Рішення № 8261952, 23.02.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.02.10           Справа № 11/14-10. За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” вособі Цеху

телекомунікаційних послуг № 11 Сумської філії, м. Охтирка

до відповідача Військової частини А – 0563, м. Охтирка

про стягнення заборгованості в сумі 1 700 грн. 41 коп.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники:

Від позивача – Лемешко О.М.

Від відповідача – не з’явився

За участю секретаря судового засідання Волохової Н.В.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 1 700 грн. 41 коп., з яких: 1 502 грн. 09 коп. боргу за надані послуги електрозв’язку за 2008 р.; 81 грн. 30 коп. пені, 116 грн. 44 коп. інфляційних збитків та 0 грн. 58 коп. 3% річних, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не подав, належним чином був повідомлений про розгляд справи ухвалою господарського суду Сумської області від 08.02.10 р., яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом від 08.02.10 р.

Відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому відповідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача заявив клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику позивача роз’яснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України, щодо його процесуальних прав та обов’язків.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази що мають значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

Відповідно до укладеного між ВАТ «Укртелеком» ЦЕЗ № 5 і відповідачем договору про надання послуг електрозв’язку № 99 від 25.09.2008р., позивачем були надані послуги зв’язку, а відповідач зобов’язаний був сплачувати у вказані договором строки вартість наданих послуг.

Позивач зазначає, що з 01.01.2010 року внаслідок реструктуризації було змінено назву ЦЕЗ № 5. Функції ЦЕЗ № 5 перейшли до ЦТП № 11. при цьому юридична особа не змінилась.

Згідно умов договору (п.3.2.8, п. 4.3, 4.5, 4.6) відповідач зобов’язаний був своєчасно вносити плату за надані послуги, а саме: протягом 10 днів з моменту одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної оплати послуг, чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порушення умов договору та вимог законодавства про зв'язок у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1 502 грн. 09 коп.

Майнова відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена п. 5.8 вищезазначеного договору та Законом України від 22.11.1996р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 81 грн. 30 коп. за весь період прострочки обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми. Тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 116 грн. 44 коп. та вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 0 грн. 58 коп. підлягають задоволенню, оскільки вони обґрунтовані, правомірні та нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб‘єкт (зобов‘язана сторона, в тому числі боржник) зобов‘язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб‘єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб‘єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є підставою виникнення господарського зобов‘язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов‘язковим для виконання сторонами. Зобов‘язання виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Доказів сплати 1 502 грн. 09 коп. боргу за надані послуги електрозв’язку, 81 грн. 30 коп. пені, 116 грн. 44 коп. інфляційних збитків та 0 грн. 58 коп. 3% річних відповідач суду не подав, тому вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати позивача по оплаті державного мита та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процессу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Військової частини А – 0563 (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Червоноармійська, 65, код 08124500) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 11 Сумської філії (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Чкалова, 2, код 23825401) 1 502 грн. 09 коп. боргу, 81 грн. 30 коп. пені, 116 грн. 44 коп. інфляційних збитків та 0 грн. 58 коп. - 3% річних., 102 грн. 00 коп. витрат по державному миту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                 Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписаний 24.02.2010 р.

Суддя