Рішення № 82622924, 19.06.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/2184/17

Провадження №2/0203/52/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2019 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-позивачки ОСОБА_1 ;

-відповідачки ОСОБА_2 ;

-відповідачки ОСОБА_3 ;

-представниці відповідачок ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення частки майна в натурі, припинення права власності,

у с т а н о в и в:

1. 15 червня 2017 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення частки майна в натурі, припинення права власності. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторонам на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 . Позивачці належить 1/5 частина, відповідачкам – решта. У квартирі фактично мешкають та зареєстровані відповідачки, які перешкоджають позивачці користуватися житлом, змінивши замки. Викладене стало причиною звернення позивачки до суду з позовом про виділення їй в натурі 1/5 частини квартири, а саме: житлової кімнати площею 16,8 м2, кухні площею 7,5 м2, туалету площею 1,2 м2, ванної кімнати площею 2,7 м2, передпокою площею 1,8 м2 (а.с.а.с. 2 – 6, 25, 29 – 32).

2. 17 січня 2018 року ОСОБА_2 подала до суду відзив на позов, у якому зазначила, що запропонований позивачкою варіант поділу не збігається за площею з площею належної їй частки у квартирі, отже заявлений позов є безпідставним. При цьому позивачка не ставить питання щодо стягнення з неї на користь відповідачів відповідної компенсації за відхилення від розмірів належної їй частки. Відповідачка не згодна на виділ в натурі позивачці належної їй частки, оскільки це неможливо без зменшення обсягу власності самої відповідачки (а.с.а.с. 84 – 86).

3. Того ж дня ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у справі за клопотанням позивачки було призначено судову будівельно-технічну експертизу з приводу визначення можливих варіантів поділу спірної квартири в натурі. Проведення експертизи було доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с. 108). На вирішення експертизи було постановлено такі питання:

?які варіанти виділу в натурі 1/5 частини спірної квартири?;

?чи можливі варіанти виділу в натурі 1/5 частини квартири з відступленням від ідеальних часток співвласників (по 1/5 та 4/5) (з визначенням варіантів, часток та вартості кожної частки)?;

?яка дійсна (ринкова) вартість 1/5 частини спірної квартири?

4. 01 жовтня 2018 року Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз було складено висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної оціночно-будівельної експертизи №542/543-18 (а.с.а.с. 115 – 126), згідно з яким:

?площа приміщень спірної квартири складає 102,7 м2;

?визначити варіанти розподілу або порядку користування квартирою з урахуванням часток сторін технічно неможливо;

?відповідно до вимог ОСОБА_5 2.2-15-2005 кожному власникові необхідно виділити однокімнатну квартиру, площа якої повинна бути не менше 30,0 м2 тоді, як 1/5 частка від загальної площі квартири, що підлягає розподілу, становить 20,54 м2;

?виходячи з викладеного, виділ в натурі 1/5 частини квартири неможливий;

?визначити варіанти порядку користування квартирою з відступленням від ідеальних часток співвласників технічно можливо, а саме:

-відповідачам виділяється кімната площею 11,3 м2, кімната площею 11,4 м2, кімната площею 15,4 м2, коридор площею 9,5 м2, туалет площею 1,3 м2, ванна кімната площею 2,5 м2, кухня площею 7,3 м2, шафа площею 1,8 м2, шафа площею 0,9 м2, лоджія площею 3,1 м2 (загальна площа – 65,50 м2; загальна ринкова вартість – 772 785,00 грн., що на 196 559,00 грн. менше за ідеальну частку);

-позивачці виділяється кімната площею 16,8 м2, коридор площею 7,2 м2, туалет площею 1,2 м2, ванна кімната площею 2,7 м2, кухня площею 7,5 м2, шафа площею 0,8 м2 (загальна площа – 37,20 м2; загальна ринкова вартість – 438 895,00 грн., що на 196 559,00 грн. більше за ідеальну частку);

?реальні частки по запропонованому варіанту: позивачка – 36/100; відповідачі – 64/100;

?необхідні переобладнання: пробиття дверного пройому між приміщеннями 6 та 7; закладення дверного пройому між приміщеннями 1 та 6;

?ринкова вартість 1/5 частини квартири складає 242 336,00 грн.

5. У судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, пояснивши, що сторонам на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 . Позивачці належить 1/5 частина, відповідачкам – решта. ОСОБА_2 доводиться позивачці рідною сестрою. У квартирі фактично мешкають та зареєстровані відповідачки, які перешкоджають позивачці користуватися житлом, змінивши замки.

6. Відповідачки, їх представниця у суді заперечували проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що позивачка у позові не ставить питання щодо сплати відповідачкам грошової компенсації за часткове позбавлення їх майна, оскільки запропонований варіант поділу квартири передбачає виділення позивачці частини, що є більшою за її ідеальну частку. Таке відхилення за законом можливе винятково в разі згоди на це решти співвласників, проте такої згоди відповідачки не дають. Крім того, відповідачки запропонували позивачці укласти мирову угоду, згідно з умовами якої добровільно погодились сплатити позивачці вартість 1/5 частки квартири, визначену судовим експертом, проте остання відмовилась від укладення угоди.

