Рішення № 8261327, 22.02.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

22.02.2010 справа № 5020-7/048 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантис ЛТД», м. Севастополь,

до відповідача –Приватного підприємства «Тітра-А», м. Севастополь,

про стягнення 24838,97 грн.,

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Приймак А.І. –представник по довіреності від 16.01.2009 (довіреність у справі)

Від відповідача –не з’явився

Сутьспору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантис ЛТД», м. Севастополь, звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Приватного підприємства «Тітра-А», м. Севастополь, про стягнення 24838,97 грн., у тому числі 23225,90 грн. заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, 1407,15 грн. пені та 3% річних у розмірі 205,92 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду клопотання від 22.02.2010, в якому позивач просив залишити позов в частині вимог про стягнення 1397,70 грн. основного боргу станом на 01.01.2009 (у відповідності з актом звірки), 87,13 грн. пені та 3% річних у розмірі 12,75 грн. без розгляду на підставі п. 5 частини першої ст. 81 ГПК України, у зв’язку з неможливістю представлення суду матеріалів, в обґрунтування вказаних позовних вимог.

З урахуванням викладеного, представник позивача надав суду письмове пояснення від 19.02.2010, в якому позивач, не змінюючи предмету та підстав позову, вказав на те, що просить суд стягнути з відповідача 23341,39 грн., у тому числі 21173,63 грн. основного боргу, 654,57 грн. індексу інфляції, 1320,02 грн. пені та 3% річних у розмірі 193,17 грн.

Таким чином судом було винесено ухвалу від 22.02.2010 про залишення позову в частині вимог про стягнення з відповідача 1397,70 грн. основного боргу станом на 01.01.2009, 87,13 грн. пені та 3% річних у розмірі 12,75 грн. без розгляду на підставі п. 1 частини першої ст. 81 ГПК України.

Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал суду від 29.01.2010 та від 10.02.2010 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив, хоча про час та місце розгляду справи у засіданні суду повідомлений належним чином –рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В :

01.04.2007 між сторонами був укладений договір постачання.

Відповідно до п. 1.1. цього договору постачальник (позивач) зобов’язувався передавати покупцю (відповідачу), на підставі заявок останнього, у власність продукцію торгової марки «Атлантис ЛТД», а покупець –приймати її та своєчасно здійснювати оплату у строки, визначені даним договором.

Згідно з п. 4.2. договору встановлено наступні умови оплати:

-          покупець одержує товар від постачальника на умовах відстрочення платежу на строк не більше 28 (двадцяти восьми) календарних днів.

Форма оплати –безготівковий розрахунок шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника, або сума вноситься у касу підприємства з оформленням необхідних документів.

На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу товар на загальну суму 79968,84 грн., про що свідчать відповідні видаткові та податкові накладні, належно завірені копії яких додані позивачем до матеріалів справи.

Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов’язання перед позивачем виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, сплативши лише 58 795,21 грн., що підтверджено відповідними банківськими виписками, наданими позивачем у ході розгляду справи, у зв’язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 21173,63 грн., що також не заперечується відповідачем, а визнано ним в акті звірки взаєморозрахунків за 9 місяців 2009 року станом на 30.09.2009.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно з п. 5.2. вищевказаного договору за недотримання строків оплати товару згідно п.п. 1 п. 4.2. даного договору покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми неоплаченого платежу.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 1320,02 грн. пені за період з 04.10.2009 по 22.01.2010, яка і підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 654,57 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 193,17 грн. за вищевказаний пероід, які також підлягають стягненню з відповідача.

Жодних письмових заперечень, пов’язаних з предметом позову, а також контррозрахунків сум основного боргу, пені, індексу інфляції та 3% річних відповідачем суду надано не було.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 23341,39 грн., у тому числі 21173,63 грн. основного боргу, 654,57 грн. індексу інфляції, 1320,02 грн. пені та 3% річних у розмірі 193,17 грн., документально встановлений та підтверджений матеріалами справи, а в частині стягнення 21173,63 грн. основного боргу –визнаний відповідача у вищевказаному акті звірки взаєморозрахунків за 9 місяців 2009 року станом на 30.09.2009.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 01.03.2010.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити.

2). Стягнути з Приватного підприємства «Тітра-А»(99003, м. Севастополь, вул. Сімферопольська, 13, кв. 30, ідентифікаційний код 34049929, р/р 26009945217301 у СФ АКБ УСБ, МФО 324195, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантис ЛТД»(99804, м. Севастополь, смт. Кача, вул. Первомайська, 10, ідентифікаційний код 31464564, р/р 260008945562591 в АКБ «Укрсоцбанк»м. Сімферополь, МФО 324010, або на інші рахунки) 23341,39 грн., у тому числі 21173,63 грн. основного боргу, 654,57 грн. індексу інфляції, 1320,02 грн. пені та 3% річних у розмірі 193,17 грн., а також 233,41 грн. державного мита та 221,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Суддя С. М. Альошина