Рішення № 8262798, 04.03.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.10 Справа № 13/6-10. за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення: 11 125 грн. 70 коп.

Суддя Лиховид Б.І.

За участю секретаря судового засідання Глущенко Є.В.

Представники:

від позивача: Верчак Ю.В., довіреність № 722 від 18.02.2010 року

від відповідача: не зявився

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 11125 грн. 70 коп. боргу за спожиту теплову енергію з листопада 2008 року по квітень 2009 року.

У судове засідання 15.02.2010 року представник позивача подав додаткові матеріали в обґрунтування позовних вимог.

У судове засідання 04.03.2010 року позивач подав розрахунок та додаткові матеріали в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не подав, хоча розгляд справи неодноразово відкладався, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з листопада 2008 р. по квітень 2009 р. надавав відповідачу послуги з постачання теплової енергії в умовах неукладеного договору.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 27.12.2005р. №720 позивача ТОВ «Сумитеплоенерго» визначено виконавцем послуг з теплопостачання.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. №2633-ІУ теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 р. N1875-1V комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв. Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, зобов'язання відповідача в умовах неукладеного договору на теплопостачання виникає на підставі дії законів, що перелічені вище,а неукладення договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за спожиту теплову енергію. Відповідно до ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" та п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок укладання договору покладено на споживача.

Таким, чином, у відповідача виникло зобов'язання перед ТОВ "Сумитеплоенерго" на підставі застосування ч. 1 ст. 11 ЦК України, де вказано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Оскільки позивач ТОВ "Сумитеплоенерго" отримав в оренду цілісний майновий комплекс з виробництва та транспортування теплової енергії, був визнаний надавачем певних житлово-комунальних послуг, займав монопольне становище, він був зобов'язаний надавати позивачеві послуги з теплопостачання, незалежно від укладання останнім договору.

Пункт п. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачає, що виконавець зобов'язаний забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем неодноразово направлялися відповідачу два примірники договору № 208-Т від 01.11.2008 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, що підтверджується копіями листів № 840 від 18.03.2009 року, № 4080 від 17.11.2008 року (у справі). Крім того, відповідачу була направлена претензія № 832 від 18.03.2009 року з вимогою розрахуватися за спожиту теплову енергію. Як зазначає позивач, вказані листи та претензія були залишені відповідачем без відповіді, договір не підписаний.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору і такий договір вважається неукладеним, а одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання - правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Оскільки відповідач отримав послуги з теплопостачання, а повернути їх неможливо, то за аналогією застосування ч.2 ст. 1213 ЦК України відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України, він зобов'язаний відшкодувати вартість отриманих послуг, що і є предметом позовної заяви.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 18. Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005, № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Згідно з п. 20 плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо).

Рахунки про оплату вартості отриманих послуг, отримані працівниками відповідача, містяться у матеріалах справи.

Згідно з поданим розрахунком сума боргу відповідача складає 11125 грн. 70 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону та умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги, що відповідачем не сплачена сума правомірно нарахованого боргу в розмірі 11 125 грн. 70 коп., вимоги позивача в частині стягнення зазначеної суми є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по державному миту в сумі 111 грн. 26 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40030, АДРЕСА_1, ідент. № НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул.. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 11 125 грн. 70 коп. боргу, 111 грн. 26 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ(підпис)Б.І. ЛИХОВИД

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 09.03.2010 року.

Суддя