Рішення № 8263231, 21.12.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2009 р.Справа № 14/94-1749 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Комунального підприємства сфери послуг "Чайка", вул. Глибока, 18, м.Тернопіль, 46000

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про примусове виселення із займаного приміщення.

За участю представників сторін:

позивача: Козак Н.В. - довіреність від 01.08.08р.

відповідача: ОСОБА_1 - довіреність №3115 від 26.06.09р.

Суть справи:

Комунальне підприємство сфери послуг "Чайка" м.Тернопіль звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Тернопіль про, згідно заяви про уточнення позовних вимог, зобов'язання СПД ОСОБА_1 звільнити в примусовому порядку займане приміщення площею 63,9 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Глибока,18 (перший поверх), м. Тернопіль.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, що підтримані в судовому засіданні його повноважним представником, позивач посилається на безпідставне ухилення відповідача від звільнення орендованого приміщення загальною площею 63,9 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Глибока,18 (перший поверх), м. Тернопіль, у зв'язку із відмовою позивача від договору оренди вказаного приміщення.

Відповідач, згідно відзиву на позов та пояснень повноважного представника, наданих в судовому засіданні, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

В судовому засіданні представникам сторін процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.

Строк вирішення спору продовжено на підставі ч.4 ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

10 квітня 2002 року між Комунальним підприємством сфери послуг “ Чайка “ - Орендодавець (позивач по справі) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 - Орендар (відповідач по справі) укладено договір оренди окремого приміщення КПСП "Чайка" (далі Договір), згідно із п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар бере у тимчасове володіння приміщення загальною площею 63,9 кв.м. (перший поверх), що знаходиться за адресою м. Тернопіль вул. Глибока, 18, терміном на 3 роки (п.4.1. Договору).

Згідно із п.2 Договору приміщення, що орендується, надається Орендарю для розміщення офісу та торгово-інформаційного центру.

Відповідно до п.3.1. Договору, приміщення та майно, що орендується, повинні бути передані Орендодавцем та прийняті Орендарем протягом 30 днів з моменту укладання даного Договору.

Передача приміщення та майна, що орендується, здійснюється за актом здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу таких в оренду.

Згідно п.2 підписаного сторонами Додатку від 01.08.2006р. до договору оренди окремого приміщення КПСП "Чайка" від 10.04.2002р., сторонами узгоджено загальну площу приміщення, що орендується в розмірі 43,9 кв. м.

На виконання взятих на себе по Договору зобов'язань, відповідно до Акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 01.05.2002р., копія якого знаходиться в матеріалах справи, позивачем передано, а відповідачем прийнято приміщення загальною площею 63,9 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Глибока,18, м. Тернопіль (перший поверх).

Однак, відповідачем, зобов'язання по Договору щодо своєчасної сплати орендних платежів виконані не були, зважаючи на що, позивачем 02.09.2009 року направлено лист, відповідно до якого останній відмовляється від договору оренди окремого приміщення КПСП "Чайка" від 10.04.2002р. та просить в 7-денний термін погасити допущену заборгованість по орендній платі.

08.09.2009 року позивачем на адресу відповідача направлено рекомендований лист із вимогою звільнити в 3-денний термін орендоване приміщення у зв'язку із розірванням договору оренди окремого приміщення КПСП "Чайка" від 10.04.2002р. в порядку п.2 ст.782 ЦК України.

Однак, як вбачається із наявного в матеріалах справи копії Акту від 11.09.2009 року, складеного в присутності повноважних представників сторін по договору, Орендар від передачі Орендодавцю приміщення першого поверху, що знаходиться за адресою вул. Глибока, 18, м. Тернопіль, загальною площею 63,9 кв.м. відмовився.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши доводи представника позивача та заперечення відповідача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього, даною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору найму, згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

До спірних правовідносин судом застосовуються приписи Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі-Закон), зважаючи на статтю 1 даного нормативно - правового акту.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст.18 Закону внесення орендної плати Орендарем своєчасно і у повному обсязі, є одним із основних його обов"язків за договором.

Досліджуючи обставини справи, з врахуванням положень ст.35 ГПК України, суд приймає до уваги факти, які встановлені господарським судом Тернопільської області при вирішенні спору у справі № 10/19-359. Так, у рішенні від 02.06.2009 року, яке у встановленому порядку набрало законної сили, суд констатував відсутність у СПД ОСОБА_1 боргу по орендній платі за договором від 10.04.2002 року станом на 01 червня 2009 року, в тому числі внаслідок проведеної ним оплати на підставі платіжного доручення № 46 від 27.04.2009 року сум заборгованості за лютий - квітень 2009 року.

В той же час, відповідачем до матеріалів справи не долучено жодних належних та допустимих доказів, які б засвідчували сплату ним в повному обсязі чи частково орендних платежів у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця (п.5.2 Договору) за червень-вересень 2009 року.

За таких обставин суд враховує, що приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

В свою чергу, ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

При цьому спеціальною нормою цивільного законодавства, яке регламентує спірні правовідносини , зокрема ч. 1 ст. 782 ЦК України обумовлено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом 3-х місяців підряд.

