
Дата документу 21.06.2019 Справа № 526/248/19
Провадження 1-кп/554/211/2019
У Х В А Л А
21 червня 2019 року м.Полтава
Октябрський районнийсуд м.Полтави у складіколегіїсуддів:
головуючогосудді - Січиокно Т.О.,
суддів - Струкова О.М., Микитенка В.М.
за участісекретаря - Ромахової В.В.
прокурора -ДорогейкаД.В.
захисників - Хоруженка С.Г., Стасовського М.В.
обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальнепровадження, внесене до Єдиногореєструдосудовихрозслідувань за № 12017170000000362 від 25.07.2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Плішивець Гадяцького району Полтавськоїобласті, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 21.06.2010 року Гадяцьким районним судом Полтавської області за ч.2 ст.189 КК України до 5 років позбавленн яволі з конфіскацією майна, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 роки;
-21.10.2010 року Апеляційним судом Полтавської області звільнений умовно - достроково на підставі ст. 81 КК України на невідбутий строк - 4 місяці 17 днів,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч.4 ст. 189, ч.2 ст. 189, ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 289 КК України,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Веприк Гадяцького району Полтавської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не
працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч. 4 ст. 189, ч.2 ст. 189, ч.2 ст.27 ч.3 ст. 289 КК України,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Гадяч Полтавськоїобласті, громадянинаУкраїни, освітавища, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичнопроживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч.4 ст.189, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України,
У С Т А Н О В И В:
органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, організованою групою; у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод та законних інтересів цієї особи, вчиненій повторно, поєднані з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, організованою групою.
Обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, організованою групою; у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод та законних інтересів цієї особи, вчиненій повторно, поєднаній із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, організованою групою; у незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, організованою групою; у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод та законних інтересів цієї особи, вчиненій повторно, поєднаній із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, організованою групою.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 2 місяці стосовно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_3 .
Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 2 місяці стосовно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 мотивовано тим, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів; можуть знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин справи; незаконно впливати на потерпілих, свідків, які ще не допитані у суді; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду.
Окрім того зазначив, що обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у створенні організованої злочинної групи з метою вчинення корисливих злочинів насильницької спрямованості, не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, є особою раніше судимою за вчинення аналогічних тяжких корисливих злочинів. З таких же підстав наявні достатні підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_3
Захисником Хоруженком С.Г. та обвинуваченими ОСОБА_1 заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно останнього на більш м`який, а саме домашній арешт на визначений нічний час доби, яке мотивовано тим, що той має постійне місце проживання, підтримує стійкі соціальні зв`язки з батьками, сестрою, дідом, бабою (останні являються особами похилого віку та потребують стороннього догляду), має намір працевлаштуватися, щоб матеріально забезпечувати свою сім`ю.
Окрім того, захисником Хоруженком С.Г., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , заявлено клопотання про зміну обмежень в рамках запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а сааме із цілодобового на визначений нічний час доби, оскільки обвинувачений має на утриманні дружину, малолітню дитину, має намір працевлаштуватися, щоб мати змогу матеріально забезпечити свою сім`ю. Раніше процесуальних обов`язків не порушував.
Захисником Стасовським М. та обвинуваченим ОСОБА_2 заявлено клопотання в про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, а саме заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яке мотивовано тим, що останній має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв`язки, на утриманні малолітню дитину, позитивні характеристики з місця проживання, будь - яким чином впливати на потерпілих та свідків не буде.
Прокурор просив суд відмовити у задоволенні клопотань про зміну запобіжних заходів стосовно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та встановлених обмежень в рамках запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 за необґрунтованістю.
Захисник Хоруженко С.Г. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечили проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 2 місяці, так як прокурор не довів наявність ризиків щодо можливості знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин справи; незаконно впливати на потерпілих, свідків, які ще не допитані у суді; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення; переховуватися від суду.
З цих же підстав заперечили захисник Стасовський М. та обвинувачений ОСОБА_2 проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 2 місяці.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, встановив таке:
статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу. Відображення принципів вирішення питання про застосування відносно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.
Відображення принципів вирішення питання про застосування стосовно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Виходячи з положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України» та «Лабіта проти Італії», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися у кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою можу бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої поваги.
Зі змісту ч.1 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Таке клопотання, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч.3 ст.199 КПК України).
При цьому, суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.5 ст.199 КПК України).
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Водночас, зі змісту частин 1,2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченим безсумнівно має враховуватись практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права в Україні.
Так, у рішенні ЄСПЛ «Боротюк проти України» від 16.12.2010 року було констатовано порушення вимог п.3 ст.5 Конвенції, оскільки національні суди продовжували тримання під вартою, посилаючись восновному на тяжкість вчиненого злочину, та використовували стереотипні формулювання без розгляду конкретних обставин справи. Відповідно рішення у справі «Пічугін проти України» від 23.10.2012 року ЄСПЛ констатував порушення Конвенції через невмотивованість у рішення суду продовження існування ризиків втечі обвинуваченого і чи виправдовують вони позбавлення волі протягом усього часу кримінального провадження. У справах «Цигоній проти України» від 24.11.11 року та «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував порушення п.3 ст.5 Конвенції у зв`язку з тим, що рішення суду про продовження строку тримання під вартою не містило належних і достатніх підстав для такого тримання та національні суди не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.
Суд зазначає, що прокурором, всупереч вимогам ст. ст. 184, 199 КПК України, не подано до суду документальних додатків до клопотання, які б містили докази наявності ризиків, зазначених у ст. 184 та ч. 3 ст. 199 КПК України, а також того, що ці ризики виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.
Також, за період перебування обвинуваченого ОСОБА_1 на волі, зокрема, з моменту виявлення ознак останнього за часом кримінального правопорушення до його затримання - протягом п`яти місяців відсутні будь-які відомості щодо впливу ним на свідків чи потерпілих, ухилення від слідства чи суду, перешкоджання встановленню істини іншим чином. Водночас, не спростованими є відомості, що останній з`являвся до слідчого за викликами та приймав участь у слідчих діях.
Викладені обставини справи на переконання колегії суддів не дають безумовних підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 термінів тримання під вартою, однак вважаються достатніми для обрання йому альтернативного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням відповідних обов`язків в умовах нагляду за його належною поведінкою з боку поліції.
Колегія суддів враховує, що всі обвинувачені мають постійне місце проживання, однак вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень.
Зокрема, обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у створенні організованої злочинної групи з метою вчинення корисливих злочинів насильницької спрямованості, останній є раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів, що вказує на можливість вчинити інше кримінальне правопорушення; переховуватися від суду.
Вивченням особи обвинуваченого, ОСОБА_1 встановлено, що останній має постійне місце проживання, підтримує стійкі соціальні зв`язки з батьками, сестрою, дідом, бабою (останні являються особами похилого віку та потребують стороннього догляду) та з якими разом проживає, має намір працевлаштуватися, щоб матеріально забезпечувати свою сім`ю, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий.
У судовому засіданні прокурор не обґрунтував наявність ризику щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , а саме щодо можливості ним знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, оскільки не зміг повідомити такі речі та документи.
Окрім того, у судовому засіданні допитані двоє потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_6 , явка інших потерпілих у судове засідання прокурором не забезпечена. Будь - яких даних про те, що обвинувачений ОСОБА_1 незаконно впливав на потерпілих і свідків матеріали кримінального провадження не містять.
Окрім того, прокурором не наведено переконливих та конкретних доводів щодо можливого перешкоджання кримінальному провадженню зі сторони обвинуваченого ОСОБА_1
На сьогоднішній час органом досудового розслідування вилучено у обвинуваченого ОСОБА_1 закордонний паспорт.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , слід виходити із практики Європейського суду з прав людини, яка знайшла своє відображення у рішеннях «Гюсеїн проти Туреччини» від 08.08.2006 року, «Биков проти Росії» від 10.03.2009 року, Мамедова проти Росії» від 01.06.2006 року, «Каучор проти Польщі» від 03.02.2009 року, в яких констатовані порушення Європейської конвенції з прав людини у разі не наведення доказів наявності підстав тримання особи під вартою, а лише їх перерахування, при цьому ознаки вини особи та серйозність покарання самі по собі не можуть бути достатніми, щоб виправдати продовження позбавлення волі протягом тривалого періоду, мотивування якого з очевидним порушенням презумпції невинуватості за жодної обставини не може слугувати за правомірну підставу для позбавлення волі.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 не судимий, має стійкі соціальні зв`язки із своєю сім`єю: з батьками, сестрою, дідом, бабою (останні являються особами похилого віку та потребують стороннього догляду), має намір працевлаштуватися, щоб матеріально забезпечувати свою сім`ю, позитивно характеризується за місцем проживання.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 та змінити даний запобіжний захід на більш м`який у вигляді домашнього арешт, на визначений нічний час доби із покладенням на нього обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 не судимий, має на утриманні дружину та малолітню дитину, має намір працевлаштуватися, щоб матеріально забезпечити свою сім`ю, а тому встановлені стосовно нього обмеження у рамках запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слід задовольнити, встановивши обмеження на визначений нічний час доби з метою можливості працевлаштування обвинуваченого, отримання ним відповідного заробітку для матеріального забезпечення своєї сім`ї.
З урахуванням викладеного, клопотання прокурора підлягає до часткового задоволення, клопотання захисника Хоруженка С.Г., обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 177, 181, 194, 331 КПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Продовжити стосовно ОСОБА_2 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, а саме по 20 серпня 2019 року включно.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника Стасовського М.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу на заставу - відмовити.
У частині клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 - відмовити.
Клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_3 обмеження в рамках запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на визначений час доби, продовживши його строком на 2 місяці - по20 серпня 2019 року та покласти на нього такі обов`язки:
1) у визначений час доби із 21 години по 7 годину наступної доби знаходитися за місцем свого постійного проживання за адресою: кв. АДРЕСА_5 ;
2) за першою вимогою прибувати до суду згідно телефонного та/або поштового виклику;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утриматися від спілкування з потерпілими: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також свідками (окрім близьких родичів та членів сім`ї), зазначеними в реєстрі матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні;
5) не виїжджати за межі Полтавської області без дозволу суду.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Хоруженка С.Г. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, строком на 2 місяці - по 20 серпня 2019 року, звільнивши його з - під варти негайно в залі суду, та покласти на нього такі обов`язки:
1)у визначений час доби із 21 години по 7 годину наступної доби знаходитися за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;
2) за першою вимогою прибувати до суду згідно телефонного та/або поштового виклику;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утриматися від спілкування з потерпілими: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також свідками (окрім близьких родичів та членів сім`ї), зазначеними в реєстрі матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні;
5) не виїжджати за межі Полтавської області без дозволу суду.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали в частині контролю домашнього арешту обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_1 покласти на Гадяцький відділ поліції ГУНП в Полтавській області після самостійного прибуття останніх до м. Гадяча Полтавської області.
Судді :
Т.О. Січиокно О.М. Струков В.М. Микитенко
Повен текст ухвали виготовлено та проголошено судом о 17 годині 50 хв. 21.06.2019 року.
Судове рішення № 82613861, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 21.06.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 526/248/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: