Ухвала суду № 82627485, 24.06.2019, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

№ провадження 2/646/511/2019

Справа № 646/6009/18

У Х В А Л А

24.06.2019 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Шелест І.М.,

за участю секретаря судових засідань – Волошко К.І.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про заміну способу забезпечення позову по справі за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019, адреса: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10), третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. (адреса: 03131, м. Київ, вул. Передова, 15-Б), приватний виконавець Бабенко Д.А. (адреса:61001, м. Харків, вул. Молочна, 18,25) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває позовна заява ОСОБА_1 , яка в подальшому була уточнена, та в якій позивач просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. вчиненого на кредитному договорі № 830/1-27/14-3/06-110 від 19.05.2006, який укладено між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 .

Однією з підстав в обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що виконавчий напис на кредитному договорі, строк стягнення заборгованості по якому складає більше 3 років та по якому спір між сторонами вирішено судом, яким відмовлено кредитору у стягненні заборгованості, ПН КМНО Чуловським В.А. було порушено ст. 88 ЗУ "Про нотаріат". Отже, виконавчий напис ПН КМНО Чуловського В.А. є таким, що не підлягає виконанню.

30.10.2018 ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.10.2018 було задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній цивільній справі та зобов`язано приватного виконавця Бабенко Д.А. зупинити виконавче провадження №56803268, шляхом вчинення дій, направлених на реалізацію майна, що належить ОСОБА_1 .

18.06.2019 позивач по справі ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, яке 21.06.2019 уточнив, в обгрунтування якого зазначив, що ухвалою суду від 30.10.2018 забезпечено позовні вимоги шляхом зупинення виконавчого провадження № 56803268, відкритого приватним виконавцем Бабенко Д.А. на виконання оскаржуваного виконавчого напису. Однак приватним виконавцем не було виконано ухвалу суду про забезпечення позову, навіть після розгляду апеляційного провадження. У зв*язку з чим було проведено виконавчі дії, результатом яких стало прийняття на баланс АТ «Укрсоцбанк» предмета іпотеки. АТ «Укрсоцбанк», керуючись ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» прийняв на баланс предмет іпотеки та зареєстрував за собою право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Після реєстрації права власності на квартиру, банком було заборонено позивачу та членам його родини користуватися квартирою шляхом заміни замків у квартирі.

Тому, посилаючись на положення ст.150, 156 ЦПК України, позивач ОСОБА_1 просив суд замінити визначений раніше захід забезпечення позову наступними:

- для запобігання подальшого продажу квартири, накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ;

- для можливості користування квартирою, заборонити АТ «Укрсоцбанк» проводити будь-які дії з квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , які пов*язані зі зміною стану квартири, у тому числі, але не виключно, пов*язані зі зміною замків на вхідній двері;

- для зберігання речей, які знаходяться у квартирі, передати на зберігання квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд, дослідивши зміст та вимоги клопотання, зміст та вимоги позовної заяви, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, що допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Одним із видів забезпечення позову відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України є накладення арешту на майно, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до матеріалів цивільної справи 03.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позивач надав клопотання про зміну заходу забезпечення позову по даній справі, а саме про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , заборони АТ «Укрсоцбанк» проводити будь-які дії з квартирою, передати йому на зберігання квартиру. Позивач вважає, що незастосування зміни заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення його порушених прав та виконання рішення суду.

Виконавчий напис є виконавчим документом і поданий до виконання.

Тобто позивачем як боржником у даному виконавчому провадженні у судовому порядку оскаржується виконавчий документ.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити не тільки виконання рішення суду, а й поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При забезпеченні позову шляхом накладення арешту на майно, власник на певний період лише обмежується у можливості вільно розпорядитися належним йому майном, тому відповідачу забезпеченням позову збитків спричинено не буде, підстави для зустрічного забезпечення відсутні.

Відповідно до ст.158 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом або замінені іншим заходом забезпечення позову за клопотанням учасника справи.

Тому, суд, з метою ефективного захисту позивача ОСОБА_1 , вважає за необхідне замінити забезпечення позову та накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3 шляхом заборони на її відчуження.

Що стосується інших вимог клопотання, то необхідно зазначити наступне.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачам вчиняти певні дії.

Відповідно доп. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Суд приймає до уваги вимоги та предмет позову та вважає, що позивач не довів необхідності застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони АТ «Укрсоцбанк» проводити будь-які дії з квартирою, які пов*язані зі зміною стану квартири, у тому числі, але не виключно, пов*язані зі зміною замків на вхідній двері, а також передати спірну квартиру на зберігання позивачу ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 слід задовольнити частково, оскільки у разі здійснення виконавчого провадження № 56803268 у згідно виконавчого напису нотаріуса, який є виконавчим документом, і оскаржується на даний час, може істотно ускладнитись поновлення порушених прав, за захистом яких ОСОБА_1 звернувся до суду.

Керуючись ст.ст. 149-158 ЦПК України, суддя-

у х в а л и в:

Клопотання ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Змінити забезпечення позову у цивільній справі № 646/6009/18 за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019, адреса: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10), третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. (адреса: 03131, м. Київ, вул. Передова, 15-Б), приватний виконавець Бабенко Д.А. (адреса:61001, м. Харків, вул. Молочна, 18,25) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у виді зупинення виконавчого провадження №56803268, шляхом вчинення дій, направлених на реалізацію майна, що належить ОСОБА_1 , на накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 - шляхом заборони її відчуження.

В іншій частині клопотання – відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотання учасника справи у порядку вимог ст. 158 ЦПК України.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.М. Шелест