Рішення № 82612286, 14.06.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2019 р. Справа № 911/2456/18

За позовом Акціонерного товариства "Сбербанк", 01601, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Володимирська, будинок 46

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ", 09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Леваневського, будинок 85

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

Публічне акціонерне товариство "Укрвторчормет", 02160, місто Київ, Дніпровський район, вулиця Каунаська, будинок 27

про звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 07.07.2011 в рахунок часткового погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №74-В/11/54/КЛ від 07.07.2011, надання прав і повноважень для здійснення продажу предмета застави, вилучення і передачу документів, які стосуються предмета застави та передачі предмета застави на зберігання на період до моменту його продажу

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання Н.С. Матраєва

за участю представників сторін:

від позивача: Гапон В.С. (посв. № 000267 від 02.03.2018; дов. б/н від 01.02.2019);

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

Суть спору: Акціонерне товариство «Сбербанк» (далі – Банк) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ», в якому в редакції заяви від 15.01.2019 про уточнення позовних вимог просить:

- в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет» за договором про відкриття кредитної лінії №74-В/11/54/КЛ від 07.07.2011, розмір якої станом на 10.09.2018 складає 17 572 520,83 дол.США (з яких: 11 792 336,52 дол.США – заборгованість (прострочена) за кредитною лінією, 5 646 871,94 дол.США – проценти (прострочені) за користування кредитною лінією), звернути стягнення на предмет застави за договором застави від 07.07.2011, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Т.С. та зареєстровано за №378, а саме - на обладнання, яке належить ТОВ «Інтер-ГТВ», що перелічене в додатку 1 до договору застави (4048 позицій), який є невід`ємною частиною договору застави, шляхом надання права продажу предмета застави Банку з правом укладення від імені ТОВ «Інтер-ГТВ» договору(ів) купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем за початковою ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ЕССЕТ ЕКСПЕРТАЙЗ»;

- надати Банку усі права та повноваження продавця для здійснення продажу предмета застави, числі, але не виключно: на укладення від імені ТОВ «Інтер-ГТВ» договору (-ів) купівлі-продажу , договорів про внесення змін та доповнень до зазначених договорів, їх розірвання з будь-якою особою – покупцем, підписувати від імені ТОВ «Інтер-ГТВ» відповідний(-і) договори та акти прийому-передачі майна до них, а також будь-які інші документи, підписання яких є необхідним для укладення такого договору , право на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організація, незалежно від форм власності та підпорядкування, будь-яких документів, довідок, витягів, заяв, право на отримання будь-яких платежів за відчуження предмета забезпечувального обтяження, справляння будь-яких платежів від імені продавця, а також вільного доступу уповноважених представників Банку до предмета застави, з правом Банку діяти від імені заставодавця без довіреності та підписання документів на умовах, які будуть визначені на розсуд Банку;

- вилучити у заставодавця ТОВ «Інтер-ГТВ» та передати Банку документи, які стосуються предмету застави, в тому числі: правовстановлюючі документи, технічну документацію, технічні паспорти, інструкції щодо використання, інші документи, які стосуються технічних характеристик, визначення властивостей та порядку роботи предметів застави;

- з метою збереження предмета застави передати предмет застави на зберігання Банку на період до його продажу, для чого:

вилучити у заставодавця ТОВ «Інтер-ГТВ» та передати Банку майно, що є предметом застави згідно договору застави від 07.07.2011 (з урахуванням змін та доповнень);

зобов`язати надати Банку право на отримання в усіх установах, підприємствах, організаціях, органах нотаріату будь-яких документів (оригіналів, їх копій, дублікатів, витягів, довідок), необхідних для зберігання майна, укладення будь-яких договорів, у тому числі, але не виключно: договорів, пов`язаних з обслуговуванням, охороною, експлуатацією, забезпеченням та утриманням в належному стані предмета застави з правом Банку діяти від імені заставодавця без довіреності та підписання документів на умовах, які будуть визначені на розсуд Банку.

