Рішення № 82612367, 20.06.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2019 р. Справа № 911/1165/19

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", 01601, місто Київ, Шевченківський район, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18

в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", 01033, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Антоновича, будинок 40

до Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради, 08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Володимирська, будинок 25

про стягнення 309 155,25 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання Н.С. Матраєва

за участю представників:

від позивача: Чорноморець Я.А. (посв. № 000380 від 22.06.2018; дов. № 3798 від 10.12.2018);

від відповідача: Піменова Г.В. (посв. №2 від 18.03.2014; дов. №05-5699/09 від 29.12.2018).

суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради про стягнення 309 155,25 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем передбачених законом зобов`язань з відшкодування витрат за надані позивачем телекомунікаційні послуги окремим категоріям громадян, які користуються правом на пільги.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

31 травня 2019 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, вважає їх незаконними та необґрунтованими. Відповідач підтверджує, що до компетенції управління належить забезпечення реалізації держаної політики в сфері соціального захисту населення та зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян. Однак, звернення позивача із вимогами про стягнення заборгованість в сумі 309 155,25 грн. необґрунтоване, оскільки не підтверджено документально з причини не укладення між позивачем та відповідачем договору про порядок відшкодування витрат на надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян за рахунок коштів місцевого бюджету на 2018 рік. Оскільки, відповідно до Бюджетного кодексу України та Положення "Про управління соціального захисту населення Васильківської міської ради", рахунки управління знаходяться в органах Казначейства, а Казначейська служба в особі Васильківського управління державної казначейської служби України, платежі здійснює за дорученням розпорядників бюджетних коштів за наявності відповідного бюджетного зобов`язання, тобто за наявності договору між управлінням та ПАТ "Укртелеком", від укладання якого останній ухиляється.

Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем подано клопотання про передачу справи до адміністративного суду, обґрунтовуючи дане клопотання тим, що відшкодовувати кошти ПАТ "Укртелеком" за надані телекомунікаційні послуги управління повинно на підставі адміністративного договору, оскільки управління відповідно до Положення про управління соціального захисту населення Васильківської міської ради та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є органом місцевого самоврядування, тобто суб`єктом владних повноважень.

Дане клопотання судом залишено без задоволення, оскільки згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства; і, по-друге, - спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК України.

Поняття суб`єкт владних повноважень визначено у статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За визначенням, яке міститься у статті 4 Кодексу адміністративного судочинства, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, у випадку, якщо суб`єкт (у тому числі - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Враховуючи, що у відносинах щодо розрахунку з позивачем за надані ним особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, телекомунікаційні послуги у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як боржник у зобов`язальних правовідносинах, і між сторонами спору відсутні правовідносини влади та підпорядкування, суд відхиляє доводи відповідача про те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Аналогічний правовий висновок про підвідомчість господарським судам спорів у відносинах щодо розрахунку за телекомунікаційні послуги, надані особам, які мають право на соціальні пільги, в яких боржник виступає не як суб`єкт владних повноважень, а перебуває у зобов`язальних правовідносинах, викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 927/291/17, від 17 квітня 2018 року у справах №№ 906/621/17, 911/4249/16.

З огляду на викладене, розгляд даної справи, попри заперечення представника відповідача, здійснюється Господарським судом Київської області.

Позивачем 10.06.2019 подано відповідь на відзив №11/102 від 07.06.2019, в якій заперечив проти позиції відповідача, викладеній у відзиві і вказав на те, що діюче законодавство не передбачає обов`язковість укладення договору про відшкодування витрат на надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

У судовому засіданні 20.06.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін суд

встановив:

Позивач, як оператор телекомунікації, на виконання вимог законодавчих актів надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах категоріям споживачів, які мають на це право.

Статтею 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” визначено, що виключно Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Пільги з оплати за послуги зв`язку для окремих категорій осіб встановлюються відповідно до приписів Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань"; "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про охорону дитинства".

У відповідності до частини третьої статті 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року №295, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу регулюються Бюджетним кодексом України.

Згідно зі статтею 2 Бюджетного кодексу України видатки бюджету - це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Положеннями статті 30 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов`язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 9 статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі на державні програми соціальної допомоги.

У відповідності до підпункту "б" пункту 4 статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст, республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, державні програми соціального захисту.

За змістом статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 97 Бюджетного кодексу України).

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256 (далі Порядок).

Пунктами 2, 3 Порядку передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Згідно пункту 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), зокрема, щодо пільг з послуг зв`язку.

З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінет Міністрів України постановою від 29 січня 2003 року № 117 затвердив Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі Положення).

Згідно пункту 3 Положення Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації про осіб, які мають право на пільги та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Пунктом 11 Положення визначено, що уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга"; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга"; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".

З огляду на викладене, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян при цьому, такі зобов`язання виникають безпосередньо із законів України.

На виконання вимог законів України, якими встановлені пільги окремим категоріям громадян, Позивачем, як оператором телекомунікації, в період з 01.01.2018 до 31.12.2018 надано телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян за пільговими тарифами на загальну суму 309 155,25 грн.

Здійснення відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг за користування телефоном пільговим категоріям громадян, які мають право на відповідні пільги згідно чинного законодавства покладається у відповідності до положень вищезазначених норм законодавства на Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради, як розпорядника коштів Васильківського району на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, до компетенції якого належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до пункту Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 N117 та пункту 5 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 на відповідача покладено обов`язок щодо оформлення Актів звіряння розрахунків за надані населенню телекомунікаційні послуги, на які надаються пільги відповідно до законодавства - форма № 3-пільга.

Позивач стверджує, що у зв`язку з невиконанням вказаних зобов`язань відповідачем, зазначені акти звіряння розрахунків за надані населенню телекомунікаційні послуги, на які надаються пільги відповідно до законодавства - форма № 3-пільга були складені позивачем та направлені відповідачу для проведення звірки взаєморозрахунків, а саме акти звірки розрахунків за послуги зв`язку станом на: 01.02.2018 на суму 28 482,13 грн., 01.03.2018 на суму 28 151,27 грн., 01.04.2018 на суму 27 430,19 грн., 01.05.2018 на суму 27 329,25 грн., 01.06.2018 на суму 26 910,94 грн., 01.07.2018 на суму 22 044,79 грн., 01.08.2018 на суму 24 943,46 грн., 01.09.2018 на суму 24 421,32 грн., 01.10.2018 на суму 21 839,15 грн., 01.11.2018 на суму 23 455,85 грн., 01.12.2018 на суму 27 465,06 грн., 01.01.2019 на суму 26 681,84 грн. Копії додано до матеріалів позовної заяви.

На адресу відповідача направлялись листи з повідомленням про наявність заборгованості за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах, необхідність її сплати, про забезпечення дотримання вимог законодавства з даного приводу та про необхідність оформлення актів за надані послуги на пільгових умовах.

У відповідь на дані звернення та претензії відповідач листами № 05-4512/09 від 17.10.2018, № 05-5432/09 від 17.12.2018 та № 05-1053/09 від 14.03.2019 повідомив позивача про те, що ПАТ "Укртелеком" знаходиться в підпорядкуванні управлінню та повинно беззаперечно виконувати всі вимоги управління стосовно питання надання пільг пільговикам на послуги зв`язку, а у зв`язку із тим що ПАТ "Укртелеком" ігнорує підписання з управлінням договору про порядок відшкодування витрат на надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян за рахунок коштів місцевого бюджету на 2018 рік, Васильківське управління державної казначейської служби України не може здійснювати платежі у бухгалтерському обліку виконання бюджету.

Заперечень щодо нарахованих сум, вказаних в актах форма № 3-пільга за період з 01.01.2018 до 31.12.2018 відповідач позивачу не надав та не відшкодував витрати, понесені Позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за вказаний період в сумі 309 155,25 грн., у зв`язку з чим Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось з даним позовом до суду.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Заявлена позивачем до стягнення з відповідача грошова сума фактично є втратами підприємства, які воно понесло надаючи послуги окремим категоріям громадян за пільговими тарифами, встановленими державою у відповідних Законах України.

Проте, всупереч згаданих приписів закону відповідач не виконав своїх зобов`язань з відшкодування понесених позивачем втрат внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у спірному періоді в розмірі 309 155,25 грн.

Докази відшкодування відповідачем вказаних втрат в матеріалах справи відсутні.

Заперечення відповідача проти позовних вимог з підстав відсутності укладеного договору про порядок відшкодування витрат на надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян за рахунок коштів місцевого бюджету на 2018 рік, не приймаються судом до уваги при вирішені спору та відхиляються з огляду на наступне.

Обов`язок по оплаті наданих позивачем телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян у відповідності до перелічених вище норм законодавства покладено на відповідача Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради, як розпорядника коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення відповідного району.

Чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України (постанова Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 904/7478/16).

Оскільки телекомунікаційні послуги на пільгових умовах ПАТ "Укртелеком" надано не з власної ініціативи, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, то у результаті уповноважений на те державою орган - відповідач у справі - в силу закону має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 924/781/17).

За таких обставин, Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради відповідає за зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради (08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Володимирська, будинок 25, ідентифікаційний код 03190805) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, місто Київ, Шевченківський район, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, ідентифікаційний код 21560766) 309 155 (триста дев`ять тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн. 25 коп. витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах та 4 637 (чотири тисячі шістсот тридцять сім) грн. 33 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складене 25.06.2019.