
Справа № 454/1303/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2019 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
за участю секретаря Мандрик І.Я.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львіввугілля» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся в суд та просить поновити йому строк звернення з даним позовом; поновити його на іншій легшій роботі на ВП «Шахта «Лісова» ДП «Львіввугілля»; стягнути з ДП «Львіввугілля» на його користь 258520,02грн. втраченого заробітку за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги мотивує наступним.
Наказом №77п від 08.07.2016р. його звільнено у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я.
Він мав намір продовжувати працювати і мав змогу працювати на інших посадах, згідно медичних документів.
Також, стверджує, що довідався про порушення своїх прав лише з відповіді Головного Управління Держпраці у Львівській області від 16.05.2018р., що є підставою поновлення йому відповідного строку.
Представник відповідача подав відзив, в якому зазначив, що позову не визнає. Покликається на те, що з наказом про звільнення ознайомлений в день його винесення, 23.02.2018р. звертався з листом до міністерства енергетики та вугільної промисловості з приводу порушення його трудових прав, а тому відсутні підстави поновлення місячного строку звернення до суду з даним позовом.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З витягу з трудової книжки встановлено, що ОСОБА_1 працював на шахті з 2003 року та був звільнений 06.07.2016р. наказом №77п від 08.07.2016р.
Згідно витягу з книги обліку трудових книжок, ОСОБА_1 трудова книжка видана на руки 08.07.2016р.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звертався з даним позовом до суду, який Ухвалою від 28.12.2018р. за його заявою було залишено без розгляду.
Вдруге з позовом останній звернувся 16.05.2019р.
Відповідно до положень ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Згідно ст.234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
В той же час, позивачем не наведено жодних обставин та не надано доказів поважності підстав звернення до суду з даним позовом 16.05.2019р., в той час, як йому стало відомо про його звільнення 06.07.2016р.
Крім того, відповідно до висновків, викладених в рішенні Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.98 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001., право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.
Якщо в законі визначено порядок учинення певних дій, такий порядок у силу вимог вітчизняного законодавства повинен дисциплінувати осіб, котрі звертаються до суду, та не допускати входження процесу в безладний рух, оскільки право на суд не є абсолютним.
Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 ЦК України).
Відповідно до положень ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За таких підстав, в задоволенні позову слід відмовити, так як позивачем не доведено поважних причин пропуску строку звернення з позовом до суду понад два роки і дев`ять місяців та відповідачем заявлено про застосування позовної давності.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львіввугілля» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Державне підприємство «Львіввугілля», ЄДРПОУ:32323256, місцезнаходження: вул.Б.Хмельницького,26, м.Сокаль, Львівська область.
Повне судове рішення складено 24.06.2019р.
Головуючий: М. Я. Адамович
Судове рішення № 82632791, Сокальський районний суд Львівської області було прийнято 13.06.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 454/1303/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: