Постанова № 8262593, 04.02.2010, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-а-620/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 лютого 2010 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючий-суддя Сенчишин Ф.М.

При секретарі Мазур О.В.

За участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання дій відповідача протиправними, зобов’язання відповідача до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Згідно позову, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на відповідному обліку в ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради. 02 листопада 2009 року йому була встановлена ІІ група інвалідності у зв’язку із захворюванням пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач вважає, що згідно ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він має право на отримання разової компенсації у розмірі 45 мінімальних заробітних плат. 23 листопада 2009 року він звернувся до відповідача з заявою про виплату йому такої компенсації. Листом від 01 грудня 2009 року йому повідомили, що компенсація йому нарахована у розмірі 284,40 гривень та буде виплачена по мірі фінансування. Позивач вважає, що такі дії відповідача УПСЗН є протиправними, такими що не відповідають вимогам ст. 48 вказаного закону, оскільки розмір нарахованої компенсації не відповідає кратному розміру мінімальної заробітної плати.

Позивач просить:

- визнати неправомірною відмову ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради у виплаті одноразової компенсації у зв’язку із встановленням ІІ групи інвалідності згідно ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

- зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачеві одноразову компенсацію у зв’язку з встановленням ІІ групи інвалідності згідно ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 45 мінімальних заробітних плат.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви, на яких вони ґрунтуються.

Відповідач ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, належним чином та завчасно сповіщене про час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направило, про причини неявки суду не повідомило. За ухвалою суду справа розглянута за відсутності представника відповідача.

На підставі досліджених письмових доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

Згідно копії експертного висновку (а.с. 9), висновком Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії від 23 жовтня 2009 року позивачу ОСОБА_1 встановлений основний діагноз та зв'язок захворювання з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно копії довідки з акту огляду МСЕК (а.с. 7), при огляді 02 листопада 2009 року МСЕК позивачу встановлена ІІ група інвалідності у зв’язку із захворюванням, пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно копії посвідчення з вкладкою (а.с. 6), позивачу визначений статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) як учасника ЛНА на ЧАЕС і з цим статусом позивач перебуває на обліку у відповідача - ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради. Згідно копії заяви (а.с. 8), 23 листопада 2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату йому разової компенсації згідно ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Згідно копії листа (а.с. 5), 01 грудня 2009 року відповідач повідомив позивачеві, що компенсація йому нарахована у розмірі 284,40 гривень та буде виплачена по мірі фінансування.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи ... виплачується в таких розмірах: інвалідам ІІ групи – 45 мінімальних заробітних плат, інвалідам ІІІ групи - 30 мінімальних заробітних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено конкретні розміри одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи в твердій грошовій сумі, зокрема для інвалідів 2 групи – 284 гривні 40 копійок, інвалідів 3 групи – 189 гривень 60 копійок (за грошовою реформою 1996 року).

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно із ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Суд враховує, що визначений Кабінетом Міністрів розмір разової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами, не відповідає вимогам ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року, тому до спірних правовідносин суд застосовує акт вищої юридичної сили – Закон. Нарахування позивачеві разової компенсації здійснювалася УПСЗН у розмірі, значно нижчому за відповідний розмір мінімальної заробітної плати, який визначається на момент встановлення позивачеві ІІ групи інвалідності і становив станом на 02 листопада 2009 року 744 гривні (Закон України № 1646-VI від 20.10.2009 р.).

Суд враховує наявність спірного питання щодо можливості застосування визначених Законами України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки розмірів мінімальної заробітної плати для розрахунку щорічної допомоги на оздоровлення, встановленої ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Суд виходить з того, що Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” передбачено, що мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно Законами України. Зі змісту вказаних Законів не вбачається обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати, встановленої цими Законами з метою реалізації норми ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки в них передбачається обов’язок Кабінету Міністрів України здійснювати застосування цих норм виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету на відповідні роки. Між тим, з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів № 836, встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення до прийняття 12.07.2005 року постанови Кабінету Міністрів України „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за №562, залишалися незмінними, у той час, як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.

Сторонами не оспорюється право позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, на отримання одноразової компенсації згідно ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. За наведених обставин, позовні вимоги до УПСЗН щодо визнання незаконними дій та зобов’язання до вчинення дій підлягають задоволенню.

Визначаючи розмір одноразової компенсації, яку відповідач УПСЗН зобов’язаний виплатити позивачеві, суд виходить з наступних розрахунків:

45 х 744 = 33480 гривень

Суд враховує, що позивач в своїх розрахунках невірно визначив розмір заробітної плати, в кратних розмірах якої визначається компенсація – 498 гривень. Суд вважає за можливе на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі заявлених позивачем вимог оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року, ч. 2 ст. 3, ст.ст. 9, 11, 14, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради при визначенні ОСОБА_1 одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, такими, що не відповідають вимогам ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року, протиправними.

Зобов’язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради (83030, м. Донецьк, Будьоннівський р-н, вул. Октября, б. 16, код ЄДРПОУ 26000300) здійснити ОСОБА_1, який мешкає за адресою: м. Донецьк, вул. Довженко, б. 45, кв. 1, іпн НОМЕР_1, нарахування та виплату одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 796-XI від 28 лютого 1991 року у розмірі 33480 (тридцять три тисячі чотириста вісімдесят) гривень.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений 04 лютого 2010 року.

Головуючий :