Рішення № 8262282, 22.02.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.02.10           Справа № 4/10-10. Суддя господарського суду Сумської області Лугова Н.П., розглянувши матеріали справи, -

За позовом          Науково - виробничого підприємства «Кластер», м.Дніпропетровськ

До відповідача           Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м.Суми

про стягнення           410400 грн. 04 коп.

Представники:

від позивача:           Цимбал Б.П.

від відповідача:           Паламаренко Т.І.

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

          У судовому засіданні, що відбулося 11.02.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 22.02.2010р.

Суть спору: позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 230 584 грн. 88 коп. заборгованості за поставлений товар згідно укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі –продажу № 20/02-06 від 20.02.2006р., в т.ч. 205200 грн. 02 коп. основний борг та 25384 грн. 86 коп. пеня.

У судовому засіданні представник відповідача погодився з заявленими позовними вимогами.

Також, відповідач подав відзив на позовну заяву в якому просив суд у разі задоволення позовних вимог на користь позивача надати розстрочку виконання рішення строком на 6 місяців в зв»язку зі скрутним фінансовим станом, що склався на підприємстві відповідача.

Представник позивача проти надання розстрочки виконання рішення заперечував.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, оцінивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:

          20.02.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі – продажу № 20/02-06, згідно п. 1.1. якого позивач зобов»язався продати, а відповідач зобов»язався придбати товар в асортименті, в кількості та строки вказані в специфікаціях, що є невід»ємною частиною даного договору.

          Згідно п.4.1. вищевказаного договору, ціна на товар відображена в специфікаціях до даного договору.

          Як свідчать матеріали справи, сторонами по справі було складено специфікацію № 12 від 25.06.2008 р., що є невід»ємною частиною договору від 20.02.2006р.

Згідно зазначеної специфікації позивач повинен був протягом 2008 року поставити відповідачеві 19 тон продукції: в т.ч. пігмент жовтий, пігмент лимонний, пігмент блакитний фталоцианиновий, пігмент зелений фталоцианиновий.

Пунктом 6 даної специфікації передбачено, що відповідач зобов»язаний розрахуватися за поставлений товар шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок позивача з моменту поставки товару .

Слід зазначити, що відповідно до вимог специфікації, моментом поставки товару вважається оформлення накладної на поставлений товар.

У відповідності до п.5.1. вказаного договору, оплата по договору здійснюється шляхом банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до матеріалів справи, згідно накладної № 210 від 23.09.2008р. позивачем було поставлено відповідачу товар: пігмент лимонний, пігмент жовтий, пігмент зелений та пігмент голубий на загальну суму 166 700 грн. 02 коп. та згідно накладної № 220 пігмент лимонний на загальну суму 101 500 грн. 00 коп.

Отже, позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 268200 грн. 02 коп.

Факт отримання відповідачем переліченого товару підтверджується довіреністю серії ЯПЕ № 202570/725 від 07.08.2008р. та довіреністю серії ЯПЕ № 202967/1123 від 22.09.2008р., що видані на ім»я Котельницького В.М.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач лише частково розрахувався за одержаний товар сплативши позивачеві 63000 грн. 00 коп.

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, обов»язок покупця оплатити товар, виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар, що і передбачено договором купівлі - продажу від 22.02.2006р. № 20/02-06 та специфікацією до нього від 25.06.2008р.

Отже, борг відповідача за поставлений позивачем товар складає 205 200 грн. 02 коп., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, видатковими накладними, довіреностями на отримання товару та актом звірки від 27.07.2009р.

Згідно ст.526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.

Як свідчать матеріали справи, 08.04.2009р. позивач надіслав відповідачеві вимогу про сплату заборгованості.

Умовами договору, а саме п. 7.1. передбачено, що у разі затримки строків оплати за відгружений (проданий) товар, покупець повинен сплатити продавцю пеню в розмірі 0,5 % від неоплаченої в строки поставленої партії товару за кожний день прострочки оплати.

          Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов»язання наступають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата пені та відшкодування збитків.

          Враховуючи, що розмір пені відповідно до ст.231 Господарського кодексу України обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України позивач правомірно перерахував та нарахував неустойку відповідно до цієї ставки. Крім того, позивач правомірно здійснив нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»яань в межах 6-ти місячного строку що передбачено п.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Позивачем нарахування пені здійснено за період з 24.08.2009р. по 22.02.2010р. на загальну суму 25384 грн. 86 коп.

Доказів сплати боргу в сумі 230 584 грн. 88 коп. відповідач не надав, не надав і обґрунтованого заперечення проти позовних вимог. Слід зазначити, що представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти суми заборгованості.

Таким чином, факт заборгованості відповідача в сумі 230 584 грн. 88 коп. підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про правомірність, обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в сумі 230 584 грн. 88 коп.

При цьому, представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву в якому просить суд розстрочити виконання рішення строком на шість місяців посилаючись на те, що в даний час підприємство знаходиться в скрутному фінансовому стані.

В обґрунтування вимог викладених в клопотанні про надання розстрочки виконання рішення відповідач посилається на те, що на підприємстві утворилася значна кредиторська заборгованість, в тому числі перед постачальниками газу та енергоносіїв, що складає 82876 тис. грн., перед банківськими установами - 477644,80 тис. грн.

          Відповідно до ст. 121 ГПК України, господарський           суд має право надати відстрочку виконання рішення у виняткових випадках та при наявності обставини, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.

Виходячи зі змісту даної норми, необхідною умовою для надання відстрочки виконання рішення суду є наявність виняткових обставин.

Представник позивача заперечував проти надання розстрочки виконання рішення, посилаючись на те, що суд повинен, відповідно до вимог ст.121 ГПК України, враховувати негативні наслідки для стягувача та не допускати їх настання.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. № 14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” наявність заборгованості перед відповідачем інших осіб, тяжкий фінансовий стан за змістом ст. 121 ГПК України не є підставою для розстрочення виконання рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються судові витрати: 2305 грн. 84 коп. держмита та 236 грн. 00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, -

                                                            СУД ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40000, м.Суми, вул. Харківська, п/о 12, код 05766356) на користь Науково - виробничого підприємства «Кластер» (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Красна, 6/20, код 30395029) 230 584 грн. 88 коп. заборгованості, в т.ч. 205200 грн. 02 коп. основний борг та 25384 грн. 86 коп. пеня; судові витрати: 2305 грн. 84 коп. держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити ВАТ «Сумихімпром» у задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення по даній справі.

Суддя