Ухвала суду № 82613102, 20.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.06.2019Справа № 910/17995/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Юрковської В.О., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам-Лайн», стягувач: Приватне підприємство «Автосервіс», приватний виконавець: Телявський Анатолій Миколайович на постанову про арешт коштів боржника від 04.06.2019 у виконавчому провадженні № 59253362, -

Представники сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам-Лайн» - адвокат Клименко Е.Н. (ордер КС № 635518 від 10.06.2019);

приватний виконавець виконавчого округу міста Київ: Телявський Анатолій Миколайович

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/17995/16 за позовом Приватного підприємства «Автосервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам-Лайн» про розірвання договору та стягнення 2 140 417 грн. 00 коп. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам-Лайн» до Приватного підприємства «Автосервіс» про стягнення 35 227,50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 первісний позов Приватного підприємства «Автосервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам-Лайн» задоволено частково в розмірі 2 079 517,20 грн. збитків, 32 570,76 грн. витрат зі сплати судового збору, 23 011,34 грн. витрат на проведення експертизи. Розірвано договір № 90173 на виконання робіт від 07.10.2013, укладений між Приватним підприємством «Автосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрам-Лайн». У задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам-Лайн» до Приватного підприємства «Автосервіс» задоволено частково в розмірі 20 000,00 грн. основного боргу, 1 505,75 грн. 3% річних, 13 720,10 грн. інфляційних втрат та 1 599,93 грн. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовлено. Здійснено зарахування первісних та зустрічних позовних вимог. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам-Лайн» на користь Приватного підприємства «Автосервіс» 2 044 291,35 грн. збитків, 30 970,83 грн. судового збору, 23 011,34 грн. витрат на проведення експертизи.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 року залишено без змін.

31.05.2019 Господарським судом міста Києва, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018, видано наказ № 910/17995/16.

11.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам-Лайн» на постанову про арешт коштів боржника від 04.06.2019 у виконавчому провадженні № 59253362.

Розпорядженням керівника апарату Кривенко О.М. № 05-23/1295 від 11.06.2019 відповідно до п. 4.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів від 14.09.2015 № 17, призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи № 910/17995/16.

11.06.2019 матеріали скарги були передані судді Демидову В.О. відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам-Лайн» на постанову про арешт коштів боржника від 04.06.2019 року у виконавчому провадженні № 59253362 прийнято до розгляду та призначено розгляд скарги на 20.06.2019.

18.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшли: письмові пояснення по суті скарги від приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського А.М.; належним чином засвідчені матеріали виконавчого провадження № 59253362; письмові пояснення на скаргу від Приватного підприємства «Автосервіс».

20.06.2019 до суду надійшли заперечення представника заявника - Клименко Е.Н. на письмові пояснення Приватного підприємства «Автосервіс».

У судове засідання 20.06.19 прибули повноважні представники сторін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам-Лайн» - адвокат Клименко Е.Н. заявлені вимоги скарги підтримав, просив скаргу задовольнити, з підстав викладених у скарзі. Додатково зазначив, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, не містить номеру судової справи, за якою судом видано наказ про примусове виконання рішення суду.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Київ - Телявський А.М. в судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог, просив відмовити у задоволенні скарги. Пояснив суду, що оскаржувана постанова про арешт коштів боржника від 04.06.2019 була постановлена ним у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Представник стягувача - Приватного підприємства «Автосервіс» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. 18.06.2019 до суду надійшли письмові пояснення на скаргу, в яких ПП «Автосервіс» просив відмовити у задоволенні скарги, розглянути скаргу за відсутності представника ПП «Автосервіс» та стягнути з представника ТОВ «Фрам-Лайн» - Клименка Е.Н. в дохід державного бюджету штраф у сумі 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за зловживання процесуальними правами.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги, надані докази, встановивши фактичні обставини справи, господарський суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

31.05.2019 стягувач Приватне підприємство «Автосервіс» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського А.М. із заявою про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/17995/16 від 31.05.2019.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

03.06.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Телявським А.М. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 910/17995/16, виданого 31.05.2019, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам-Лайн» на користь Приватного підприємства «Автосервіс» 2 044 291,35 грн. збитків, 30 970,83 грн. судового збору, 23 011,34 грн. витрат на проведення експертизи (ВП № 59253362).

03.06.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Телявським А.М. прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди, відповідно до якої з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам-Лайн» стягнуто основну винагороду у сумі 209 827,35 грн.

Як встановлено приписами ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

03.06.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Телявським А.М. прийнято постанову про арешт майна боржника, за якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрам-Лайн» у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 2 308 100,87 грн.

03.06.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Телявським А.М. прийнято постанову про арешт коштів боржника - ТОВ «Фрам-Лайн», відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: МФО 334851 АТ «ПУМБ» 2600990070; МФО 334851 АТ «ПУМБ» 2600190199; МФО 351005 в АТ «УкрСиббанк» 26007619838900; МФО 351005 АТ «УкрСиббанк» 26041619838900; МФО 300711 Печерська Ф.АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 26002052660059; МФО 300711 Печерська Ф.АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 26003052663282; МФО 300711 Печерська Ф.АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 26006052632856; МФО 300711 Печерська Ф.АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 26005052646650; МФО 300711 Печерська Ф.АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 26045052704336; МФО 300711 Печерська Ф.АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 26008052714114; МФО 380526 АТ «КБ «Глобус» 2600800122042 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ТОВ «Фрам-Лайн», у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 2 308 100,87 грн.

04.06.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Телявським А.М. прийнято постанову про арешт коштів боржника - ТОВ «Фрам-Лайн».

Зі змісту вказаної постанови приватним виконавцем постановлено накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Фрам-Лайн», що містяться на рахунках: Акціонерний банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» МФО 300647; Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» МФО 320478; Акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» МФО 313849; Акціонерний банк «Південний» МФО 328209; Акціонерне товариство «А-БАНК» МФО 307770; Акціонерне товариство «Акціонерний банк «РАДАБАНК» МФО 306500; Акціонерне товариство «АЙБОКС-БАНК» МФО 322302; Акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «АРКАДА» МФО 322335; Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «КОНКОРД» МФО 307350; Акціонерне товариство «АЛЬПАРІ БАНК» МФО 380894; Акціонерне товариство «АЛЬТБАНК» МФО 320940; Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» МФО 300346; Акціонерне товариство «АП БАНК» МФО 380548; Акціонерне товариство «АСВІО БАНК» МФО 353489; Акціонерне товариство «БАНК АВАНГАРД» МФО 380946; Акціонерне товариство «БАНК АЛЬЯНС» МФО 300119; Акціонерне товариство «БАНК «ГРАНТ» МФО 351607; Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» МФО 14352406; Акціонерне товариство «БАНК «ПОРТАЛ» МФО 339016; Акціонерне товариство «БАНК СІЧ» МФО 380816; Акціонерне товариство «БАНК ТРАСТ-КАПІТАЛ» МФО 380106; Акціонерне товариство «БАНК ФОРВАРД» МФО 380418; Акціонерне товариство «БАНК ?» МФО 380645; Акціонерне товариство «БТА БАНК» МФО 321723; Акціонерне товариство «ВЕРНУМ БАНК» МФО 380689; Акціонерне товариство «Дойче Банк ДБУ» МФО 380731; Акціонерне товариство «ЄПБ» МФО 377090; Акціонерне товариство «Ідея Банк» МФО 336310; Акціонерне товариство «ІНГ Банк Україна» МФО 300539; Акціонерне товариство «Комерційний Банк «ГЛОБУС» МФО 380526; Акціонерне товариство «Комерційний банк «ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ» МФО 305880; Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» МФО 305299; Акціонерне товариство «КІБ» МФО 322540; Акціонерне товариство «КОМІНВЕСТБАНК» МФО 312248; Акціонерне товариство «КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК» МФО 380366; Акціонерне товариство «КРЕДИТВЕСТ БАНК» МФО 380441; Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» МФО 300614; Акціонерне товариство «КРИСТАЛБАНК» МФО 339050; Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» МФО 351629; Акціонерне товариство «МетаБанк» МФО 313582; Акціонерне товариство «МІБ» МФО 380582; Акціонерне товариство «Місто Банк» МФО 328760; Акціонерне товариство «МОТОР-БАНК» МФО 313009; Акціонерне товариство «ОТП БАНК» МФО 300528; Акціонерне товариство «Ощадбанк» МФО 300465; Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» МФО 300506; Акціонерне товариство «ПЕРІУС БАНК МКБ» МФО 300658; Акціонерне товариство «Полтава-банк» МФО 331489; Акціонерне товариство «ПРАВЕКС-БАНК» МФО 380838; Акціонерне товариство «ПРОКРЕДИТ БАНК» МФО 320984; Акціонерне товариство «ПУМБ» МФО 334851; Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» МФО 300335; Акціонерне товариство «РВС БАНК» МФО 339072; Акціонерне товариство «СБЕРБАНК» МФО 320627; Акціонерне товариство «СЕБ КОРПОРАТИВНИЙ БАНК» МФО 380797; Акціонерне товариство «СІТІБАНК» МФО 300584; Акціонерне товариство «СКАЙ БАНК» МФО 351254; Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» МФО 339500; Акціонерне товариство «Український банк реконструкції та розвитку» МФО 380883; Акціонерне товариство «УКРБУДІНВЕСТБАНК» МФО 380377; Акціонерне товариство «Укрексімбанк» МФО 322313; Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» МФО 351005; Акціонерне товариство «УКРСОБАНК» МФО 300023; Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» МФО 322001; Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК» МФО 322539; Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «ЛЬВІВ» МФО 325268; Публічне акціонерне товариство «БАНК ВОСТОК» МФО 307123; Публічне акціонерне товариство «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» МФО 380281; Публічне акціонерне товариство «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» МФО 320371; Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» МФО 380054; Публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» МФО 325365; Публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК» МФО 328168; Публічне акціонерне товариство «ОКСІ БАНК» МФО 325990; Публічне акціонерне товариство «Проінвестбанк» МФО 300012; Публічне акціонерне товариство «РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» МФО 344443; Полікомбанк МФО 353100; Приватне акціонерне товариство «БАНК ФАМІЛЬНИЙ» МФО 334840; Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «АКОРДБАНК» МФО 380634» та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ТОВ «ФРАМ-ЛАЙН» у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 2 308 100,87 грн.

