Постанова № 8263263, 12.01.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"12" січня 2010 р.Справа № 13а/60-1516

14 год. 55 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі

при секретарі судового засідання

Розглянув справу

за позовом Прокурора Збаразького району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі, вул. Грушевського, 3, м. Збараж, Тернопільська область, 47300

до Відкритого акціонерного товариства "Квантор", вул. Заводська, 21, м. Збараж, 47300

За участю представників:

прокуратури: Свачій М.І. – посвідчення№63, прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області

позивача : спеціаліст-юрисконсульт Борис І.Д., довіреність № 3803/01 від 01.12.09 р.

відповідача : не з'явився

Суть справи:

Прокурор Збаразького району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі звернувся з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Квантор" про стягнення 794,01 грн. недоїмки по страхових внесках, 14516,79 грн. штрафних санкцій та 4268,46 грн. пені.

В судовому засіданні, призначеному вперше на 25.04.2008р., оголошувались перерви до 16.05.2008р., 23.05.2008р., 06.06.2008р. в зв’язку із клопотанням відповідача та для надання можливості сторонам подати додаткові обґрунтування, заперечення та докази.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 06.06.2008р. на підставі п.3 ст. 156 КАС України провадження по справі зупинялось до вирішення Господарським судом Тернопільської області адміністративної справи № 13а/94-2004 за позовом ВАТ "Квантор", м. Збараж, Тернопільська область до Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі, м.Збараж, Тернопільська область про визнання нечинними рішення №20 від 15.05.2006р., №107 від 01.06.2007р., №87 від 26.02.2008р. про застосування фінансових санкцій, результат розгляду якої мав суттєве значення для вирішення даного спору.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009р. №22-а-12201/08/9104 у справі №13а/94-2004 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі задоволено, постанову господарського суду Тернопільської області від 28.07.2008року скасовано та прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено.

21.12.2009 року, на підставі п.5 ст. 156 КАС України, провадження у справі №13а/60-1516 поновлене.

Від відповідача надійшло клопотання №1 від 11.01.2010р. про відкладення розгляду справи до березня 2010 року через неможливість забезпечити участь бухгалтера та адвоката в судовому засіданні по причині зупинки підприємства ВАТ "Квантор" на зимовий період.

Прокурор та представник позивача подали заперечення на клопотання відповідача та просять розглянути спір в даному судовому засіданні, мотивуючи тим, що Львівським апеляційним адміністративним судом рішення про застосування фінансових санкцій визнані чинними.

Cуд, розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, відхилив його.

В судовому засіданні представник позивача надав суду уточнення позовних вимог, в якому просить зменшити заявлену до стягнення суму боргу в зв’язку з частковим погашенням та зазначає, що станом на час розгляду справи заборгованість ВАТ "Квантор" складає 14983,70грн. (11253,43 грн. штрафних санкцій та 3730,27 грн. пені) з врахуванням часткової сплати.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача та прокурору роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 в порядку ст.130 КАС України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового засідання не проводилась за відсутності відповідного клопотання представників.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представника позивача судом встановлено:

- відповідно до ст.ст.14, 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. (з наступними змінами), ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. (з наступними змінами), п.2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 і зареєстрованої в Мін’юсті України 16.01.2004 р. за №128/2004 (з наступними змінами), відповідач, як страхувальник, являється платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.

Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, визначено, що поряд із суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднаннями, бюджетними, громадськими та іншими установами та організаціями, об'єднаннями громадян, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (п.1 ст.1 Закону) до платників зазначеного виду збору, відносяться і фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) (п.4 ст.1 Закону), обов’язок перерахування збору з яких покладено на підприємства - страхувальники.

У відповідності до ч.6 ст.20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, п.5.1.4 вищевказаної Інструкції, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Згідно ч.2 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 5 тієї ж статті визначено, що за рахунок сум, які надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Як випливає з матеріалів справи, зокрема картки особового рахунку страхувальника, обґрунтованого розрахунку суми позову нараховані страхові внески сплачувались відповідачем з порушенням строку, встановленого п.6 ст.20 Закону України №1058, за що йому в автоматичному режимі нараховано штрафні санкції та пеню, що підтверджується рішеннями про накладення фінансових санкції від №20 від 15.05.2006р., №107 від 01.06.2007р. , №87 від 26.02.2008 року, прийнятими у відповідності до ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та випискою з особового рахунку платника та копіями вимог.

Отже, як вбачається з наданих суду доказів, станом на час подання позову за товариством рахувалась заборгованість 19579,26 грн., з яких: 14516,79 грн. штрафних санкцій та 4268,46 грн. пені (нарахованих за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з травня 2006 року по січень 2008 року) та 794,01 грн. недоїмки по страхових внесках (підтверджується розрахунками зобов’язань зі сплати збору, що знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до ч.3 ст.106 вищевказаного Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. З метою вжиття заходів щодо отримання заборгованості Управлінням Пенсійного фонду в Збаразькому районі було надіслано вимоги про сплату боргу №Ю-382 від 02.11.2006р. на суму 1451,00 грн., №Ю-382 від 04.06.2007р. на суму 14984,00 грн., №Ю-382 від 03.07.2007р. на суму 18507,00 грн., №Ю-382 від 04.10.2007р. на суму 2702,00 грн., №Ю-382 від 01.02.2008р. на суму 20404,37 грн.

В процесі розгляду справи відповідачем частково проведено погашення заборгованості на загальну суму 4595,56 грн. (794,01 грн. недоїмки, 3263,36 грн. штрафних санкцій, та 538,19 грн. пені), що підтверджується довідкою, представленою Управлінням Пенсійного фонду України в Збаразькому районі.

З матеріалів справи випливає, що відповідач свої зобов’язання щодо своєчасного і повного погашення боргу перед УПФ в Збаразькому районі не виконав, заборгувавши таким чином позивачу, з врахуванням часткової сплати, 11253,43 грн. штрафних санкцій та 3730,27 грн. пені.

Враховуючи, що оскаржені відповідачем рішення Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій судовою апеляційною інстанцією визнані правомірними, однак відповідач, станом на день розгляду справи заявлену до стягнення суму заборгованості в повному обсязі не сплатив, а тому позовні вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Квантор" 11253,43 грн. штрафних санкцій та 3730,27 грн. пені до Пенсійного фонду України підлягають задоволенню, як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

Керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86, 160-164, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Квантор", вул. Заводська, 21, м. Збараж, Тернопільська область, код 14312743 на користь Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі, вул. Грушевського, 3, м. Збараж, Тернопільська область р/р 25601301001193, МФО 398132, код 21156321 - 11253,43 грн. штрафних санкцій та 3730,27 грн. пені.

3. В решта частині позовних вимог провадження закрити.

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 18 січня 2010 р. до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя