Рішення № 8262605, 03.03.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.10           Справа № 11/23-10. за позовом Приватного підприємства “Баум”, м. Харків

до відповідача Приватного підприємства “Тристан”, м. Охтирка

про стягнення заборгованості в сумі 14 725 грн. 70 коп.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача:           не прибув

Від відповідача:          не прибув

За участю секретаря судового засідання Волохової Н.В.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 14 725 грн. 70 коп., з яких: 13 354 грн. 70 коп. основного боргу відповідно до договору поставки, укладеного між сторонами 31.12.2008 року, 1 371 грн. 00 коп. пені, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи ухвалами господарського суду Сумської області від 22.02.10 р., які були надіслані на адреси відповідача рекомендованими листами від 22.02.10 р.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з’явився, ухвали направлені відповідачу, повернуті до суду з відміткою пошти “за зазначеною адресою не значиться”.

Оскільки, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв‘язку з позначками «за даною адресою не знаходиться», «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній» вважаються належними доказами виконання господарським судом обов‘язку щодо повідомлення учасників судового процесу.

Явка представників сторін не визнавалася судом обов’язковою, а тому не з’явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази що мають значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

31.12.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки, згідно п.1.1 якого позивач взяв на себе зобов’язання в порядку та строки встановлені договором поставити відповідачу, а останній прийняти та оплатити товар за умовами договору та додатків до нього.

Згідно п. 4.2 вищевказаного договору оплата вартості продукції здійснюється Замовнику (відповідачу) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (позивача), за кожну відвантажену Постачальником партію продукції, кількість якої вказано у письмовому замовленні Замовника і повинна бути здійснена Замовником протягом 7 днів з моменту відвантаження партії продукції згідно заявки та накладної.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що позивач поставив товар, чим своє зобов’язання виконав в повному обсязі, а відповідач повністю не розрахувався з позивачем за отриманий товар, і його заборгованість на час розгляду справи складає 13 354 грн. 70 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема, актом звірки від 28.02.2009 р., який знаходяться в матеріалах справи (а.с. 13).

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Таким чином, на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар склала 13 354 грн. 70 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки, відповідачем оплата за отриманий товар у визначені договором строки повністю проведена не була, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб‘єкт (зобов‘язана сторона, в тому числі боржник) зобов‘язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб‘єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб‘єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є підставою виникнення господарського зобов‘язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов‘язковим для виконання сторонами. Зобов‘язання виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 13 354 грн. 70 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені відповідно до п. 5.1 вказаного договору в розмірі 1 371 грн. 00 коп.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в загальній сумі 1 371 грн. 00 коп., передбачені умовами угоди, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині, є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 48, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Тристан” (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, 4, код 31877110) на користь Приватного підприємства “Баум” (61039, м. Харків, просп. Постишева, буд. 4-А, код 24484528) 13 354 грн. 70 коп. боргу, 1 371 грн. 00 коп. пені, 147 грн. 26 коп. держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Приватного підприємства “Баум” (61039, м. Харків, просп. Постишева, буд. 4-А, код 24484528) в доход державного бюджету м. Суми (№ р/р 31112095700002 одержувач - Держбюджет м. Суми код ЕДРПОУ - 23636315 банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області МФО 837013) 45 грн. 26 коп. держмита.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                       Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 04.03.2010 р.

Суддя