Рішення № 82622688, 18.06.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/10109/18

2/212/1088/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

18 червня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Чорного І.Я.,

секретаря судового засідання Поперечної А.С..,

без участі сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2018 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, в якій просив стягнути з відповідача борг в сумі 18110,46 грн. та витрати понесені на сплату судового збору у сумі 1762,00 грн.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 січня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у АТ КБ «ПриватБанк» 23.05.2008 року з метою отримання кредитних коштів ОСОБА_2 підписав заяву, згідно якої отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.06.2013 року. У зв`язку із порушенням умов кредитного договору у ОСОБА_2 утворилась заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 18110,46 грн., яка складається із: 4949,98 – заборгованість за кредитом; 10086,71 грн. – заборгованість за відсотками; 3073,77 - заборгованість з комісії та пені. ІНФОРМАЦІЯ_1 року позичальник помер. Позивачем 02.03.2017 року була направлена претензія кредитора до Другої Криворізької державної нотаріальної контори. 05.05.2017 року позивачем було отримано відповідь, що із заявою про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори після смерті ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ніхто не звертався. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . В зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 18110,46 грн. та судові витрати по праві.

Представник позивача до суду не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач в судове засідання не з`явився,про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи 23.05.2018 року з метою отримання кредитних коштів ОСОБА_2 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. Заявник в цій анкеті зазначив, що бажає отримати кредит у розмірі 5000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.06.2013 року.

Свідоцтвом про смерть від 05.05.2014 року, підтверджується, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно розрахунку заборгованості за ОСОБА_2 наявна заборгованість, яка станом на день смерті становила 18110,46 грн., яка складається із: 4949,98 – заборгованість за кредитом; 10086,71 грн. – заборгованість за відсотками; 3073,77 - заборгованість з комісії та пені. 28.02.2017 року АТ КБ "ПриватБанк" була направлена претензія кредитора до Другої Криворізької державної нотаріальної контори, вих. № SAMDN51000021419785 від 24.02.2017 року.

Відповідно до листа Другої криворізької державної нотаріальної контори № 1214/01-16 від 17.03.2017 року, встановлюється, що спадкова справа після померлого ОСОБА_2 не заводилась.

Також, посилання позивача на те, що відповідно до інформації з нотаріальної контори відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем та постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини нічим не підтверджені.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України(ст.1218,1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2ст. 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1ст. 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у ч. 3, 4 ст. 1268 та вст. 1269 ЦК України.

Так, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України" Здійснення права на спадкування") та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до ч. 1ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття (ч. 5ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3ст. 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Разом з тим суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу, суд, за позовом кредитора, накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Системне тлумачення ст.16 та ч. 2 ст.1282 ЦК України дозволяє зробити висновок, що: по-перше, норма ч. 2 ст. 1282 ЦК України є спеціальною у площині захисту прав кредиторів спадкодавця у межах спадкових правовідносин, в якій передбачено належний спосіб захисту прав кредиторів спадкодавця; по-друге, до відносин між кредитором і спадкоємцями позичальника не повинні застосовуватися норми закону, які врегульовують загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов`язань, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі (пред`явлення в судовому порядку вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором).

Аналіз ч. 2 ст.1282 ЦК України свідчить, що задоволення вимоги кредитора до спадкоємців позичальника шляхом одноразового платежу, тобто шляхом сплати грошових коштів, можливе лише в позасудовому порядку.

Судовий спосіб захисту порушеного права кредитора, у разі відмови спадкоємців від одноразового платежу, полягає у пред`явленні до спадкоємців позову про накладення стягнення на майно.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Згідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, позивачем не було надано суду належних доказів, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 є його спадкоємцем – ОСОБА_1 оскільки, нотаріальна контора надала відомості, що спадкова справа не заводилась. Також, немає жодних доказів сумісного проживання на час смерті ОСОБА_2 з ОСОБА_1 ..

Окрім цього відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки позивачем не було доведено суду передачу спадкоємцям у натурі спадкового майна, тому за таких обставин, обраний позивачем спосіб захисту прав не відповідає вимогам ч. 2ст. 1282 ЦК України, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості не можуть бути задоволені.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1216, 1219, 1268, 1268, 1282, 1296, 1297 ЦК України, та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження юридичної особи: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено та підписано без його проголошення 18.06.2019 року.

Суддя: І. Я. Чорний