ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"23" грудня 2009 р.Справа № 14/102-1785 Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс", вул. Краківська, 36/10, м.Київ 94, 02094
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл", вул. Текстильна, 28, м.Тернопіль, 46010
про cтягнення заборгованості в сумі 360 186,81 грн.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Савченко Д.О., довіреність № 7704 від 15.10.08 р.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс", м. Київ звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл", м. Тернопіль про стягнення заборгованості в сумі 360 186,81 грн.
Свої позовні вимоги, підтримані в судовому засіданні повноважним представником, позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленої продукції, у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість в сумі 360 186,81 грн., яка і є предметом судового розгляду.
Відповідач, згідно відзиву на позов та пояснень повноважного представника, частково заперечив проти позовних вимог, зазначивши при цьому, що в нього існує прострочена заборгованість перед позивачем по оплаті вартості поставленої продукції в сумі 140 973 грн.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.
В судових засіданнях представникам сторін їх процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз’яснено.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
15 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс" - Постачальник (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеграл" - Покупець (відповідач по справі) укладено договір поставки №31 (далі Договір), відповідно до п.1.1. якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця у визначені цим договором строки комплектуючі вироби, вимірювальні прилади, паяльне устаткування, електронні компоненти, зазначені у Специфікації (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.1.2. Договору, у Специфікації зазначається найменування Товару, його кількість, ціна, термін поставки, загальна вартість Товару. Специфікація є невід'ємною частиною цього договору.
На виконання взятих на себе по Договору зобов'язань, на підставі Специфікацій №4 від 24.06.2008р., без номера від 28.10.2008р. та без номера і дати, згідно видаткових накладних (копії знаходяться в матеріалах справи) позивачем поставлено, а відповідачем прийнято продукцію загальною вартістю 164 165,15 грн.
Крім того, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товарно-матеріальні цінності згідно видаткових накладних (копії знаходяться в матеріалах справи) на загальну суму 123176,5 грн.
Однак, відповідачем зобов'язання по Договору щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару виконані частково, зважаючи на що в останнього виникла заборгованість в сумі 101966,66 грн. (за поставлений товар на підставі специфікацій по видаткових накладних) та 123176,5 грн. (по видаткових накладних , оформлених не на підставі специфікацій ), яка станом на час подання позовної заяви до суду за твердженням позивача залишається несплаченою.
31.08.2009 року позивачем на адресу відповідача направлено лист із вимогою погасити допущену заборгованість, яка, останнім залишена без належного реагування та виконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст.712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.3.5. Договору поставлений товар на загальну суму до 2000000 грн. підлягає оплаті Покупцем після його отримання , але не пізніше 90 днів з дати поставки, при цьому, згідно п.2.6. Договору датою поставки товару є дата, що вказана у вантажній декларації (реєстрі відправлення).
Як вбачається із матеріалів справи, а саме Розрахунку доплати по неоплачених видаткових накладних по Договору між ТОВ "СЕА Електронікс" та ТОВ "Інтеграл" станом на 31.08.2009р., а також копій видаткових накладних (повернення) згідно яких відповідачем здійснено часткове повернення товару, ТОВ "Інтеграл" допущено прострочену заборгованість за поставлений товар на підставі специфікацій в сумі 101966,66 грн., яка станом на день подання позовної заяви до суду та порушення провадження у справі у встановленому законом порядку залишається несплаченою.
Поряд з цим, позивачем на підставі та в порядку ст.ст. 205, 206 та 639 ЦК України, згідно видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи, здійснено поставку відповідачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 123 176,5 грн., які в свою чергу останнім прийнято та підписано.
Відповідно до ч.2. ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як слідує із матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлено досудову вимогу №790 від 31.08.2009р. про сплату допущеної заборгованості в 7-денний строк з моменту її отримання.
Однак, як вбачається із Розрахунку доплати по неоплачених видаткових накладних по Договору між ТОВ "СЕА Електронікс" та ТОВ "Інтеграл" станом на 31.08.2009р. вказана сума заборгованості відповідачем не сплачена.
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно із п.3.10. Договору, у разі збільшення на день оплати курсу долара США і/або Євро до гривні, встановленого Національним банком України, більш ніж на 2% у порівнянні з курсом на дату підписання Специфікації, оплата товару здійснюється Покупцем за цінами, збільшеними пропорційно росту курсу долару США, а у випадку знаходження виробника товару в одній із країн Єврозони - пропорційно росту курсу Євро.
Згідно поданого Розрахунку доплати по неоплачених видаткових накладних по Договору між ТОВ "СЕА Електронікс" та ТОВ "Інтеграл" станом на 31.08.2009р., позивачем правомірно, на підставі п.3.10. Договору здійснено збільшення нарахування вартості поставленого, проте неоплаченого товару відносно курсу долара США до гривні за Специфікаціями №4 від 24.06.2008р., без номера від 28.10.2008р. та без номера і дати, зважаючи на що заборгованість відповідача, з урахуванням проценту збільшення вартості товару, становить 157 450,36 грн.
При цьому, нарахування збільшення вартості товару відносно курсу долара США до гривні застосоване позивачем щодо заборгованості, яка виникла за прострочення оплати товару, поставленого згідно видаткових накладних на суму 123 176,5 грн., судом оцінюється критично, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1.1., п.2.1. Договору, поставка товару здійснюється на підставі однієї чи декількох Специфікацій, в яких зазначається найменування Товару, його кількість, ціна, термін поставки, загальна вартість Товару. Специфікація є невід'ємною частиною цього договору.
Крім того контрагентами пунктом 8.2. Договору обумовлено, що поставку товару може проводитись і за відсутності Специфікацій, з використанням рахунків - фактур, які виписуються на підставі заявок Покупця і його гарантійного листа.
При цьому учасниками договірних зобов"язань визначено як форму у якій вказані документи слід оформляти так і спосіб їх доставки контрагенту.
Так, пунктом 8.1. Договору сторони визначили, що всі листи, повідомлення, доповнення та інші документи, що направляються відповідно до цього договору або у зв'язку з ним здійснюються виключно у письмовій формі та направляються іншій стороні з повідомленням про вручення або вручаються представнику іншої сторони особисто, з відміткою про вручення.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, ТОВ "Інтеграл" були погоджені 3 специфікації, а саме Специфікації №4 від 24.06.2008р., без номера від 28.10.2008р. та без номера і дати, однак жодних заявок і гарантійних листів відповідно до умов Договору останнім не надавалось.
Відсутність письмових заявок на поставку товару підтверджується самим позивачем як у письмових поясненнях від 01.12.2009р., що знаходяться в матеріалах справи, так і згідно усних пояснень, наданих в судовому засіданні його повноважним представником.
При цьому суд враховує, що приписи ч.7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Зважаючи на наведене, суд констатує, що поставка товару по видаткових накладних на суму 123 176,5 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи, здійснювалась не на умовах договору поставки №31 від 15.02.2007р., а відтак у позивача відсутні правові підстави для застосовування до даних правовідносин п.3.10. Договору, з огляду на що в частині позовних вимог щодо нарахування ТОВ "Інтеграл" 79572,05 грн. збільшення вартості товару відносно курсу долара США до гривні слід відмовити.
Поряд із цим, критично оцінюються судом твердження відповідача щодо безпідставного не зарахування позивачем в рахунок допущеної заборгованості помилково перерахованих ТОВ "Інтеграл" коштів на рахунок ТОВ "СЕА Електронікс" в сумі 75 920,40 грн., оскільки, як вбачається із наданих позивачем доказів, вказані кошти сплачені відповідачем згідно виставлених рахунків-фактур в рахунок оплати за виконані роботи з поверхневого монтажу плат, що підтверджується банківськими виписками, в яких у графі призначення платежу зазначено - оплата за послуги поверхневого монтажу.
При цьому, виконання вказаних робіт підтверджується направленими на адресу відповідача 15.06.2009р. та 19.06.2009р. актами здачі-прийняття робіт з поверхневого монтажу (докази направлення та отримання відповідачем актів знаходяться в матеріалах справи).
З огляду на наведене, зважаючи що спірна сума стосується інших договірних відносин сторін, у позивача до досягнення сторонами згоди щодо виконання/невиконання взятих на себе зобов"язань за ними, або вирішення спору з цього приводу у судовому порядку не має правових підстав для здійснення взаємозаліку, а відтак грошові кошти в сумі 75920,40 грн. правомірно не враховані ТОВ "СЕА Електорнікс" як оплата за поставлений товар по договору №31 від 15.02.2007р.
Що стосується Акту звірки взаємних розрахунків станом на 28.02.2009р. між ТОВ "СЕА Електронікс" та ТОВ "Інтеграл", на який посилається відповідач як на підставу зменшення заявленої до стягнення суми боргу, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 140 973 грн., слід зазначити, що даний акт є документом згідно якого звіряється бухгалтерський облік операцій та відображає наявність дебіторської та кредиторської заборгованості контрагентів по всій господарській діяльності, в тому числі і по спірних накладних, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами.
Не приймаються до уваги судом і заперечення відповідача щодо повернення ним товару за видатковими накладними №2912-04 та № 2912-05 від 29.12.2008 року. Із матеріалів справи слідує, що ТМЦ , які у них зазначені позивачем отримані в повному обсязі, а відтак ним до суми позову поставки які передували поверненню включені не були.
При вирішенні спору суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).
Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості в повному обсязі, відповідачем не надано, а судом не здобуто
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл" 280 614,76 грн. заборгованості по договору поставки №31 від 15.02.2007 року підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені у встановленому порядку відповідачем.
Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються пропорційно до задоволених вимог.
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року N 825, яка набула чинності 13 серпня 2009 року Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ, з 13 серпня 2009 року становить 236 грн. 00 коп.
Приймаючи до уваги, що позивачем згідно платіжного доручення №1502 від 12.08.2009р. сплачено 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу, а позовну заяву №838 від 15.09.2009р. подано в суд 23.09.2009р., то відповідно зайво сплачені витрати в розмірі 79 грн. 00 коп. підлягають поверненню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл" (вул. Текстильна,28, м. Тернопіль, п/р №26006301681199 в ЦВ ПІБ м. Тернополя, МФО 338426, ід.код 22604135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс" (вул. Краківська, 36/10, м. Київ, п/р №26004012233761 в Філії ВАТ "Укрексімбанк" в м. Києві, МФО 380333, ід.код 32611674) - 280 614 (двісті вісімдесят тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 76 коп. заборгованості.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл" (вул. Текстильна,28, м. Тернопіль, п/р №26006301681199 в ЦВ ПІБ м. Тернополя, МФО 338426, ід.код 22604135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс" (вул. Краківська, 36/10, м. Київ, п/р №26004012233761 в Філії ВАТ "Укрексімбанк" в м. Києві, МФО 380333, ід.код 32611674) - 2806 (дві тисячі вісімсот шість) грн. 14 коп. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 183 (сто вісімдесят три) грн. 86 коп. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Видати Довідку Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс" (вул. Краківська, 36/10, м. Київ, п/р №26004012233761 в Філії ВАТ "Укрексімбанк" в м. Києві, МФО 380333, ід.код 32611674) на повернення з Державного бюджету України зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі –79 (сімдесят дев'ять) грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №1502 від 12 серпня 2009 року .
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата_ року через місцевий господарський суд.
Суддя
Судове рішення № 8263164, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 23.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 14/102-1785. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: