Рішення № 82612543, 12.06.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/201/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Дімова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Марін Індастріал Сервіс" (02000, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11)

до відповідача: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" (65481, Одеська обл., місто Южне, вул. Берегова, 13)

про стягнення 745 927,02 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Мацко В.В. - довіреність № 270095 від 21.01.2019р.

від відповідача: Заверюха В.О. - довіреність № 103-13/17 від 02.01.2019р.;

ВСТАНОВИВ:

28.01.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Марін Індастріал Сервіс" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 845 538,36 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 725 588,29 грн. та суми штрафних санкцій у розмірі 119 950,07 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Марін Індастріал Сервіс" обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про закупівлю товару № Т/СН-60/17 від 30.06.2017р. в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.02.2019р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Марін Індастріал Сервіс" за вх. №213/19 від 28.01.2019р. залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду до 18.02.2019р. доказів, підтверджуючих наявність у ОСОБА_1 права підпису позовної заяви станом на 21.12.2018р.; відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви; письмового підтвердження стосовно того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Марін Індастріал Сервіс" не подано до суду іншого позову до цього самого відповідача – Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" з тим самим предметом та з тих самих підстав.

07.02.2019р. до канцелярії суду від позивача за вх.№2-591/19 надійшла заява з додатками, згідно якої позивач, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, зазначені недоліки усунув.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2019р. відкрито провадження у справі №916/201/19 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "13" березня 2019р. о 12 год. 30 хв.

12.03.2019р. до канцелярії суду від ДП "Морський торговельний порт "Южний" надійшов відзив на позовну заяву (а.с.72-75), згідно якого відповідач вважає, що доводи, викладені у позовній заяві, є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на таке.

Як вказує відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору позивачем Державному підприємству "Морський торговельний порт "Южний" не було надано рахунок на оплату та сертифікати відповідності, надання яких передбачено п. 3.1 Договору № Т/СН-60/17 від 30.06.2017. Станом на момент розгляду справи такі документи також не були надані.

Враховуючи факт порушення зобов`язання з боку ТОВ "Марін Індастріал Сервіс" в частині ненадання ДП "МТП "Южний" рахунку, оформленого відповідно до рознарядки на поставку конкретної партії товару, а також сертифікатів відповідності, які підтверджують якість товару, відповідно до умов п. 4.3 та п. 4.4 Договору № Т/СН- 60/17 від 30.06.2017, товар вважається непоставленим, що має наслідком безпідставність вимог позивача про стягнення основної заборгованості в розмірі 725 588,29 гри. та штрафних санкцій в сумі 119 950,07 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог щодо стягнення курсової різниці, відповідач зазначає, що п.2.3. Договору № Т/СН-60/17 від 30.06.2017, на підставі якого позивачем було здійснено відповідний розрахунок, передбачає порядок зміни ціни одиниці товару залежно від зміни курсу євро, тобто не встановлює відповідальність за неналежне виконання зобов`язань за договором будь-якою із сторін.

Відповідно до п. 11.14 Договору № Т/СН-60/17 від 30.06.2017 зміни та доповнення до цього договору можуть бути внесені в порядку, передбаченому чинним законодавством України, тільки за домовленістю сторін, що оформлюється додатковими угодами до договору, які є його невід`ємною частиною.

Водночас, у матеріалах справи відсутня додаткова угода до Договору № Т/СН-60/17 від 30.06.2017р., якою б сторони передбачили порядок застосування такого виду відповідальності, як курсова різниця у зв`язку зі зміною курсу валюти.

Таким чином, на думку відповідача, нарахування курсової різниці в розмірі 68 972,76 грн також є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Відповідач також зауважив, що всі ціни за одиницю товару, які вказані позивачем у рахунку №7 від 24.04.2018, не відповідають цінам, зазначеним у специфікації до договору.