Позов з посиланням на статті 525, 526, 527, 530, 543, 553, 554, 610, 629, 1048-1050 Цивільного кодексу України, частину першу статті 193 Господарського кодексу України, Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Закон України «Про заставу» обґрунтований невиконанням Публічним акціонерним товариством «Укрвторчормет» (далі – ПАТ «Укрвторчормет») зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії №74-В/11/54/КЛ від 07.07.2011, виконання зобов`язань за яким забезпечено договором застави від 07.07.2011 між Банком і ТОВ «Інтер-ГТВ».

ТОВ «Інтер-ГТВ» з посиланням на статті 25, 27, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» проти позову заперечує, вважає вимоги Банку безпідставними, необґрунтованими і такими, що суперечать встановленому законом порядку, оскільки обраний позивачем спосіб захисту, а саме: звернення стягнення на предмет застави шляхом надання Банку права продажу предмета застави з правом укладення від імені ТОВ «Інтер-ГТВ» договору(ів) купівлі-продажу третім особам є позасудовим способом захисту, таке право Банка передбачено договором застави від 07.07.2011, докази його порушення з боку відповідача відсутні; що вимоги Банку, які спрямовані на встановлення відносин представництва, суперечать нормам матеріального права; що Банком не дотримані вимоги закону про повідомлення про свій намір звернути стягнення на предмет застави шляхом його продажу іншій особі; що Банком невірно визначена сума заборгованості по процентах за користування кредитною лінією.

ПАТ «Укрвторчормет» у своїх поясненнях підтримав позицію ТОВ «Інтер-ГТВ».

Клопотання ТОВ «Інтер-ГТВ» про призначення судової експертизи для визначення дійсної (реальної) ринкової вартості предмета застави судом залишене без задоволення (ухвала від 04.02.2019).

У судовому засіданні 14.06.2019 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи суд

В С Т А Н О В И В :

Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сбербанк», та Публічним акціонерним товариством «Укрвторчормет» (позичальник) 07.07.2011 укладений договір про відкриття кредитної лінії №74-В/11/54/КЛ (далі – Кредитний договір), відповідно до якого Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті, надає позичальнику на умовах цього договору кредитні кошти в межах кредитної лінії, а позичальник зобов`язується використовувати кредит за цільовим призначенням, своєчасно та в повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у терміни, визначені в статті 8 цього договору.

Ліміт кредитної лінії складає 12 000 000,00дол.США; з 06.08.2014 ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно кожного 06 числа календарного місяця на 500 000дол.США; останній день дії кредитної лінії 06.07.2016 (пункти 1.2 – 1.4 договору).

Додатковим договором №5 від 25.05.2015 Договір про відкриття кредитної лінії викладений в новій редакції, відповідно до якої Банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію, надає позичальнику кредитні кошти у порядку та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі, зазначені в пункті 1.5 цього договору (для рефінансування заборгованості перед банками та на поповнення обігових коштів позичальника), своєчасно та у повному обсязі сплачувати Банку проценти за користування кредитом, а також повернути Банку кредит у терміни, встановлені цим договором.

Згідно пункту 1.2 Кредитного договору в редакції додаткового договору №5 від 25.05.2015 ліміт кредитної лінії складає: з часу укладення цього договору і по 05.05.2016 – 11 792 336, 52дол.США; з 06.05.2016 по 05.06.2016 – 8 000 000,00дол.США; з 06.06.2016 по 05.07.2016 – 4 000 000,00дол.США; 06.07.2016 – 0,00дол.США.

Процентна ставка за користування кредитом встановлена в розмірі 6 місячний LIBOR USD + 9,5% річних в доларах США з останнім днем дії кредитної лінії 06.07.2016.

Згідно пункту 6.1 Кредитного договору позичальник зобов`язується сплачувати Банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором. Проценти за кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості.

Пунктом 6.2 Кредитного договору встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього договору із розрахунку 360 днів у році. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.

Згідно пункту 6.3 Кредитного договору проценти, нараховані відповідно до пунктів 6.1 - 6.2 цього договору, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше 3 робочих днів, наступних за днем закінчення Періоду. При цьому під «Періодом» сторони розуміють кожний наступний з періодів, який починається з того числа місяця, в якому був укладений цей договір (реквізит договору «дата», вказаний в верхньому правому куті на першій сторінці договору), і закінчується в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця (проценти за кредитом за такий день нараховуються).

Проценти, нараховані за Період, в якому відповідно до пункту 1.4 цього договору (останній день дії кредитної лінії 06.07.2016) позичальник зобов`язаний повністю повернути кредит Банку, повинні бути сплачені не пізніше дня, передбаченого для повернення кредиту (пункт 6.4).

У випадку дострокового закриття ліміту кредитної лінії в порядку, передбаченому в пункті 8.2 цього договору, позичальник зобов`язаний в день такого дострокового закриття ліміту кредитної лінії сплатити Банку проценти, нараховані за Період, в якому достроково закривається ліміт кредитної лінії (пункт 6.5).

Умовами пункту 8.3 Кредитного договору сторони встановили, що Банк має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених Кредитним договором (підпункт «д»).

Відповідно до пункту 8.4 Кредитного договору у разі, якщо Банк використовує своє право щодо вимоги в односторонньому порядку дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, то він зобов`язаний в письмовій формі повідомити про це позичальника із зазначенням у відповідній вимозі повної суми заборгованості, а позичальник зобов`язаний здійснити усі платежі за цим договором на користь Банку (при цьому строкові платежі – проценти, комісії, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку, що минув з дати, на яку Банк здійснив розрахунок заборгованості за цим договором, і по дату повернення повної суми заборгованості за цим договором) в строк не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дня відправлення такого повідомлення (вимоги).

Між Банком (заставодержатель) і ТОВ «Інтер-ГТВ» (заставодавець), що є майновим поручителем боржника ПАТ «Укрвторчормет», 07.07.2011 укладено договір застави, який 07.07.2011 посвідчений приватними нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Т.С. та зареєстрований в реєстрі за №578 (далі – Договір застави), у відповідності до якого в редакції договору про внесення змін та доповнень від 25.05.2015, в забезпечення виконання зобов`язань боржника, які виникають із Кредитного договору, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну дії цього договору, зокрема з урахуванням змін до нього, внесених згідно з додатковим договором №5 від 25.05.2015 (Основний договір), які перелічені у статті 2 Основного договору та можуть виникнути в майбутньому, заставодавець передає заставодержателю рухоме майно (обладнання у кількості 4048 позицій), яке належить заставодавцю на прав власності, і перелічене в додатку №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

На весь строк дії цього договору предмет застави зберігається за адресою: Київська область, м.Біла Церква, вул. Леваневського, 85 (пункт 3.13).

Договір застави набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до моменту повного виконання усіх зобов`язань за Основним договором (пункт 9.1).

Балансова вартість предмета застави складає 59 283 747,30грн (без ПДВ), за взаємною згодою сторін загальна вартість предмета застави складає 4 863 049,74дол.США, що в еквіваленті за офіційним обмінним курсом НБУ станом на дату укладення Договору застави становило 38 765 801,00грн (пункти 3.1, 3.2).

Згідно з пунктом 4.2.3 Договору застави заставодержатель має право за рахунок предмета застави задовольнити всі свої вимоги у відповідності з цим договором, в тому числі шляхом прийняття предмета застави у власність після одержання предмета застави у своє володіння у випадках та у порядку, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України.

Відповідно до положень пунктів 4.2.6 та 4.2.7 Договору застави Банк має право вимагати від заставодавця дострокового виконання зобов`язань за Кредитним договором, а також за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету застави, погасити повну суму заборгованості за Кредитним договором.

Заставодержатель відповідно до пункту 6.1 Договору застави має право задовольнити свої вимоги за Кредитним договором у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування.

