Рішення № 8261586, 15.02.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.10           Справа № 13/1-10. за позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Арт-Капітал Менеджмент» в інтересах Відокремленого структурного підрозділу – Закритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Дивідендний фонд «АнтиБанк» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Арт-Капітал Менеджмент», м. Київ          

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк (ВАТ «ВіЕйБі Банк»)

про стягнення 198739 грн. 51 коп.

                                                            СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І.

За участю секретаря судового засідання Ейсмонт М.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Волошин А.М., довіреність від 13.01.2010 р.

Від відповідача: Паламаренко Т.І., довіреність № 15-13185 від 24.12.2009 р.

Від третьої особи: не з’явився

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 198739 грн. 51 коп. за 170 штук облігацій, в тому числі основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 174198,00 грн., три проценти річних у сумі 1711,80 грн., пені у сумі 11723,13 грн., штраф у сумі 11106,58 грн.

У судове засідання 15.02.2010 року представник відповідача подав відзив, в якому визнає суму основної заборгованості у розмірі 170000,00 грн. та просить у разі ухвалення рішення про задоволення позовних вимог розстрочити виконання рішення рівними частинами строком на шість місяців, у зв’язку з тяжким фінансовим становищем відповідача.

Представник позивача, розглянувши відзив на позовну заяву, подав у судовому засіданні 15.02.2010 р. лист, в якому зазначив, що не заперечує проти можливості виконання відповідачем зобов’язання у сумі 198739 грн. 51 коп. рівними частинами протягом шести місяців.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, письмових пояснень з обґрунтуванням своєї позиції у справі не подав, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Арт-Капітал Менеджмент» є професійним учасником фондового ринку та проводить діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії серії АВ №416818, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 09.07.2008 р.

ТОВ «Компанія з управління активами «Арт-Капітал Менеджмент» здійснює управління активами Закритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду – «Дивідендний фонд «АнтиБанк».

Відповідно до п. 1.1 Положення про відокремлений структурний підрозділ – Закритий диверсифікований пайовий інвестиційний фонд «Дивідендний фонд «АнтиБанк» ТОВ «Компанія з управління активами «Арт-Капітал Менеджмент», Фонд є відокремленим структурним підрозділом ТОВ «Компанія з управління активами «Арт-Капітал Менеджмент».

Відповідно до ст.. 22 Закону України від 15.03.2001, № 2299-III "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності. Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою.

Як зазначає позивач у позовній заяві, у процесі управління активами Фонду, ТОВ «Компанія з управління активами «Арт-Капітал Менеджмент» в інтересах та за рахунок коштів Фонду придбав до складу активів Фонду 170 штук іменних відсоткових облігацій (серія А, код ISIN UA 4000013031), загальною номінальною вартістю 170000,00 грн., емітентом яких є відповідач – ВАТ «Сумихімпром».

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Згідно зі ст.. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» одним з видів боргових цінних паперів є облігації підприємств. Боргові цінні папери – це цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 і 4 ст. 7 вказаного Закону емітент, у порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, може розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації. Дострокове погашення облігацій за вимогою їх власників дозволяється у разі, коли така можливість передбачена умовами розміщення облігацій, якими визначені порядок встановлення ціни дострокового погашення облігацій і строк, у який облігації можуть бути пред'явлені для дострокового погашення.

Відповідно до п. 9 Розділу 1 Положення про порядок випуску облігацій підприємств в редакції, затвердженій Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.10.2006 р. № 1178, після закінчення строку розміщення та/або під час обігу облігацій власник облігацій має право звернутися до емітента з вимогою викупити оплачені власником облігації. Емітент зобов'язаний здійснити викуп облігацій у їх власників у разі, коли умовами розміщення облігацій передбачені випадки такого викупу.

Як зазначає позивач, п. 25.2 Проспекту емісії облігацій відповідача встановлено, що власники облігацій мають право пред’явити емітенту облігації для викупу. У проспекті емісії облігацій відповідача встановлений порядок викупу облігацій, терміни викупу та строки надання повідомлень про викуп облігацій, порядок встановлення ціни викупу.

Як зазначає позивач, з метою реалізації права власника облігацій на достроковий викуп облігацій шляхом продажу облігацій у порядку та строки, встановлені Проспектом емісії облігацій відповідача, 05.06.2009 року між позивачем, що діяв від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Фонду та відповідачем, представленим повіреним ВАТ «ВіЕйБі Банк», був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № В-16/09;17АБ-09, відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити цінні папери, що є предметом договору – 170 штук іменних відсоткових облігацій серії «А», емітованих відповідачем – ВАТ «Сумихімпром».

12.06.2009 року сторони уклали Додатковий договір № 1 до договору купівлі-продажу цінних паперів № В-16/09;17АБ-09 від 05.06.2009 р., в якому виклали п. 2.1 Договору у новій          редакції та погодили, що повірений покупця (третя особа) за умови надходження грошових коштів від покупця в сумі, достатній для здійснення викупу цінних паперів, зобов’язується перерахувати на рахунок продавця кошти у наступні строки: 57000,00 грн. не пізніше 31.07.2009 р. включно, 57000,00 грн. не пізніше 31.08.2009 р. включно, 56000,00 грн. не пізніше 30.09.2009 р. включно.

Факт виконання позивачем свого зобов’язання за договором підтверджується матеріалами справи. Так згідно з п. 2.2. Договору 11.06.2009 року було підписане і надане зберігачеві розпорядження № Ф4966 на виконання облікової операції (переказ) про перехід права власності на 170 шт. облігацій відсоткових іменних, вказаних у п. 1.2 Договору. Названа облікова операція була виконана, що підтверджується відміткою на розпорядженні та випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 003606 за 15.06.2009 року (Вих. № 2009-07-1561 від 09.09.2009р.) ( у справі).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої зобов’язання з оплати цінних паперів не виконав, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 170000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону та умов договору, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Доказів сплати боргу в сумі 170000 грн. 00 коп. відповідач не подав, у відзиві на позовну заяву заборгованість визнав, тому вимоги позивача щодо стягнення зазначеної суми є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 4.5 Договору сторони дійшли згоди, що за надання продавцем відстрочки виплати номінальної вартості облігацій покупець зобов’язаний виплатити продавцю штраф у розмірі 11106 грн. 58 коп. у наступні строки: 2295 грн. 62 коп. не пізніше 31.07.2009 року включно; 3747 грн. 95 коп. не пізніше 31.08.2009 року включно; 5063 грн. 01 коп. не пізніше 30.09.09 р. включно.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем у строки, встановлені договором, не подав доказів сплати 11106 грн. 58 коп. за надану позивачем відстрочку, вимоги позивача про стягнення зазначеної суми є правомірними, такими, що ґрунтуються на умовах договору та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 4.1 Договору у разі ненадходження вчасно на виконання умов п. 2.1 договору від покупця грошових коштів у сумі, достатній для здійснення викупу цінних паперів, покупець зобов’язаний перерахувати (сплатити) на рахунок продавця пеню в розмірі 0,082% від загальної ціни договору за кожний день, коли мало місце таке прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунки позивача щодо нарахування пені в сумі 11723 грн. 13 коп. здійснені відповідно до умов договору, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11 723 грн. 13 коп. пені є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4 198 грн. 00 коп. інфляційних збитків та 1 711 грн. 80 коп. – 3% річних, підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Заявлене відповідачем у відзиві на позовну заяву клопотання щодо розстрочки виконання судового рішення на 6 місяців судом не приймається, оскільки відповідач має звернутись з таким клопотанням по даній справі окремо, як це передбачено ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по державному миту в сумі 1987 грн. 40 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул.. Харківська, п/в 12, код 05766356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Арт-Капітал Менеджмент», що діє як компанія з управління активами від свого імені, але за рахунок Закритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Дивідендний фонд «АнтиБанк» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Арт-Капітал Менеджмент» (03151, м. Київ, вул.. Народного Ополчення, 1, код 35159971) 170 000 грн. 00 коп. заборгованості, 4198 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 1711 грн. 80 коп. – 3 % річних, 11723 грн. 13 коп. пені, 11106 грн. 58 коп. штрафу, 1987 грн. 40 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 17.02.2010 року.

Суддя