Крім того, ДП "Морський торговельний порт "Южний" зазначає, що позивачем жодними доказами не підтверджено направлення чи вручення відповідачу рахунку на оплату № 7 від 24.04.2018, доданого до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.03.2019р. судом було оголошено протокольну перерву до 29.03.2019р. о 12год.00хв

У судовому засіданні 29.03.2019р. представником позивача було подано суду клопотання про приєднання відповіді на відзив, а також відповідь на відзив (а.с.131-136), згідно якої зазначив, що необґрунтовані посилання відповідача на відсутність рахунку є діями, які направлені на ухилення від виконання зобов`язань.

Як вказує позивач, видаткова та товарно-транспортна накладні були підписні уповноваженими особами Порта, отже згідно п.4.3. договору товар вважається переданим продавцем та прийнятим Покупцем, відтак момент виконання зобов`язання оплатити товару настав за фактом поставки 25.04.2018р.

Стосовно відсутності сертифікату якості позивач зазначив, що поставлений товар не підлягає сертифікації, про що надано відповідну довідку.

У судовому засіданні 29.03.2019р. судом оголошено протокольну ухвалу в порядку ч.3 ст.177 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву у судовому засіданні до 24.04.2019р. об 11 год. 45 хв.

15.04.2019р. до канцелярії суду Державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" було подано заперечення (а.с.147-149), в яких відповідач звертає увагу суду на те, що ТОВ "Марін Індастріал Сервіс" у відповіді на відзив жодним чином не спростовано, що у доданому позивачем до позовної заяви рахунку на оплату № 7 від 24.04.2018 та у видатковій накладній № 6 від 25.04.2018р. всі ціни за одиницю товару не відповідають цінам, зазначеним у специфікації до договору.

Також відповідач наголошує, що позивачем не доведено факту направлення та отримання Відповідачем згідно з п. 3.1 та п. 4.3 Договору жодного оригіналу рахунку-фактури на оплату поставленого Товару, що є порушенням умов Договору та у сукупності призвело до неможливості ДП "МТП "Южний" здійснити оплату за Договором.

У судовому засіданні 24.04.2019р., в якому представник ДП "МТП "Южний" зазначив про фактичне отримання спірного товару, судом протокольно було оголошено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України, про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 15.05.2019р. о 12 год. 00 хв.

У судовому засіданні 15.05.2019р. судом оголошено перерву до 27.05.2019р. о 13. год. 45 хв., а також попередньо визначено дату наступного судового засідання – 10.06.2019р. о 14 год.30 хв. У вказаному судовому засіданні представник відповідача просив суд у випадку задоволення позовних вимог зменшити розмір штрафних санкцій.

У судовому засіданні 27.05.2019р. судом оголошено перерву на раніше визначені дату та час – 10.06.2019р. о 14 год. 30 хв.

У судовому засіданні 10.06.2019р. представник позивача надав суду заяву про відмову від позову в частині суми основного боргу у розмірі 30 638,57 грн та в частині стягнення курсової різниці у сумі 68 831,49 грн. Як зазначив позивач, вказаними діями він привів заявлені вимоги у відповідність із цінами на поставлений товар, погодженими сторонами у специфікації. Також позивачем було надано суду пояснення із розрахунком штрафних санкцій, нарахованих на зменшену суму боргу.

Враховуючи заявлене позивачем клопотання, у судовому засіданні 10.06.2019р. судом було оголошено перерву до 12.06.2019р., явку представників сторін визнано необов`язковою.

У судовому засіданні 12.06.2019р. представник позивача надав суду заяву, в якій зазначив, що у заяві про часткову відмову від позову ним було допущено помилку щодо розміру суми курсової різниці, та зазначив, що вірною сумою курсової різниці, від стягнення якої він відмовляється, є 68 972,76 грн. Позовні вимоги, з урахуванням заяви про відмову від їх частини, представник позивача у судовому засіданні підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позову заяву, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно до п.1 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 30 638,57 грн та суми курсової різниці у розмірі 68 972,76 грн., суд розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 694 949,72 грн, суми пені у розмірі 5 238,15 грн, суми 3% річних у розмірі 14 193,70 грн та сумі інфляційних втрат у розмірі 31 545,45 грн.

При цьому суд зауважує, що відмова позивача від позову в частині суми основного боргу у розмірі 30 638,57 грн викликана приведенням вартості поставленого товару у відповідність до погоджених сторонами цін на товар у специфікації (а.с.32-35).

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Крім того, у відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити з нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марін Індастріал Сервіс" (Постачальник) та Державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" (Покупець) було укладено договір №Т/СН-60/17 (а.с.15-21), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався у 2017 році поставити Покупцю товар, зазначений у Специфікації, що є Додатком № 1 до цього Договору, а Покупець - прийняти і оплатити Товар.

Згідно п. 1.2. договору найменування Товару визначається згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015. Асортимент, кількість та ціна за одиницю Товару визначені в Додатку № 1 до цього Договору.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що ціна Договору становить 3 618 200,64 грн, у т.ч, ПДВ 20% - 603 033.44 грн, що еквівалентно 123 953,43 євро за офіційним курсом 1 євро - 29,19 грн, встановленим Національним банком України на 12.06.2017р. (дата проведення електронного аукціону). Оплата за Договором здійснюється в гривнях.

Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" Сторони досягли згоди, що ціна цього Договору підлягає зміні у випадку зміни курсу євро, встановленого на дату проведення електронного аукціону, більш ніж на 5% по відношенню до курсу євро, встановленого Національним банком України на дату, що передує даті фактичної поставки Товару, шляхом укладання додаткової угоди до Договору (п.2.2. договору).

Згідно до п.3.1. договору покупець оплачує Товар прямим банківським переводом коштів на рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки конкретної партії Товару згідно з виставленим Постачальником рахунком, оформленим відповідно до рознарядки Покупця на поставку конкретної партії Товару.

У випадку настання обставин, передбачених п. 2.2 Договору, розрахунки за Товар проводяться на підставі рахунку Постачальника, оформленого з урахуванням положень п. 2.3. цього Договору (п.3.2. договору).

Розрахунки за поставлений Товар здійснюються відповідно до діючого законодавства України (у т.ч. підзаконних, регуляторних актів України тощо). У разі, якщо затримка здійснення оплати Товару відбувається у зв`язку з необхідністю виконання Покупцем вищезазначених нормативних документів або інших поважних причин, що спричинили таку затримку, оплата здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Покупцем можливості фінансування закупівлі.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що постачальник протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання рознарядки Покупця на поставку конкретної партії Товару, поставляє Покупцеві Товар у повній відповідності до наданої рознарядки. Постачальник несе ризик пошкодження або знищення Товару до моменту передачі його Покупцеві.

Рознарядка Покупця на поставку Товару надсилається Постачальнику засобами факсимільного зв`язку або електронною поштою.

Згідно п. 4.2. договору місцем поставки є склад Бази постачання ДП "МТП "Южний". Поставка Товару здійснюється силами, засобами та за рахунок Постачальника на умовах DDP у відповідності до положень Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (у редакції 2010), з урахуванням положень цього Договору.

У відповідності до п.4.3. договору під час поставки Товару Постачальник надає Покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну, 3 (три) примірника видаткової накладної, а також копії документів, завірені печаткою Постачальника, які підтверджують якість Товару (сертифікати відповідності), Ненадання зазначених документів є підставою для відмови Покупця від прийняття Товару. При цьому, Товар вважається непоставленим, з наслідками, передбаченими п.п 7.2., 7.3 Договору.

За умовами п.6.1.1. та п.6.1.2. договору Покупець зобов`язаний в повному обсязі оплачувати поставлений Товар відповідно до умов Договору, а також прийняти поставлений Товар згідно з первинними документами, при відповідності цього Товару вимогам, які встановлено цим Договором.

В свою чергу до обов`язків постачальника, у відповідності до п.6.3.1. договору, належить, зокрема, забезпечення поставки товару у строк і в порядку, встановленими цим договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2017р., але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п.10.1. договору).

В подальшому між сторонами було підписано ряд додаткових угод (а.с.26-36).

Згідно додаткової угоди №2 до договору від 22.12.2017р. (а.с.30-31), сторони, керуючись п.7 ч. 4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони досягли згоди викласти п.2.1. договору в наступній редакції:

"2.1. ціна Договору становить 3 664 502,60 грн, у т.ч, ПДВ 20% - 610 750,43 грн, що еквівалентно 123 953,43 євро за офіційним курсом 1 євро - 29,19 грн, встановленим Національним банком України на 12.06.2017р. (дата проведення електронного аукціону). Офіційний курс євро, встановлений Національним банком України на 21.12.2017р. (дата, що передує даті фактичної поставки товару) складає 33 грн за 1 євро. Одночасно з вказаною додатковою угодою сторонами було підписано додаток №1 до додаткової угоди – специфікацію в новій редакції, якою сторони погодили ціну 1 одиниці кожного товару (а.с.32-35).

29.12.2017р. між сторонами по справі було підписано ще одну додаткову угоду до договору №Т/СН-60/17 (а.с.36), згідно якої сторони, керуючись п.п.11.2 та 11.14 договору, досягли згоди продовжити дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, але не пізніше ніж до 01.05.2018р. в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом з матеріалів справи та сторонами не заперечується, 03.04.2018р. відповідачем було направлено позивачу рознарядку на поставку товару (а.с.76-77).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, 25.04.2018р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 725 588,29 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи видаткова накладна №6 від 25.04.2018р. (а.с.37), підписана та скріплена печатками сторонами, та товарно-транспортна накладна №Р6 від 25.04.2018р. (а.с.38-39). Враховуючи відмову позивача від позову в частині суми основного боргу у розмірі 30 638,57 грн., тобто різниці між ціною товару, що зазначений у накладній, та ціною, погодженою у специфікації (а.с.32-35), суд розглядає позовні вимоги в контексті обґрунтованості стягнення за поставлений товар на суму 694 949,72 грн.

Судом встановлено, що факт поставки товару, зазначеного у накладній та його прийняття відповідачем, не заперечується останнім у заявах по суті справи. Визнання такого факту також вбачається з пояснень представника, наданих під час судових засідань, в яких здійснювалась технічна фіксація.

Водночас, відповідач вважає товар непоставленим, оскільки позивачем, в порушення умов укладеного договору, в момент поставки товару не було передано рахунок на оплату та сертифікати відповідності, надання яких передбачено п.3.1. договору, з урахуванням чого у Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" відсутні підстави для оплати поставленого товару.

Надаючи оцінку таким твердженням відповідача, суд вказує таке.

За приписами ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Аналогічні положення містяться у п.4.3. договору, згідно якого підставою для відмови Покупця від прийняття товару є ненадання рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної, 3 (трьох) примірників видаткової накладної, а також копій документів, завірених печаткою Постачальника, які підтверджують якість Товару (сертифікати відповідності). Вказаний пункт договору передбачає настання наслідків, встановлених п.7.2,7.3 договору у вигляді стягнення з постачальника пені та штрафу.

Водночас, як встановлено судом, відповідний товар відповідачем було прийнято без зауважень, доказів відмови Покупця від прийняття товару, а також його звернення з вимогою надання документів, із встановленням строку їх передачі, матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, підстави вважати товар таким, що непоставлений, у суду відсутні.

Крім того, суд також зазначає, що наявність у видатковій накладній від 25.04.2018р. (а.с.37) посилань на договір та рахунок на оплату покупцю №7 від 24.04.2018р. також опосередковано свідчить про наявність відповідного рахунку.

Стосовно тверджень відповідача щодо ненадання сертифікатів відповідності, суд зазначає про наявність в матеріалах справи листа-роз`яснення №2Т-26/16 від 23.04.2018р. ДП "Одесастандартметрологія" (а.с.138-139), згідно якого поставлений за видатковою накладною товар обов`язковій сертифікації не підлягає, про що, за твердженням позивача, не спростованим під час розгляду справи, відповідач був обізнаний.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За приписами ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З урахуванням викладеного, з огляду на встановлення судом факту отримання відповідачем товару, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткова накладна №6 від 25.04.2018р., товарно-транспортна накладна №Р6 від 25.04.2018р. (а.с.38-39), суд зазначає про виникнення у відповідача обов`язку щодо оплати вартості отриманого товару у встановлений договором (п.3.1) строк – 10 банківських днів.

