
Справа № 201/13842/18
2/0203/515/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
13 червня 2019 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Казака С.Ю.,
при секретарі - Дикаленко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищевказана цивільна справа за позовом АТ «Альфа-Банк», який в обґрунтування свого позову послався на те, що між сторонами 13 лютого 2018 року укладено угоду про надання особистого кредиту №490982673, за умовам якого відповідач отримав кредит в розмірі 79492,06 гривень, зобов`язавшись його повернути в порядку та на умовах, визначених вказаною угодою сторін. Оскільки позичальник не виконує належним чином взяті на себе договірні зобов`язання, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив в порядку дострокового повернення кредиту стягнути з відповідача на користь позивача кредитну заборгованість станом на 14 листопада 2018 року в загальному розмірі 95659,99 гривень. Також позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати по справі.
В судове засідання сторони не з`явились, своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, від відповідача до суду відзив на позов не надходив. Разом з тим, стороною позивача суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якому також вказується на підтримання позовних вимог в повному обсязі та відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи (а.с.28, 29, 43). За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст.ст.223, 280 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що 13 лютого 2018 року між ПАТ «Альфа-Банк», як кредитодавцем, правонаступником якого є позивач, та відповідачем, як позичальником, укладено угоду про надання особистого кредиту №490982673, яка складається із публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, Правил користування банківською платіжною карткою, Офертою на укладення угоди про надання особистого кредиту №490982673 від 13 лютого 2018 року, акцепту пропозиції про укладення угоди про надання особистого кредиту №490982673 від 13 лютого 2018 року, а також Анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору прокомплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк». За умовами даного кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 79492,06 гривень, зобов`язавшись його повернути щомісячними платанами згідно графіку платежів до 14 лютого 2023 року, сплативши 39,9% річних за користування кредитом. Крім того, позичальник зобов`язався у разі повного або часткового прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом сплатити банку штраф в розмірі 100 гривень за кожне прострочення. При цьому, якщо прострочення триває 5 і більше календарних днів, позичальник зобов`язався сплатити банку додатково штраф в розмірі 300 гривень за кожний випадок прострочення. (а.с.4-19, 21-26)
Із матеріалів справи встановлено, що кредитодавець свої договірні зобов`язання виконав в повному обсязі. В той же час, відповідач не виконує належним чином взяті на себе договірні зобов`язання із своєчасного повернення кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивачем нараховано відповідачу станом на 14 листопада 2018 року в загальному розмірі 95659,99 гривень, з якої: 78150,37 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 15509,62 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2000 гривень - штрафи. (а.с.20)
Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.
Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмові формі. (ст.ст.1054, 1055 ЦК України) Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст.207 ЦК України).
Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зокрема у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидами якої є штраф (ст.549 ЦК України).
Положеннями ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених вище норм законодавства, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за угодою про надання особистого кредиту №490982673 від 13 лютого 2018 року, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між сторонами даного кредитного договору із дотриманням вимог діючого законодавства щодо його змісту та форми, а також встановлено невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх зобов`язань за даним кредитним договором, що зумовило виникнення у відповідача заборгованості за кредитом у вказаному в позові розмірі, а у позивача - права вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись нормою ст.141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1762 гривень (а.с.3).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.61 Конституції України, ст.ст.6, 11, 15, 16, 207, 525, 526, 530, 549, 551, 610-612, 616, 625, 627, 629, 634, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 23494714, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6) заборгованість за угодою про надання особистого кредиту №490982673 від 13 лютого 2018 року в загальному розмірі 95659,99 гривень, з якої: 78150,37 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 15509,62 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2000 гривень - штрафи.
У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 23494714, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6) судовий збір в розмірі 1762 гривні.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне заочне рішення суду складено 18 червня 2019 року.
Суддя С.Ю. Казак
Судове рішення № 82622947, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 13.06.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 201/13842/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: