Ухвала суду № 82612372, 25.06.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"25" червня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1556/19

Суддя Господарського суду Київської області Колесник Р.М., розглянувши

заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМОКС» (08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. В.Лобановського, буд. 21, корпус 1, прим. 25, ЄДРПОУ 23154102)

про забезпечення позову, що подана до пред`явлення позову

особа, яка може отримати статус учасника справи – Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Ярослава Мудрого, 1-А, ЄДРПОУ 04362489)

без виклику представників учасників

ВСТАНОВИВ:

24.06.2019 до Господарського суду Київської області до пред`явлення позову надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «ОМОКС» № 311/06 від 21.06.2019 (вх. № 145/19 від 24.06.2019) про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд:

- накласти арешт на земельну ділянку: кадастровий номер 3222485901:02:008:0143, загальною площею 7,5005 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, під будівництво інженерних мереж, споруд та інших об`єктів інфраструктури для облаштування громадської та житлової забудови;

- заборонити Петропавлівсько-Борщагівській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області вчиняти дії по продажу та/або передачі в користування земельної ділянки: кадастровий номер 3222485901:02:008:0143, загальною площею 7,5005 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, під будівництво інженерних мереж, споруд та інших об`єктів інфраструктури для облаштування громадської та житлової забудови, іншим особам.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ОМОКС», проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМОКС» стверджує про необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони вчинення певних дій до подання позовної заяви про визнання укладеною Додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки укладеного між Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю «ОМОКС» на тих самих умовах.

В обґрунтування підстав для застосування заходів забезпечення позову заявник, посилається на те, що у відповідності до вимог чинного земельного законодавства, 14.05.2019 товариство з обмеженою відповідальністю «ОМОКС» звернулось з листом-повідомленням та проектом додаткової угоди до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо поновлення строку договору оренди земельної ділянки та заявило про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Станом на час звернення до суду, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області відповідь на вищезазначений лист-повідомлення товариству з обмеженою відповідальністю «ОМОКС» не надала.

Проте, як зазначає заявник, 20.06.2019 на черговому пленарному засіданні19-ої сесії VII скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області було прийняте рішення про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «ОМОКС» у поновленні договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як передбачено ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.п. 1,2).

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За приписами чинного процесуального законодавства особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Поряд з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяє зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Єдиною обставиною, якою фактично обґрунтовується подана заява про забезпечення позову є факт прийняття Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області 20.06.2019 на черговому пленарному засіданні 19-ої сесії VII скликання рішення про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «ОМОКС» у поновленні договору оренди земельної ділянки.

Водночас, доказів на підтвердження прийняття такого рішення суду надано не було, а самостійно, з відкритих джерел факт прийняття зазначеного рішення судом, станом на час прийняття цієї ухвали, не встановлено.

Крім того, доказів на підтвердження дійсного наміру Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області вчинити дії, направлені на відчуження, передання у інший спосіб на користь третіх осіб земельної ділянки, що перебуває у користуванні ТОВ «ОМОКС» суду також не надано.

Отже, дослідивши надані заявником документи, беручи до уваги предмет та підстави майбутнього позову, суд вважає, що товариством з обмеженою відповідальністю «ОМОКС» належним чином не обґрунтовано, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або до неможливості виконання судового рішення у спірних правовідносинах у разі задоволення позову, утруднення або неможливості поновлення порушених прав, за захистом яких він має намір звернутися до суду, позбавлення його можливості користування і володіння земельною ділянкою.

Оцінивши доводи товариства з обмеженою відповідальністю «ОМОКС» та надані ним докази щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зважаючи на необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ОМОКС» про забезпечення позову, принаймні, станом на час прийняття судом цієї ухвали.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ОМОКС» про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ОМОКС» № 311/06 від 21.06.2019 (вх. № 145/19 від 24.06.2019) про забезпечення позову.

Ухвала складена та підписана 25.06.2019, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Суддя Р.М. Колесник