Рішення № 8262088, 22.02.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.02.10           Справа № 9/334-09. За позовом: Приватної фірми «Будтехмонтаж», м. Суми

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Андреск», м. Суми

Про стягнення 30000 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача – Лантушенко Д.

Від відповідача – не з’явився

Суддя Лущик М.С.

При секретарі с/з Сидорук А.І.

Суть спору: Позивач згідно позовної заяви просить суд стягнути з відповідача 30000 грн. 00 коп. боргу по договору підряду № 23/05-06 від 23.05.2006 року та судові витрати, які складаються з державного мита та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

04.02.2010 року позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 18863 грн. 26 коп., 18060 грн. 00 коп. – інфляційних збитків, 2778 грн. 90 коп. - 3 % річних.

19.02.2010 року позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2554 грн. 52 коп., інфляційні збитки у розмірі 18060 грн. 00 коп., три проценти річних в сумі 2778 грн. 90 коп.

22.02.2010 року позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 3243 грн. 29 коп. пені, 18060 грн. 00 коп. – інфляційних збитків та 2704 грн. 90 коп. – 3% річних.

01.02.2010 року відповідачем було подано клопотання згідно якого зазначає, що він повністю перерахував на рахунок позивача суму боргу в розмірі 30000 грн. 00 коп. та просить припинити провадження в справі у зв’язку з відсутністю предмету спора.

Заперечень на заяви про уточнення позовних вимог чи доказів сплати заборгованості в повному обсязі відповідачем подано не було.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

23 травня 2006 року між Позивачем Приватною фірмою «Будтехмонтаж» та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Андрекс» було укладено договір підряду № 23/05-06 (далі — Договір).

Умовами договору передбачено зобов'язання Позивача виконати на свій ризик комплекс робіт по улаштуванню наливних підлог в приміщенні цеху в с. Чернеччина та зобов'язання Відповідача прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Позивач, виконуючи зобов'язання за Договором виконав роботи на загальну суму 209718,00 гривень у т.ч. ПДВ у сумі 34953,00 гривень, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання - виконання підрядних робіт за травень 2006 року, за липень 2006 року, за вересень 2006 року, листопад 2006 року.

Положення ст. 526 Цивільного кодексу України та абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначають, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до положень ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу та враховуючи умови даного Договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст.573 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов’язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач належним чином виконав зобов'язання, обумовлене Договором.

Відповідач, виконавши зобов'язання по прийняттю виконаних робіт Позивачем, сплатив останньому за актом приймання викопаних підрядних робіт за листопад 2006 року лише 11 346,00 гривень, тобто станом на час звернення позивачем до суду, залишався винним ще 30 000,00 гривень, чим порушив умови Договору та вимоги ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно п. 3.2 умов Договору, оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 днів з дня підписання актів приймання виконаних робі.

Про те, прийнявши виконані роботи за актом за листопад 2006 року, відповідач сплатив основну суму заборгованості лише 03 лютого 2010 року платіжним дорученням № 2736.

Враховуючи вищевикладене провадження по справі в частині стягнення 30000 грн. 00 коп. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Згідно до ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 5.3 Договору визначена відповідальність Відповідача. Так, за несвоєчасне проведення розрахунків по даному договору замовник (відповідач) сплачує підряднику (позивачу) пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості, за кожен день допущенного прострочення.

Відповідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно до розрахунку позивача розмір пені складає 3 243 грн. 29 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних витрат складає 18 060 грн. 00 коп., сума трьох відсотків річних складає 2 704 грн.93 коп.

Відповідач не надав доказів сплати боргу чи аргументованих заперечень вимогам позивача, тому позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних збитків та 3 % річних визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті послуг держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Андрекс» ( 40035, м. Суми, вул. Курська,147, код 30267728) на користь Приватної фірми «Будтехмонтаж» (40030, м. Суми, вул. Пролетарська,69, код 30698580) 2 704 грн. 93 коп. – 3 % річних, 18 060 грн. 00 коп. – інфляційних нарахувань, 3 243 грн. 29 коп. – пені, 540 грн. 08 коп. – державного мита та 236 грн. 00 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 30000 грн. 00 коп. основного боргу – провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 1.1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                      М.С. Лущик

Повний текс рішення підписано 24.02.2010 року.

Суддя