Згідно пункту 6.2 Договору застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання боржником будь-якого із зобов`язань, зазначених у статті 2 цього договору, воно/и не буде/уть виконане/і або буде/уть виконане/і неналежним чином.

Відповідно до пункту 6.3 Договору застави заставодержатель набуває право вимагати дострокового виконання зобов`язань, зазначених в статті 2 цього договору, а якщо його вимога не буде задоволена заставодавцем протягом 2 (двох) календарних місяців з моменту поштового відправлення заставодержателем заставодавцю вказаної вимоги, - звернути стягнення на предмет застави у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання боржником будь-якого із зобов`язань, передбачених Основним договором; в разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем будь-якого із зобов`язань за цим договором.

Пунктом 6.4 Договору застави передбачено, що у разі настання випадків, передбачених в пунктах 6.2-6.3 цього договору, звернення стягнення на предмет застави здійснюється або на підставі рішення суду в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Пунктом 6.5 Договору застави сторони встановили, що також у разі настання випадків, передбачених в пунктах 6.2-6.3 цього договору, заставодержатель може у порядку та на умовах, визначених у законодавстві та у цьому договорі, звернути стягнення шляхом:

- прийняття предмету застави у власність, про що він повідомляє заставодавця в письмовій формі у вигляді листа-повідомлення про звернення стягнення на предмет застави шляхом прийняття його у власність. У разі обрання заставодержателем такого способу звернення стягнення як прийняття предмету застави у власність, до заставодержателя переходить право власності на предмет застави на 31 календарний день з дати реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет застави за умови, що протягом цього періоду заставодавець передасть заставодержателю у володіння предмет застави та що від заставодавця та інших заставодержателів не надійшли заперечення щодо переходу права власності на предмет застави до заставодержателя;

- продажу предмета застави третій особі (будь-якій особі покупцю або на публічних торгах за вибором заставодавця) з укладенням договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця, про що заставодержатель повідомляє заставодавця в письмовій формі у вигляді листа-повідомлення про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу третій особі, із зазначенням місця та часу проведення процедури продажу. Ціна продажу предмета застави, умови та порядок такого продажу визначається заставодержателем на власний розсуд.

Стягнення може бути звернено на всі речі, що складають предмет застави, або на будь-яку одну чи декілька з них за вибором заставодержателя (пункт 6.6).

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтями 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) глави 71 (Позика. Кредит. Банківський вклад.) Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Вимогами статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За приписами статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 591 цього Кодексу реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частинами шостою та сьомою цієї статті встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Статтею 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Реалізація предмета забезпечувального обтяження за рішенням суду унормована статтею 25 цього Закону, відповідно до якої обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв`язку з пред`явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

Статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначені позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, згідно якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери;

5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

У разі звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом декількох обтяжень, переважне право на проведення процедури звернення стягнення належить обтяжувачу з вищим пріоритетом. Якщо процедура звернення стягнення ініціюється обтяжувачем з нижчим пріоритетом, обтяжувач з вищим пріоритетом вправі протягом 30 днів з дня її ініціювання на підставі письмової вимоги припинити таке звернення стягнення обтяжувачем з нижчим пріоритетом та розпочати власну процедуру звернення стягнення.

Згідно статті 27 цього Закону якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Статтею 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначені правові наслідки невиконання вимог обтяжувала, відповідно до якої якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов`язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов`язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону. Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов`язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Право обтяжувала на продаж предмета забезпечувального обтяження встановлено статтею 30 цього Закону, відповідно до якої обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі. При цьому обтяжувач зобов`язаний у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір реалізувати таке право із зазначенням обраного ним способу, місця та часу проведення процедури продажу. Обтяжувач вправі продати предмет обтяження будь-якій особі-покупцю або на публічних торгах.

