Рішення № 8262532, 03.03.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.10           Справа № 9/332-09. За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», м. Охтирка Сумської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», м. Суми

Про стягнення 3925629 грн. 20 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача – Єфіменко Л.І.

Від відповідача –           Глазунов Д.В.           

Суддя Лущик М.С.

При секретарі с/з Сидорук А.І.

В судовому засіданні, яке відбулося 01.03.2010 року було оголошено перерву до 03.03.2010 року на 11 год. 00 хв.

Суть спору: Позивач згідно позовної заяви просить суд стягнути з відповідача 3915973 грн. 38 коп. заборгованості за надані послуги по транспортуванню природного газу за 2007 рік, 3 % річних в сумі 9655 грн. 82 коп., 25500 грн. 00 коп. –державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву проти позву заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач подав заперечення на відзив № 24-юр-1/759 від 25.01.10 р. в якому вважає позицію відповідача не обґрунтованою.

Позивач подав заяву № 24-юр-1/1066 від 03.02.10 р. про збільшення розміру позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача 3915973 грн. 38 коп. заборгованості за надані послуги по транспортуванню газу, 3 % річних в сумі 29611 грн. 20 коп., 78319 грн. 47 коп. інфляційних витрат, нарахованих у зв’язку з несвоєчасним використанням грошових зобов’язань, та 216161 грн. 75 коп. пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, 25500 грн. у відшкодування державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач подав відзив № 30/222 від 08.02.10 р. в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог.

26.02.2010 року відповідачем було подано доповнення до відзиву, згідно яких частково визнає позовні вимоги в сумі 765302 грн. 36 коп.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

На протязі 2004-2007 років, відкрите акціонерне товариство ВАТ „Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління „Охтирканафтогаз"' (надалі по тексту Позивач) надавало відкритому акціонерному товариству „Сумигаз" (надалі по тексту - Відповідач) послуги по транспортуванню природного газу для потреб населення та для власних потреб та виробничо-технологічних витрат і витрат Відповідача, яким є ВАТ „Сумигаз".

Факт надання послуг по транспортуванню природного газу Відповідачу, підтверджується двосторонніми актами подачі-прийому протранспортованого до газорозподільних станцій газу, які протягом 2004-2007 року щомісячно підписувалися представниками Позивача та Відповідача і скріплювалися печатками.

Відповідно до актів подачі-прийому протранспортованого газу, узгоджених та підписаних Позивачем та Відповідачем протягом 2004-2007 років, Позивачем було надано Відповідачу послуги по транспортуванню 461114тис. м3 природного газу. Вартість наданих послуг із транспортування вказаної кількості природного газу склала 13903 262грн. 01коп.(тринадцять мільйонів дев'ятсот гри тисячі двісті шістдесят дві гри. 01коп).

Як вбачається з матеріалів справи, з боку Відповідача претензій до Позивача, як до виконавця, щодо кількості і якості послуг протягом вказаного періоду заявлено не було.

Вказані взаємовідносини сторін спору не були врегульовані умовами договорів на надання послуг, хоча укладення таких договорів та відповідно надання послуг з транспортування природного газу в даних взаємовідносинах є обов'язковим з огляду на наступне:

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001 року «Про забезпечення споживачів природним газом»,(надалі Постанова №1729) зокрема абз.4 підпункту 1 пункту 2 : „Реалізація природного газу для задоволення потреб населення здійснюється суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом, за роздрібними цінами, встановленими Національною комісією регулювання електроенергетики."

ВАТ «Сумигаз» являється саме таким суб’єктом господарювання і здійснює забезпечення газом потреб населення, яке проживає на території Сумської області, тобто являється постачальником газу в розумінні наведеної вище Постанови №1729 та Порядку забезпечення споживачів природним газом, (надалі - Порядок), затвердженого вказаною Постановою.

Як вбачається із п.10 Порядку, Постачальники природного газу, поряд з іншими обов'язками, зобов'язані: „У разі постачання природного газу населенню укладають з газотранспортними і газовидобувними підприємствами НАК „Нафтогаз України" та суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, договори на транспортування природного газу".

ВАТ „Укрнафта", структурним підрозділом якого є нафтогазовидобувне управління „Охтирканафтогаз"' в розумінні даного положення, є газовидобувним підприємством, яке транспортує газ для Постачальника до газорозподільних станцій власними промисловими трубопроводами.

Водночас, згідно з п. 12 вказаного Порядку на НГВУ „Охтирканафтогаз" ВАТ ,,Укрнафта", як на газодобувне підприємство покладається обов'язок щодо забезпечення транспортування планових обсягів природного газу відповідно до договорів, укладених із споживачами.

Таким чином, при невиконанні Позивачем транспортування газу для Відповідача, неможливе забезпечення природним газом потреб населення певного регіону Сумської області та потреб ВАТ «Сумигаз».

З урахуванням того, що в Україні існує єдина газотранспортна система, відповідно до Порядку(п.12) газотранспортні та газодобувні підприємства НАК „Нафтогаз України" а також суб’єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу забезпечують рівні умови доступу до газотранспортної системи для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності.

З метою належної організації газозабезпечення населення та інших споживачів природним газом, НАК «Нафтогаз України» щорічно видає наказ «Про забезпечення споживачів природним газом» яким зобов'язує підприємства, що здійснюють постачання та розподіл природного газу, укласти договори з ДК „Утранмгаз".ДК «Укргазвидобування" ВАТ „Укрнафта", ДАТ „Чорноморнафтогаз" на транспортування природного газу для потреб населення та для забезпечення виробничо-технологічних втрат, нормованих втрат та власних потреб.

Зокрема це такі Накази:

-          Наказ №590 від 22.12.2003року „Про порядок закупівлі, транспортування та реалізації природного газу у 2004році" ( п.26 наказу, п.3 Порядку реалізації природного газу для забезпечення потреб населення та установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів , додаток № 1 до наказу №590);

-          Наказ № 723 від 28.12.2004року „Про порядок забезпечення споживачів природним газом у 2005 році" ( п.13 Наказу, п.4 Порядку постачання та реалізації природного газу для забезпечення потреб населення та установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів , додаток №1 до Наказу №723);

-          Наказ № 762 від 30.12.2005р. Про порядок забезпечення споживачів природним газом у 2006 році, (п. 17 Наказу, п.4 Порядку постачання та реалізації природного газу для забезпечення потреб населення та установ, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, Додаток №1 до Наказу №762);

-          Наказ №35 від 30.01.2007року „Про забезпечення споживачів природним газом у 2007 році" (п.16 Наказу).

Зазначені положення вказаних вище наказів та додатків до них є беззаперечним доказом того, що ВАТ „Укрнафта" в особі НГВУ „Охтирканафтогаз" було зобов'язано надавати Відповідачу послуги з транспортування природного газу власними трубопроводами, а Відповідач зобов'язаний був укладати відповідні договори, які в порушення вказаних норм, не були укладені.

Необхідно зазначити, що з урахуванням розташування об'єктів видобутку газу та місця його передачі Постачальнику, яким є Відповідач по справі, з урахуванням того, що границею розмежування газу є місце його видобутку, газ ВАТ „Сумигаз" від ПГВУ „Охтирканафтогаз" ВАТ „Укрнафта" може бути отриманий тільки з трубопроводу, який належить ВАТ „Укрнафта" після відповідного його транспортування. В разі припинення надання послуг з транспортування, ліміт газу ВАТ „Сумигаз" від НГВУ не отримає і відповідно не забезпечить потреби населення та не будуть забезпечені власні потреби Відповідача.

З урахуванням наведеного, договори на надання послуг з транспортування тазу на 2004-2007 роки повинні були бути укладені в обов'язковому порядку, але не були укладені внаслідок того, що Відповідач безпідставно ухилявся від їх укладення, (підтверджується матеріалами переддоговірної переписки за 2004-2007 роки). З урахуванням наведених вище обставин, послуги з транспортування газу Відповідачу надавалися, не дивлячись на те, що договори не були укладені.

На обов'язковість укладення ВАТ „Сумигаз" договорів на транспортування всього обсягу природного газу вказувала також НКРЕ України у своєму розпорядженні №10-р від 21.09.2005р. „Про усунення порушень Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності (ліцензійних умов) з постачання природного газу за регульованим тарифом із транспортування природного та нафтового газу розподільними трубопроводами ВАТ „Сумигаз".

З матеріалів справи вбачається, що договори на надання послуг з транспортування газу для ВАТ „Сумигаз" на 2008 та на 2009 роки були укладені через судові рішення.

За надані послуги з транспортування газу Відповідачу протягом 2004-2007 років нараховувалася оплата за тарифом на транспортування природного газу по внутрішньопромислових трубопроводах у розмірах, визначених Національною комісією з регулювання електроенергетики України для територіальних управлінь магістральних трубопроводів. Всього було нараховано до сплати Відповідачу за надані послуги по транспортуванню природного газу для забезпечення потреб населення та для забезпечення виробничо - технологічних витрат, нормованих втрат та власних потреб за період з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року - 13 903 262грн.01коп.

Позивачем щомісячно надсилалися Відповідачу рахунки на оплату отриманих послуг, в яких зокрема зазначалася кількість протранспортованого газу, вартість послуги за 1т.м.куб та сума належна до сплати.

В той же час, Відповідач систематично не виконував у повному обсязі розрахунки за фактично отримані від Позивача послуги з транспортування, постійно розраховувався частково, що призвело до виникнення заборгованості у значному розмірі.

Порядок та строки розрахунків за отримані послуги не були врегульовані договором, оскільки такий договір у період з 01.01.2004 по 31.12.07р. не укладався. Отримуючи у вказаний період послуги, Відповідач розрахунки проводив не в повному обсязі, при перерахуванні коштів не зазначав період за який саме проводиться розрахунок, а лише вказував призначення платежу : за послуги з транспортування газу.           За таких обставин, Позивачем, перераховані Відповідачем кошти послідовно направлялися на погашення суми заборгованості попереднього періоду, починаючи з 01.01.2004 року. В результаті такого зарахування, непогашеною залишилася заборгованість ВАТ „Сумигаз", яка утворилася протягом 2007 року. З матеріалів справи вбачається, що розмір заборгованості, що залишилась непогашеною Відповідачем перед Позивачем за надані послуги за період з січня 2007 року по 31 грудня 2007року становить 3 915973 грн.38 коп.

У Постанові Національної комісії регулювання електроенергетики України №1022 від 20.10.2004 року „Про усунення порушення Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності (ліцензійних умов) з постачання природного газу за регульованим тарифом ВАТ „Сумигаз" вказано на те, що ВАТ „Сумигаз" порушено ліцензійні умови в частині виконання фінансових зобов'язань по оплаті за надані послуги з транспортування природного газу, в т.ч. НГВУ „Охтирканафтогаз" за період з 01.01.2003 року по 01.04.2004 року.

Постановою НКРЕ України №1268 від 06.11.08року „Про накладення штрафу на ВАТ „Сумигаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом та Ліцензійних умов, провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу та щодо усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом" ВАТ „Сумигаз" було вказано на .допущені ним порушення Ліцензійних умов, в т. ч в частині невиконання фінансових зобов'язань щодо своєчасної оплати за надані послуги з транспортування природного газу з НГВУ «Охтирканафтогаз «ВАТ «Укрнафта» за 2007 рік. Вказаною Постановою ПКРЕ на ВАТ «Сумигаз» було накладено штраф та зобов'язано до 31.03.2009 року усунути порушення п.2.3 Ліцензійних умов з постачання в частині виконання в повному обсязі фінансових зобов'язань щодо своєчасної оплати за надані послуги з транспортування природного газу за2007 рік з НГВУ „Охтирканафтогаз" ВАТ „Укрнафта".

Вказане зобов'язання з боку Відповідача у вказані терміни не було викопано і залишається невиконаним до даного часу.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку, Позивачем на адресу Відповідача 19 жовтня 2009 року рекомендованим поштовим відправленням було надіслано вимогу про проведення розрахунків за надані послуги з транспортування природного газу в сумі 3 915 973грн.38коп., яку Відповідач залишив без реагування та відповіді.

Станом на 30.11.2009 року Відповідачем розрахунки по сумі заборгованості не проведені.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов цього договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ст.530 ЦК України „якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

„Якщо строк (термін) виконання боржником не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дні пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів, цивільного законодавства". (ч.2 ст.530ЦК України).

З урахуванням терміну, необхідного для поштового обігу, Відповідач повинен був виконати зобов’язання по оплаті суми заборгованості в термін до 30.10.2009 року. Незважаючи на існування всіх передумов для виконання зобов'язання, Відповідач зобов'язання не виконав і продовжує не виконувати. З огляду на наведене, з боку Відповідача має місце порушення зобов'язання.

Статтею 610 ЦК встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).''

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання .

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір 3 % річних складає 29611 грн. 20 коп., інфляційних втрат 78319 грн. 47 коп.

Крім основної суми боргу, 3 % річних та інфляційних нарахувань позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 216161 грн. 75 коп.

Пунктом 1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Згідно до ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи договорів між сторонами укладено не було, а тому у позивача відсутнє право на стягнення пені.

Враховуючи вищевикладене суд визнає вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача 3915973 грн. 38 коп. – заборгованості за надані послуги по транспортуванню газу, 3 % річних в сумі 29611 грн. 20 коп., 78319 грн. 47 коп. – інфляційних втрат правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача до уваги суду не приймаються.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно – задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40021, м. Суми, вул. Огарьова, 21, код 03352432) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Київська, 119,код 05398533) 3915973 грн. 38 коп. – заборгованості за надані послуги по транспортуванню газу, 3 % річних в сумі 29611 грн. 20 коп., 78319 грн. 47 коп. – інфляційних втрат, 24 199 грн. 99 коп. – державного мита та 223 грн. 96 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову – ВІДМОВИТИ.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя