Рішення № 8261341, 02.03.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

02.03.2010 справа № 5020-12/022 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Харченка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Катран-95”

(вул. Лугова, 6, будівля 38, м. Сімферополь, 95033)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіт і К”

(вул. Степаняна, буд. 15, кв. 96, м. Севастополь, 99038)

про стягнення 17 300,00 грн.,

за участю представників:

позивача –Мошкіна В.О., довіреність б/н від 01.01.2010;

відповідача - не з’явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Катран-95” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Профіт і К” (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 17 300,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням Відповідачем умов щодо оплати поставленого йому товару за договором купівлі-продажу №538/9Дс від 04.08.2009.

12.02.2010 на адресу суду від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій він просить стягнути з Відповідача 19 056,60 грн., з яких: основний борг –17 300,00 грн., пеня –1 756,60 грн.

В судовому засіданні 16.02.2010 оголошено перерву до 02.03.2010.

Відповідач після перерви явку уповноваженого представника 02.03.2010 не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.08.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Катран-95” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Профіт і К” (Покупець) укладений договір купівлі - продажу №538/9Дс (далі –Договір), відповідно до умов якого Продавець в порядку та на умовах, визначених цім договором зобов’язується передати у власність Покупцю товар в кількості, асортименті, та за ціною, вказаних у видаткових накладних, виданих Продавцем Покупцю, а Покупець зобов’язується прийняти даний товар та оплатити його (пункт 1.1 Договору) /а.с. 25/.

Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент передачі товару. Датою передачі товару вважається дата отримання товару Покупцем від Продавця, яка вказана у витратних накладних (пункти 2.2, 2.3 Договору).

Покупець проводить оплату за товар по безготівковому розрахунку. Покупець зобов’язується здійснити розрахунок за товар протягом 14 днів з моменту отримання товару (пункти 3.1, 3.2 Договору).

Строк дії Договору визначений сторонами з моменту його підписання, дія - до 31.12.2009 (пункт 6.1 Договору).

Судом встановлено, що Договір недійсним не визнаний.

Згідно видатковим накладним №цДр-029010 від 11.08.2009, №сДр-017205 від 14.08.2009, №сДр-017357 від 15.08.2009, підписаних представниками сторін Договору, Відповідачем одержаний товар на суму 21 164,26 грн. /а.с. 27-29/.

Таким чином, Позивачем умови Договору щодо передання товару у власність Відповідача виконані.

Відповідач оплатив вартість отриманого товару не повністю, а саме: частинами, протягом періоду з 22.10.2009 по 18.12.2009 у розмірі 3 864,26 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №128 від 21.10.2009, №129 від 27.10.2009, №135 від 02.11.2009, №139 від 05.11.2009, №142 від 10.11.2009, №161 від 24.11.2009, №169 від 04.12.2009, №177 від 16.12.2009, №185 від 18.12.2009 /а.с. 49-57/, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 17 300,00 грн.

Позивач звертався до Відповідача з метою врегулювання питання погашення заборгованості, про що свідчить вимога від 07.12.2009 за вих. №315 /а.с. 7/ та повідомлення про вручення поштової кореспонденції Відповідачеві /а.с. 8, 9/.

Відповідач, зі свого боку, доказів на спростування заявлених позовних вимог суду не надав.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є договором купівлі-продажу.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору купівлі-продажу є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

                    Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

                    Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

У зв’язку з наведеним, встановивши, що Відповідач зобов'язання за договором поставки належним чином не виконав, оплату одержаного товару згідно умов договору не здійснив не повністю, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 17 300,00 грн.

У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором Позивач також просить стягнути з першого поряд з основною заборгованістю, пеню у розмірі 1 756,60 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що пеня є грошовою сумою яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені, доданий Позивачем до заяви про збільшення позовних вимог /а.с. 38-40/ визнається судом вірним, зокрема, він здійсненний виходячи з подвійного розміру облікової ставки Національного банк України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За таких обставин вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені у розмірі 1 756,60 грн. підлягає задоволенню.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт і К»(вул. Степаняна, 15 кв. 96, м. Севастополь, 99038, ідентифікаційний код 36401362, р/р №26006060311185 в СФ КБ «Приватбанк»м. Севастополь, МФО 324935, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катран-95»(вул. Лугова, 6, будівля 38, м. Сімферополь, 95033, ідентифікаційний код 23435769, р/р №2600401014741 в КРФ ВАТ «Кредобанк», м. Сімферополь, МФО 324913) заборгованість за договором купівлі-продажу №538/9Дс від 04.08.2009 у розмірі 19 056,60 грн. (дев’ятнадцять тисяч п’ятдесят шість грн. 60 коп.), з яких: основній борг –17 300,00 грн. (сімнадцять тисяч триста грн.), пеня –1 756,60 грн. (одна тисяча сімсот п’ятдесят шість грн. 60 коп.), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 190,57 грн. (сто дев’яносто грн. 57 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Харченко

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 03.03.2010.