08653
до товариства з обмеженою відповідальністю "Хоростків-Цукор", вул. Заводська, 1, м. Хоростків, Гусятинського району, Тернопільської області,48244
За участю представників від:
позивача: не з’явився;
відповідача: не з’явився.
Суть справи:
Приватне виробниче підприємство "Енергобуд", с. Устимівка, Васильківського району, Київської області, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Хоростків-Цукор", м. Хоростків, Гусятинського району, Тернопільської області 22444грн.76коп., з них: 11458грн.00коп. –основного боргу згідно акту виконаних робіт №1 за вересень 2006 року, 488грн.61коп. –пені, 988грн.84коп. –3% річних та 9509грн.31коп. –інфляційних (із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог №24 від 14.12.2009р. та усного пояснення повноважного представника у судовому засіданні 21.12.2009р.).
Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали суду знаходиться в матеріалах справи), своїм конституційним правом на захист не скористався.
ПВП "Енергобуд" листом №11 від 12.01.2010р. повідомило господарський суд Тернопільської області про те, що в поданому 14.12.2009р. уточненні позовних вимог помилково зазначено, що сума заборгованості згідно Акту №1 за вересень 2006р. складає 11458грн.00коп., тоді як фактично згідно даного акту підрядні роботи виконані на суму 11485грн.00коп., а відтак просить суд вважати вірною суму по акту №1 за вересень 2006р. –11485грн.00коп.
Розглянувши подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу (лист №11 від 12.01.2010р), враховуючи, що така подана позивачем відповідно до вимог ст.22 ГПК України до прийняття рішення у справі, а тому приймається судом і спір вирішується відповідно до уточнених позовних вимог.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:
Приватне виробниче підприємство "Енергобуд" на підставі акту №1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2006 року, який засвідчений підписами представників та печатками сторін, виконав товариству з обмеженою відповідальністю "Хоростків-Цукор" роботи на суму 11485грн.00коп., в даному акті зазначено, що підставою виконання підрядних робіт є контракт (договір) №1 від 11 вересня 2006 р., проте як встановлено при розгляді справи та як слідує із пояснень позивача, даний договір сторонами належним чином не укладався, а відтак слід вважати, що дані роботи виконувались на підставі усної домовленості між сторонами.
За приписами ч.1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом; правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обов’язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов’язки.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт виконання відповідачу підрядних робіт на суму 11485грн.00коп.
Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін.
Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання акту №1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2006 року.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання з договору підряду, згідно якого, в силу ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно із приписами ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі; замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Оскільки сторони не обумовили строк оплати відповідачем виконаних позивачем згідно усної домовленості підрядних робіт, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати виконаних робіт у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги кредитором.
Відповідно до вимог ст.ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов’язання щодо оплати виконаних згідно акту №1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2006 року не здійснив і, незважаючи на направлену йому претензію №1 від 30.06.2009р. щодо оплатити виконаних, яка одержана представником ТзОВ "Хоростків-Цукор" 03.08.2009р., що підтверджується його підписом на повернутому на адресу позивача повідомленні про вручення поштового відправлення (копія якого знаходиться в матеріалах справи), заборгованість відповідача станом на день розгляду справи становить 11485грн.00коп.
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про погашення боргу у повному обсязі суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 11485грн.00коп.
Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за період з серпня 2009 року по жовтень 2009р. становить 172грн.71коп., а також три проценти річних від простроченої суми, що за період з 11.08.2009р. (оскільки претензія про оплату виконаних робіт, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримана представником відповідача 03.08.2009р. і з врахуванням семиденного строку, встановленого ст. 530 ЦК України для виконання вимоги, відповідач зобов’язаний був оплатити отриманий товар не пізніше 10.08.2009р.) по 19.10.2009р. (по дане число інфляційні та річні нараховані позивачем) становить 66грн.08коп.
Позов в частині стягнення з відповідача 933грн.66коп. –інфляційних нарахувань та 922грн.76коп. –3% річних заявлений безпідставно та задоволенню не підлягає.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 488грн.61коп., то приймаючи до уваги, що згідно вимог ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання (в тому числі у вигляді неустойки (пені)) вчиняється в письмовій формі, а зобов’язання відповідача щодо оплати товару виникли на підставі усної домовленості між сторонами, і відповідно сторонами не було встановлено розміру пені, яка би сплачувалась у випадку несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за виконані роботи (грошових зобов'язань), то відповідно позов в цій частині заявлений безпідставно і задоволенню не підлягає.
При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст.11, 509 ЦК України позов в частині стягнення 11485грн.00коп. –боргу за виконані підрядні роботи згідно акту №1 за вересень 2006 року, 66грн.08коп. –3% річних, 172грн.71коп. – інфляційних підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і неоспорений відповідачем.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 83, 85 ГПК України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хоростків-Цукор", вул. Заводська, 1, м. Хоростків, Гусятинського району, Тернопільської області,48244, код ЄДРПОУ 31818410 на користь приватного виробничого підприємства "Енергобуд", вул. Привокзальна, 43, с. Устимівка, Васильківського району, Київської області, код ЄДРПОУ 32803599 - 11485грн.00коп. – боргу за виконані підрядні роботи згідно акту №1 за вересень 2006 року, 172грн.71коп. –інфляційних нарахувань та 66грн.08коп. –3% річних, 117грн.24коп. витрат по сплаті державного мита, 60грн.43коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
4. В решті позову –відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Суддя
Судове рішення № 8263401, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 12.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/73-2113. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: