Рішення № 82623319, 25.06.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1224/19

Провадження № 2/0182/1516/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

25.06.2019 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Тихомирова І.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі – АТ «Альфа-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 63052,35 грн. та судових витрат у сумі 1921,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 31.08.2017 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про надання особистого кредиту № 500803732. За умовами даної Угоди Банк надав відповідачеві кредит у сумі 54025,69 грн., а ОСОБА_1 зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредитні кошти, а також сплатити відсотки за користування кредитом.

Банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі. Натомість, відповідач не здійснював щомісячного погашення основного боргу та відсотків, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем на загальну суму 63052,35 грн., яка складається з:

-52969,86 грн. – заборгованість за кредитом;

-8482,49 грн. – заборгованість за відсотками;

-1600,00 грн. – штраф.

Враховуючи, що відповідач ухиляється від погашення заборгованості у добровільному порядку, АТ «Альфа-Банк» вимушене звертатися до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою судді відкрито провадження по даній справі та у відповідності до ч. 1 ст. 274 ЦПК України вирішено проводити розгляд вказаної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що відповідає положенням ч. 5 ст. 279 ЦПК України (а.с.56).

Ухвала про відкриття провадження разом з матеріалами позову була направлена за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що відповідає положенням п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України (а.с.58). Відзив на позов ОСОБА_1 не подав та жодних заяв, клопотань від нього суду не надходило.

З урахуванням того, що судом були використані передбачені Законом способи для повідомлення відповідача про розгляд справи, а також зважаючи на згоду належним чином уповноваженого представника позивача на заочний розгляд справи (а.с.49), розумність строків розгляду справи та відсутність відзиву відповідача на позов, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Отже, суд приходить до висновку про те, що сторони за час розгляду справи в суді розпорядилися своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

На підставі ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, 31.08.2017 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про надання особистого кредиту № 500803732, за умовами якої ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 54025,69 грн. У той же час, відповідач зобов`язався прийняти, належним чином використовувати, та повернути кредит до 01.09.2020 року, а також сплатити відсотки за його користування у розмірі 23 % річних відповідно до Графіку(а.с.6-34).

Отже, на підставі наданих письмових доказів судом встановлено, що між сторонами був укладений договір, відповідно до умов якого ними були прийняті на себе взаємні права та обов`язки.

Банк свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконав у повному обсязі, надавши відповідачеві обумовлені Договором кредитні кошти.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів у встановлені Угодою терміни порушив.Так, станом на 14.06.2018 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 63052,35 грн., де:

- 52969,86 грн. – заборгованість за кредитом;

- 8482,49 грн. – заборгованість за відсотками;

- 1600,00 грн. – штраф, що підтверджується наданим позивачем розрахунком(а.с.39).

Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором № 500803732 у добровільному порядку відповідачем за час розгляду справи в суді не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Враховуючи, що до теперішнього часу ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договоромвід 31.08.2017 року не виконав, заборгованість не сплатив, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1921,00 грн. (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 11, 16, 514, 516, 526, 553, 559, 610, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 18, 76, 81, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, заборгованість за кредитом у розмірі 52969,86 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 8482,49 грн., штраф у розмірі 1600,00 грн., а всього 63 052 (шістдесят три тисячі п`ятдесят дві) грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно підпункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення виготовлено 25.06.2019 року.

Суддя: І. В. Тихомиров