Інший обтяжувач, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, має переважне право на придбання предмета забезпечувального обтяження за умови, що він протягом строку, вказаного в частині другій статті 28 цього Закону, письмово повідомив обтяжувача, який ініціює звернення стягнення, про свій намір купити предмет забезпечувального обтяження. Якщо повідомлення про намір купити предмет забезпечувального обтяження надійшли від декількох обтяжувачів, право на його придбання належить обтяжувачу з вищим пріоритетом. Ціна купівлі предмета забезпечувального обтяження іншим обтяжувачем повинна бути не нижчою за ціну, яка була запропонована обтяжувачу, який ініціює звернення стягнення, будь-якою третьою особою під час проведення процедури продажу.

Якщо обтяжувач, який висловив намір придбати предмет забезпечувального обтяження, не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження протягом п`яти днів із дня проведеної обтяжувачем процедури продажу, право на придбання предмета забезпечувального обтяження переходить до іншого обтяжувача, який висловив намір придбати предмет забезпечувального обтяження, відповідно до встановленого пріоритету. Такому обтяжувачу також надається п`ятиденний строк для укладення договору купівлі-продажу відповідного рухомого майна, порушення якого позбавляє його права на придбання предмета забезпечувального обтяження.

Якщо обтяжувачі, на користь яких встановлені зареєстровані обтяження, не скористалися правом на його придбання, обтяжувач, який ініціює звернення стягнення, повинен продати предмет забезпечувального обтяження особі, яка запропонувала найвищу ціну.

Договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем цього предмета права власності на відповідне рухоме майно. Покупець предмета забезпечувального обтяження набуває право власності на відповідне рухоме майно без будь-яких забезпечувальних та публічних обтяжень, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом.

Протягом десяти днів із дня продажу предмета забезпечувального обтяження обтяжувач-продавець відповідного рухомого майна зобов`язаний надати боржнику та всім обтяжувачам, на користь яких було встановлене зареєстроване обтяження цього рухомого майна, письмовий звіт про результати продажу.

На виконання Кредитного договору Банк надав позичальнику грошові кошти на загальну суму 11 802 979,54дол.США, позичальником погашено тіла кредиту 10 643,02дол.США, що підтверджується меморіальними ордерами на видачу кредиту, виписками з особових рахунків позичальника.

Банк 29.01.2016 у відповідності до пунктів 8.3, 8.4 Кредитного договору направив позичальнику ПАТ «Укрвторчормет» повідомлення-вимогу №792/5/28-2 про дострокове повернення заборгованості за Кредитним договором, яка станом на 25.01.2016 складає: 11 792 336,05дол.США заборгованості за Кредитною лінією, 539 986,11дол.США процентів за користування Кредитною лінією, 2 016 030,77грн пені зав прострочення сплати процентів, яка має бути повернута у строк не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дня відправлення Банком цього повідомлення (т.1 арк.с 174-176).

Таким чином, позичальник повинен був повернути заборгованість по Кредитному договору не пізніше 12.02.2016.

Про дострокове повернення повної суми заборгованості за Кредитним договором Банк направив ТОВ «Інтер-ГТВ» (копію - ПАТ «Укрвторчормет») повідомлення-вимога №3206/5/28-2 від 25.03.2016 з вимогою погасити заборгованість (т.1 арк.с. 177-182).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 13.09.2018 внесено 08.07.2011 запис про приватне обтяження (застава рухомого майна) на підставі договору застави №578 від 07.07.2011 на вказане у цьому договорі рухоме майно боржника ТОВ «Інтер-ГТВ»; 11.09.2014 зареєстроване звернення стягнення; 05.02.2016 на підставі заяви обтяжувала було змінено термін дії запису на наступні 5 років.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 29.03.2017 у справі №42/16 за позовом ПАТ «Сбербанк» до ПАТ «Укрвторчормет» та ТОВ «Металінвест ЛТД» про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ПАТ «Укрвторчормет» до ПАТ «Сбербанк», третя особа ТОВ «Металінвест ЛТД», про визнання недійсним додаткового договору №5 від 25.05.2015 до договору про відкриття кредитної лінії, за зустрічним позовом ТОВ «Металінвест ЛТД» до ПАТ «Сбербанк», третя особа ПАТ «Укрвторчормет», про визнання недійсним договору поруки №4 від 25.05.2015 в частині третейського застереження (пункт 6.8) встановлено, що заборгованість ПАТ «Укрвторчормет» перед Банком по договору про відкриття кредитної лінії №74-В/11/54/КЛ від 07.07.2011 станом на момент розгляду судової справи (29.03.2017) кредитною лінією становить 11 792 336,82дол.США, заборгованість по процентах за користування кредитною лінією, що нараховані за період з 07.12.2013 по 23.06.2016, становить 2 870 697,14дол.США. Вказана заборгованість, а також пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією за період з 25.05.2015 по 03.06.2016 у сумі 9 329 942,45грн і пеня за прострочення погашення основної заборгованості за кредитною лінією за період з 13.02.2016 по 03.06.2016 у сумі 35 505 655,67грн стягнуті солідарно з відповідачів за первісним позовом; у задоволенні зустрічного позову ПАТ «Укрвторчормет» та зустрічного позову ТОВ «Металінвест ЛТД» відмовлено.

Згідно листа Банку №14752/5/28-3 від 27.12.2017 та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22.12.2017 та 23.12.2017 на підставі іпотечного договору від 17.06.2011 реєстраційний №460 із змінами та доповненнями, укладеному Банком та іпотекодавцем ТОВ «Інтер-ГТВ» в забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавця за Договором про відкриття кредитної лінії №64-В/11/54/КЛ від 17.06.2011, за Банком зареєстроване право власності на нерухоме майно за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вул.Леваневського, 85, яке він набув у власність у позасудовому порядку на підставі іпотечного застереження (т.1 арк.с.156-161, т.4 арк.с.64-84).

Відповідно до наданої Банком переписки між ним та Приватним підприємством «Гризар» (ПП «Гризар» по договору №24-2ФО11 від 24.01.2018 надає Банку послуги з охорони майна, зокрема нерухомого майна за адресою Київська область, місто Біла Церква, вул.Леваневського, 85), ТОВ «Інтер-ГТВ», ПАТ «Укрвторчормет» об`єкти нерухомого майна за вказаною адресою, які являють собою комплекс будівель виробничо-складського та адміністративного призначення загальною площею 222 343,5кв.м та утворюють територію заводу гумово-технічних виробів, були передані Банку в іпотеку і набуті ним у власність; розміщене в цих приміщеннях обладнання є предметом застави згідно Договору застави від 07.07.2011; переміщення будь-якого майна за межі території заводу ТОВ «Інтер-ГТВ» узгоджуються з Банком (т.1 арк.с. 162-173).

Таким чином, майно, яке є предметом Договору застави, перебуває у володінні Банку.

Частинами шостою та сьомою статті 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Судом було встановлено, пунктом 6.5 Договору застави сторони встановили, що також у разі настання випадків, передбачених в пунктах 6.2-6.3 цього договору, заставодержатель може у порядку та на умовах, визначених у законодавстві та у цьому договорі, звернути стягнення шляхом продажу предмета застави третій особі (будь-якій особі покупцю або на публічних торгах за вибором заставодавця) з укладенням договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця, про що заставодержатель повідомляє заставодавця в письмовій формі у вигляді листа-повідомлення про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу третій особі, із зазначенням місця та часу проведення процедури продажу; ціна продажу предмета застави, умови та порядок такого продажу визначається заставодержателем на власний розсуд.

Статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», що є спеціальним законом із питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Одним із таких способів є продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Банком обраний неналежний спосіб захисту.

Звернення стягнення на рухоме майно, що є предметом застави, шляхом продажу предмета застави третій особі (будь-якій особі покупцю або на публічних торгах за вибором заставодавця) з укладенням договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця відповідно до Договору застави та Закону України «Про заставу», Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» здійснюється у позасудовому порядку.

А тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 24.06.2019