Рішення № 8261547, 15.02.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.10           Справа № 15/302-09. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Деліта”, м. Донецьк

до відповідача Приватної фірми “Вера”, м. Суми

про стягнення 9 380 грн. 00 коп.

          СУДДЯ                    Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з‘явився

Від відповідача: не з‘явився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 9 380 грн. 00 коп. заборгованості по договору поставки продукції №64/08 від 18.02.2008р.

Представник відповідача в дане судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав. Ухвала про порушення провадження у справі № 15/302-09 від 18.12.2009р., що направлялась судом на фактичну адресу відповідача, яка зазначена позивачем в позовній заяві, була повернута поштою з відміткою “за зазначеною адресою незначится”.

Тому, ухвалою суду від 14.01.2010р. позивача було зобов’язано подати довідку державного реєстратора про місце знаходження відповідача станом на момент розгляду справи.

Ухвала про відкладення розгляду справи, що направлялася судом відповідачу на юридичну адресу, до суду відділенням пошти повернута не була. Вказана адреса відповідача збігається з адресою місцезнаходження відповідача, яка зазначена у витязі з ЄДРПОУ №04/2-08-425 від 01.02.2010р., що був поданий позивачем в дане судове засідання.

Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 18.02.2008р. був укладений договір поставки №64/08, за умовами п.1.1 якого постачальник (позивач) зобов‘язався поставити виробляєму ним продукцію дистриб‘ютору за попереднім замовленням, а дистриб’ютор (відповідач) зобов‘язався прийняти і оплатити продукцію на умовах, визначених в договорі для подальшої її реалізації на території України.

Згідно п. 3.2 договору дистриб‘ютор одержує продукцію на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів з моменту поставки продукції.

Відповідно до п. 4.1 договору право власності на продукцію переходить до дистриб’ютора з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (вантажної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

Таким чином, по видатковій накладній №0056 від 28.02.2008 року позивач поставив відповідачу за договором продукцію на загальну суму 17054 грн. 86 коп., за яку відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок повністю не провів. Відповідач розрахувався тільки частково на суму 7674 грн. 86 коп. (в підтвердження вказаної проплати позивачем подано копії банківських виписок).

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною №0056 від 28.02.2008 року на якій міститься підпис представника відповідача та відбиток його печатки, довіреністю на отримання товару серії ЯЛУ №309406 від 28.02.2008р. на ім‘я директора Михайлова В.А. Копії вказаних документів долучені до матеріалів справи.

Але, відповідач розрахунки з позивачем повністю не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 9 380 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 9 380 грн. 00 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватної фірми “Вера” (40034, м. Суми, пр. М.Лушпи, 14/48, код 21111778) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Деліта” (83054, м. Донецьк, вул. Поліграфічна, 14, код 33320366) 9 380 грн. 00 коп. основного боргу, 102 грн.00 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                             О.Ю.Резніченко

Повний текст рішення підписано 15.02.2010р.

Суддя