За таких обставин, суд вважає підставними і такими що ґрунтуються на положеннях ст.782 ЦК України дії Орендодавця (лист №02/09 від 02.09.2009 року "Про відмову від договору оренди майна від 10.04.2002р., звільнення орендованого приміщення та сплату боргу", - докази надіслання та копія у матеріалах справи), внаслідок яких ним реалізовано закріплені спеціальними законодавчими нормами права на відмову від договору в односторонньому порядку.

З моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору найму договір вважається розірваним, що в свою чергу, накладає на наймача обов"язок негайно повернути наймодавцеві предмет оренди ( ст.785 ЦК України, ст.27 Закону).

В той же час, невиконання орендарем вказаних законодавчих вимог засвідчується листом позивача від 08.09.09 року №08/09 ( його копія та докази надіслання відповідачу у матеріалах справи) та актом від 11.09.2009 року. Із пояснень учасників спору слідує, що предмет оренди не повернуто наймодавцю і на час вирішення даного спору судом.

З наведених підстав обгрунтованим є звернення комунального підприємства до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

При цьому судом не приймаються до уваги доводи суб"єкта підприємницької діяльності про те, що ним сплачена за спірний період орендна плата на умовах п.5.5. та п.5.6 Договору шляхом передачі позивачу товару, на підставі накладних, які оформлені у жовтні 2006 р. - березні 2007 р. на загальну суму 49897,98 грн.

Так, пунктом 5.5. Договору, його контрагенти досягли згоди про те, що за узгодженням сторін орендна плата може вноситись в натуральній або змішаній формі продуктами харчування, товарами , послугами; Орендар має право вносити орендну плату наперед ( п. 5.6. Договору).

Орендодавець у судовому засіданні заперечує надходження на його адресу від Орендаря пропозицій щодо проведення розрахунків за Договором за правилами, що передбачені у зазначеному вище пункті та вказує що ним згода на подібний спосіб сплати орендних платежів не надавалась.

Не надав і відповідач доказів того, що ним подібні пропозиції направлялись орендодавцю ( листи надані приватним підприємцем не містять доказів їх надіслання чи вручення комунальному підприємству).

За таких обставин, суд констатує, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б засвідчували досягнення учасниками договірних відносин згоди щодо сплати орендних платежів за спірний період у натуральній формі продуктами харчування, товарами , послугами.

Щодо довідки - повідомлення від 02.102006 року, на яку посилається відповідач, то із її тексту слідує, що КПСП "Чайка" пропонує спосіб розрахунків за Договором , який даним правочином взагалі не передбачений, зокрема, у разі не проведення комунальним підприємством розрахунків за поставлений СПД ОСОБА_1 товар на протязі 4 місяців з дня поставки, його вартість буде зарахована в орендну плату.

При цьому не заслуговують на увагу і посилання відповідача на те, що даним листом позивач надав згоду на зарахування зустрічних однорідних вимог за правилами ст.601 ЦК України, зважаючи на те, що останній датований 02.10.2006 року, тобто до виникнення самого зобов"язання (перша поставка товару відповідачем за вказаними ним накладними, була здійснена 05.10.2006 року).

І у будь - якому разі, приймаючи до уваги ст. 525 ЦК України пропозиції Орендодавця щодо порядку розрахунків за поставки товарів, які будуть здійснюватись у в майбутньому підлягали узгодженню з Орендарем у спосіб , що передбачений законодавством.

Натомість матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б засвідчували подібне узгодження.

При цьому слід вказати і на невідповідність фактичних дій відповідача його поясненням про проведення розрахунків за об"єкт оренди поставками товару чи зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Зокрема, при вирішенні спору у справі № 10/19-359 господарським судом встановлено : заборгованість по орендній платі за лютий - квітень 2009 року; її погашення приватним підприємцем в безготівковому порядку на підставі платіжного доручення №46 від 27.04.2009 року (поставки товарів, на які відповідач посилається як на доказ проведення розрахунків за спірний період ним проведені у жовтні 2006 року - березні 2007 року).

Зважаючи на викладене вище в сукупності, суд погоджується із доводами позивача щодо неналежного виконання умов Договору приватним підприємцем в частині сплати орендних платежів за спірний період та вважає необґрунтованим твердження відповідача про досягнення контрагентами договірних правовідносин згоди на проведення оплат орендних платежів за правилами п.5.5. Договору.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства сфери послуг "Чайка" до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про звільнення в примусовому порядку займаного приміщення площею 63,9 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Глибока,18 (перший поверх), м. Тернопіль, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені у встановленому порядку відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1,2, 32-34, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звільнити займане приміщення площею 63,9 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Глибока,18 (перший поверх), м. Тернопіль.

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства сфери послуг "Чайка" (вул. Глибока,18, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14042551) - 85 (вісімдесят п'ять) грн. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата_ року через місцевий господарський суд.

Суддя