7. Заслухавши пояснення сторін, представниці відповідачок, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

8. Судом встановлено, що сторонам на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 . Позивачці належить 1/5 частина, відповідачкам – 4/5 частин (а.с.а.с. 9 – 11, 59, 60).

9. Квартира складається з таких приміщень: житлова кімната 6 площею 11,3 м2, житлова кімната 7 площею 11,4 м2, житлова кімната 12 площею 15,4 м2, житлова кімната 5 площею 16,8 м2, коридор 8 площею 9,5 м2, коридор 1 площею 7,2 м2, коридор 15 площею 2,0 м2, туалет 9 площею 1,3 м2, туалет 3 площею 1,2 м2, ванна кімната 10 площею 2,5 м2, ванна кімната 2 площею 2,7 м2, кухня 11 площею 7,3 м2, кухня 4 площею 7,5 м2, шафа 13 площею 1,8 м2, шафа 14 площею 0,9 м2, шафа 71 площею 0,8 м2, лоджія 16 площею 3,1 м2 (а.с.а.с. 12, 13).

10. У квартирі зареєстровані та фактично мешкають лише відповідачки (а.с. 14).

11. Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

12. Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

13. У відповідності з частинами 1 – 4 статті 12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

14. За правилами, встановленими частинами 1, 3 статті 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

15. Аналіз приведених норм дає підстави дійти висновку про те, що до суду за захистом порушеного права може звернутися будь-яка особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено.

16. При цьому процес такого захисту у суді обмежено законодавцем принципами змагальності та диспозитивності.

17. Принцип змагальності, закріплений у статті 12 ЦПК, визначає для сторін ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій. Такий принцип, зокрема, полягає у покладанні на позивача (його представника) обов`язку з доведення обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог. Невиконання такого обов`язку має процесуально негативні наслідки у вигляді настання ризиків, визначених процесуальним законом (закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, повна або часткова відмова у позові тощо).

18. Принцип диспозитивності, натомість, має дещо інший юридичний зміст, згідно з яким суд зобов`язаний розглянути справу винятково в межах заявлених позивачем вимог. При цьому позивач розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

19. Принцип диспозитивності при розгляді справи та ухваленні у ній рішення процесуально обмежує суд доводами сторони та доказами, наданими на підтвердження таких доводів. При цьому межі самостійно визначених позивачем доводів суд порушувати не має права.

20. Судом встановлено, що заявлений позов побудовано на приписах частини 3 статті 358, частини 2 статті 364, статті 367 Цивільного кодексу України (далі – ЦК).

21. Частиною 3 статті 358 ЦК встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

22. За змістом частини 2 статті 364 ЦК якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

23. Відповідно до частин 1, 3 статті 367 ЦК майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

24. Аналіз приведених норм свідчить про наділення співвласника нерухомого майна правом на виділ в натурі належної йому частки, проте таке право, безумовно, обмежується можливістю реалізувати це технічно. У випадку неможливості виділити в натурі частку у майні законом передбачено сплату такому співвласникові іншими власниками відповідної грошової компенсації. При цьому вимога про таку компенсацію, у розумінні частин 1, 3 статті 13 ЦПК, має бути заявлена у відповідній позовній заяві, а сама компенсація – носить винятково добровільний (з боку платників) характер.

25. Судом встановлено, що визначити варіанти розподілу або порядку користування квартирою з урахуванням ідеальних часток сторін технічно неможливо, про що свідчить висновок судової будівельно-технічної експертизи, призначеної у справі. З урахуванням такої неможливості експертом було запропоновано варіант поділу квартири з відхиленням від ідеальних часток співвласників – із збільшенням частки позивачки до 36/100 за рахунок зменшення частки відповідачок до 64/100 (співвідношення у грошовому еквіваленті – 438 895,00 грн. до 772 785,00 грн.).

26. При цьому вартість частки позивачки збільшується за рахунок частки відповідачок з 242 336,00 грн. до 438 895,00 грн., тобто на 196 559,00 грн.

27. Суд не вбачає можливості розв`язання спору за вказаним варіантом, оскільки відповідачки заперечували проти зменшення їх частки у спільній власності.

28. Крім того, суд бере до уваги той факт, що позивачка за умови заперечення відповідачками проти позову, не висунула вимоги про стягнення з них відповідної грошової компенсації у межах вартості належної їй 1/5 частки спірної квартири.

АДРЕСА_2 . З огляду на викладене суд не знаходить підстав для задоволення заявленого у справі позову.

30. Відмовляючи у позові, суд також зважає й на межі заявлених позивачкою вимог, яка просить виділити їй у натурі житлову кімнату площею 16,8 м2, кухню площею 7,5 м2, туалет площею 1,2 м2, ванну кімнату площею 2,7 м2 та передпокій площею 1,8 м2.

31. Між тим, згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи саме такий варіант поділу квартири не є технічно можливим. Позивачкою натомість вказаний висновок урахований не був, про що свідчить неуточнення нею позовних вимог після його складення.

32. Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 209 – 211, 213, 228, 229, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ; АДРЕСА_3 ) у позові до ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 ; АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , 2) про виділення частки майна в натурі, припинення права власності відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 24 червня 2019 року.

Суддя М.О. Католікян