Згідно із ч. ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5)

Як роз`яснено в п. 8 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) (далі - Інструкція), на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Телявського А.М. про арешт коштів боржника від 04.06.2019 заявник посилається, зокрема, на те, що в матеріалах виконавчого провадження відсутній звіт про оцінку майна, в порушення ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», а оскаржувана постанова та постанова про арешт коштів від 03.06.2019 є ідентичні у вступній та мотивувальній частинах, відрізняються лише в резолютивній частинах переліком банківських установ. Крім того, вважає, що в оскаржуваній постанові від 04.06.2019 не зазначено про виявлення коштів вже після винесення постанови від 03.06.2019 про накладення арешту на кошти боржника, а законодавством не передбачено можливості винесення постанови про арешт коштів повторно з тих самих підстав та мотивів. При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не мав права прийняти рішення у формі постанови про арешт коштів. Також, заявник вважає, що оскаржувана постанова не містить мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення та не містить строку, порядку оскарження, а лише містить посилання на норму закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано питання визначення вартості майна боржника та оцінки майна боржника та передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

Таким чином, грошові кошти, належні боржнику на які може бути накладено арешт з метою виконання рішення суду не являються майном, що підлягає оцінці в розумінні ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим відсутність звіту про оцінку такого майна не може слугувати підставою для скасування постанови про арешт коштів від 04.06.2019.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

З матеріалів виконавчого провадження № 59253362 вбачається, що 03.06.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Телявським А.М. здійснено відповідний запит № 58254663 до Державної фіскальної служби України про надання відомостей про номери рахунків, відкритих юридичною особою ТОВ «Фрам-Лайн» (код 35918945).

Згідно відповіді № 1052982558 від 03.06.2019, наданої Державною фіскальною службою України, ТОВ «Фрам-Лайн» має відкриті рахунки у АТ «ПУМБ», АТ «УкрСиббанк», Печерській філії АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Казнечействі України, АТ «КБ «ГЛОБУС».

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Таким чином, в контексті застосування норм ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що накладення арешту на кошти боржника має на меті дотримання принципу забезпечення реального виконання рішення суду. При цьому, посилання заявника на те, що приватним виконавцем не було виявлено інших рахунків боржника після винесення постанови про арешт його коштів 03.06.2019, повторно винесено постанову про арешт коштів від 04.06.2019 не може слугувати підставою для визнання дій приватного виконавця в частині винесення оскаржуваної постанови від 04.06.2019 протиправними та скасування оскаржуваної постанови. Також посилання заявника у поданій скарзі на ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки вказані норми регулюють питання загальних строків у виконавчому провадженні.

З огляду на вищевикладене у даному випадку приватним виконавцем застосовано надане йому коло повноважень та законодавчо визначені механізми, спрямовані на виконання судових рішень, що входить до його обов`язків, визначених частинами 1, 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо вжиття передбачених цим Законом заходів, неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Щодо тверджень заявника про невідповідність оскаржуваної постанови вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а також на те, що постанова не містить мотивів прийняття рішення про арешт коштів, строку та порядку оскарження, при цьому містить лише посилання на норми закону, суд доходить до такого висновку.

Як роз`яснено в п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Зі змісту оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника від 04.06.2019 року вбачається, що постанова прийнята приватним виконавцем з метою забезпечення виконання вимог виконавчого документу у відповідності до п. п. 1, 2, 4 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням п. 8 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, постанова містить номер відповідного наказу, виданого 31.05.2019 Господарським судом міста Києва (№ 910/17995/16), а також роз`яснено можливість оскарження постанови у порядку та строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження». Таким чином, приватним виконавцем дотримано вимог щодо оформлення відповідної постанови із зазначенням номеру рішення (наказу, який видано судом), мотивів прийняття постанови, зазначення відповідних норм чинного законодавства, що регулюють питання накладення арешту, зазначення можливості оскарження такої постанови. При цьому, зазначення конкретного строку оскаження постанови із зазначенням дати з боку приватного виконавця, чинним законодавством України не встановлено.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Аналізуючи вищевикладене за висновками суду дії приватного виконавця, з приводу яких подано зазначену скаргу, не можуть розцінюватись судом як неправомірні, оскільки вони спрямовані на виконання законного рішення суду з метою захисту та реалізації прав стягувача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з її необґрунтованістю та безпідставністю.

Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника (ст. 344 Господарського процесуального кодексу України). Крім того судом не вбачається підстав для стягнення відповідного штрафу з представника заявника, за відсутністю в його діях факту зловживання наданими процесуальними правами.

Керуючись ст.ст. 232-235, 254, 256, 339, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрам-Лайн», стягувач: Приватне підприємство «Автосервіс», приватний виконавець: Телявський Анатолій Миколайович на постанову про арешт коштів боржника від 04.06.2019 у виконавчому провадженні № 59253362 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом ухвала можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.06.2019.

Суддя В.О.Демидов