Рішення № 82631044, 14.06.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 14.06.2019

Справа № 334/9682/18

Провадження № 2/334/1651/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Сагайдак Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання повнолітньої дитини. В позові зазначила, що вона, ОСОБА_4 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який 02.07.2009 року було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №124.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , який проживає разом з позивачкою і знаходиться на її утриманні.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя з ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на її користь на утримання сина у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, починаючи з 10.09.2007 року і до повноліття дитини.

На теперішній час, їх син продовжує навчання в муніципальному загальноосвітньому закладі «Середня школа №88 Тракторозаводського району Волгограда», є учнем 11 класу очної форми навчання, і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, оскільки позивачка щомісячно сплачує внески на навчання сина, витрачає кошти на придбання підручників, канцелярських приладь та на оплату проїзду до навчального закладу й назад, на оплату послуг Інтернету, додаткових занять, тощо.

Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, хоча працює на ВАТ «Дніпрогес», отримує достатню плату, матеріально забезпечений, не є інвалідом, на обліку у Запорізькому районному центрі зайнятості як безробітний не перебуває, повинен і може надавати матеріальну допомогу сину у період його навчання.

Тому позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на навчання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня подачі позову і до закінчення сином навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка та її представник, адвокат Ящук О.В. в судове засідання не з`явились, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що позивачкою до позову не додано жодного доказу про те, що син проживає саме з позивачкою і тому саме вона звернулася до суду з цим позовом. Окрім того, долучена до позову копія довідки №116 значального закладу викликає сумнів у достовірності інформації викладеній в ній, оскільки відповідно до неї, ОСОБА_3 поступив у 2008 році на навчання до середньої школи № 88 Тракторозаводського району Волгограда, однак насправді, станом на 2008 рік ОСОБА_3 навчався у загальноосвітній школі в м.Запоріжжі та не мав можливості проходити навчання за кордоном, а саме у Російській Федерації. Згідно копії довідки Департаменту реєстраційних послуг ЗМР, долученої до позову, ОСОБА_3 на теперішній час зареєстрований у м.Запоріжжі, хоча, ним, як батьком, надавався нотаріально посвідчений дозвіл на виїзд за кордон неповнолітнього сина, при цьому будь-яких інших доказів про те, що він фактично проживає в іншому місці разом зі своєї матір`ю до позову не долучено. Позивачка не надала суду належних та допустимих доказів які б свідчили про спроможність відповідача сплачувати аліменти у розмірі частки. Посилання позивачки у позові про потреби повнолітньої дитини, яка продовжує навчання не підтверджені жодним доказом та не свідчать про реальну можливість відповідача надавати таку допомогу, при цьому його матір є пенсіонеркою, тобто непрацездатною, тяжко хворіє і має не одне захворювання. На її лікування постійно потрібні значні кошти. Тому, на підставі викладеного просить в задоволенні позову відмовити.

Третя особа по справі в судове засідання не з`явився з невідомих причин.

Розглянувши матеріали справи,оцінивши всі представлені докази в сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який 02.07.2009 року було розірвано, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_1 від 02.07.2009р., актовий запис за №124 (а.с. 5).

Під час перебування у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 04.07.2000 року. (а.с.6).

09.10.2013р. позивачка уклала новий шлюб з ОСОБА_5 та отримала шлюбне прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.4).

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя з відповідача було стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку до його повноліття (а.с.37).

На теперішній час син досяг повноліття, однак продовжує навчання в муніципальному загальноосвітньому закладі «Середня школа №88 Тракторозаводського району Волгограда», є учнем 11 класу очної форми навчання, строк закінчення навчання - до 25.06.2019р., що підтверджується Довідкою № 116 від 25.12.2018 р. (а.с.14).

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ст.200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або ) у частці від заробітку (доходу)платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

В силу роз`яснень п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Виходячи з наведених положень сімейного законодавства та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України обов`язок батьків з утримання повнолітніх сина, доньки, на відміну від обов`язку утримувати неповнолітніх дітей, не є безумовним, а його настання закон пов`язує з сукупністю кількох передумов, тобто продовженням особою навчання, ненастанням 23 років, потребою в матеріальній допомозі, можливістю батьків надавати таку допомогу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, щопозовні вимоги позивачки підлягають задоволеннюу повному обсязі, шляхом стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28.12.2018 року і до закінчення навчання, а саме до 25.06.2019р, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Оскільки позивачка згідно діючого законодавства звільнена від сплати судового збору, тому сума судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. повинна бути стягнена в дохід держави з відповідача.

Керуючись ст. ст.10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , уродженця м. Запоріжжя, місце реєстрації: АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на навчання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в середній школі № 88 Тракторозаводського району м. Волгограда, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28.12.2018 року і до закінчення навчання, а саме до 25.06 .2019 ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , уродженця м. Запоріжжя, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 768,40грн. (сімсот шістдесят вісімгривень 40 коп.).

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Баруліна Т. Є.