Водночас, доказів оплати відповідачем отриманого товару матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 694 949,72 грн відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Марін Індастріал Сервіс" в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 238,15 грн, інфляційних втрат у сумі 31 545,45 грн. та 3% річних у сумі 14 193,70 грн, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 8.3. договору за прострочення оплати вартості поставленої партії Товару Постачальник може стягнути з Покупця пеню у розмірі 0,5 облікової ставки НБУ, діючої на день платежу від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше ніж за 1 місяць з моменту прострочення.

Здійснюючи перевірку наданого позивачем суду розрахунку пені, судом встановлено його помилковість з огляду на неправильне визначення початку нарахування штрафної санкції.

Як було зазначено судом вище, за умовами договору сторонами було погоджено порядок здійснення оплати отриманого товару – протягом 10 банківських днів з моменту поставки конкретної партії товару.

Приймаючи до уваги, що поставка товару відбулась 25.04.2018р., а момент оплати визначено протягом 10 банківських днів з моменту поставки конкретної партії товару, суд зазначає, що кінцевим терміном оплати за даною видатковою накладною є 11.05.2018р.

Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов`язано його початок.

З урахуванням зазначеного, початковою датою нарахування штрафних санкцій є 12.05.2018р.

З огляду на зазначене, судом, за допомогою системи "Ліга-Закон", в межах наведеного позивачем строку, з урахуванням встановленої початкової дати нарахування штрафних санкцій, здійснено власний розрахунок пені на суму основного боргу у зменшеному позивачем розмірі.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір 0,5 облікової ставки НБУ Сума пені за період прострочення694949.7212.05.2018 - 24.05.20181317.0000 %8,5 %2103,89694949.7225.05.2018 - 02.06.2018917.0000 %8,5 %1456,54

Приймаючи до уваги погодження сторонами розміру пені на рівні 0,5 облікової ставки НБУ, сума пені, що підлягає стягненню, складає 3 560,43 грн., з огляду на що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіряючи наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом за допомогою системи "Ліга-Закон", в межах наведеного позивачем строку, з урахуванням встановленої початкової дати нарахування штрафних санкцій, здійснено власний розрахунок 3% на суму основного боргу у зменшеному позивачем розмірі.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів694949.7212.05.2018 - 26.12.20182293 %13080.29

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у сумі 13080,29 грн.

Перевіряючи наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат річних, судом також за допомогою системи "Ліга-Закон", в межах наведеного позивачем строку, з урахуванням встановленої початкової дати нарахування штрафних санкцій, здійснено власний розрахунок інфляційних на суму основного боргу у зменшеному позивачем розмірі, згідно якого сума інфляційних втрат склала 36 014,73 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції12.05.2018 - 26.12.2018694949.721.05236014.73730964.45Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі – 31 545,45 грн.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 46, 129, п.4 ч. 1 ст. 231, 232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" (65481, Одеська обл., місто Южне, вул. Берегова, 13, код ЄДРПОУ 04704790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Марін Індастріал Сервіс" (02000, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11, код ЄДРПОУ 41166976) заборгованість у сумі 694 949 /шістсот дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот сорок дев`ять/ грн 72 коп., пеню у сумі 3 560 /три тисячі п`ятсот шістдесят/ грн 43 коп., 3% річних у сумі 13 080 /тринадцять тисяч вісімдесят/ грн 29 коп., інфляційні втрати у сумі 31 545 /тридцять одна тисяча п`ятсот сорок п`ять/ грн. 45 коп., судовий збір у сумі 11 147 /одинадцять тисяч сто сорок сім/ грн. 04 коп.

3. Провадження у справі в частині стягнення суми у розмірі 99 611,33 грн закрити.

4. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24 червня 2019 р.

Суддя Ю.М. Щавинська