Рішення № 8261148, 09.02.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"09" лютого 2010 р. справа № 5020-12/280 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Харченка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу

за позовом Державного підприємства “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод Імені О.М. Макарова”

(вул. Криворізька, буд. 1, м. Дніпропетровськ, 49047)

до Будівельного Управління Чорноморського Флоту Міністерства Оборони Російської Федерації

(пр. Нахімова, буд. 13, м. Севастополь, 99011)

про стягнення заборгованості у розмірі 394 360,91 грн.,

за участю представників:

позивача –Білозерцева О.В., довіреність №157/32 від 14.01.2009;

відповідача –Подкіна Є.Г., довіреність №86-12-235 від 24.06.2009.

Державне підприємство “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод Імені О.М. Макарова” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Будівельного Управління Чорноморського Флоту Міністерства Оборони Російської Федерації (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 394 360,91 грн., з яких: основна сума боргу –69753,37 грн., пеня - 9717,69 грн., штраф –305876,76 грн. та 4926,88 грн., інфляційні втрати –2761,85 грн., 3 % річних –1324,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням Відповідачем обов’язку щодо оплати робіт відповідно до умов договору №409/143 від 10.12.2008.

В судовому засіданні 09.02.2010 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позов /а.с. 85/, та доповненнях до відзиву на позов /а.с. 101, 105/.

В судовому засіданні 01.02.2010 оголошено перерву до 09.02.2010.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2008 між Будівельно-монтажним комплексом Державного підприємства “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод Імені О.М. Макарова (Підрядник) та Будівельним Управлінням Чорноморського Флоту Міністерства Оборони Російської Федерації (Замовник) укладений договір №409/143 (далі –Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до смітної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт на об’єкті: «Житловий будинок на 105 квартир в б. Казачья (блок на 35 квартир) м. Севастополь». Будівельний шифр об’єкта 8/7-925 (пункт 1.1 Договору) /а.с. 31/.

Загальна вартість робіт визначена сторонами Договору у розмірі 2982 562,00 грн. (пункт 3.1 Договору). Додатковою угодою №1 від 12.02.2009 вартість робіт збільшена до 3058767,66 грн. /а.с. 37/.

Розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі Акта приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 (пункт 3.5 Договору).

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що Замовник зобов’язаний протягом 3-х календарних днів з дня отримання підписати представлені документи або обґрунтувати причини відмови від їх підписання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 3-х календарних днів з дня підписання документів Замовником. Розрахунок між Замовником та Підрядником здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.

Набрання Договором сили визначено сторонами з моменту його підписання, дія –до повного виконання сторонами всіх зобов’язань (пункт 14.1 Договору).

Судом встановлено, що Договір та додаткова угода №1 до нього є чинними та недійсними не визнані.

На виконання умов договору Позивач виконав, а Відповідач прийняв роботи на загальну суму 189753,37 грн., про що свідчать оформлені та підписані сторонами Договору акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3 від 06.03.2009 /а.с. 41-53/.

Відповідно до пункту 3.3 Договору Відповідач перерахував на розрахунковий рахунок Позивача авансовий платіж у розмірі 120000,00 грн., що підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку останнього № 260099814 в Дніпропетровській обласній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»за 15.12.2008 /а.с. 54/.

Залишок суми у розмірі 69753,37 грн. (189753,37 грн. –120000,00 грн.) Відповідачем не сплачений не був, внаслідок чого з 01.04.2009 виникла заборгованість у відповідному розмірі.

                    Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору підряду є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення Господарського кодексу України та положення глави 61 Цивільного кодексу України.

Частиною другою статті 317 Господарського кодексу України визначено, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим (частина перша статті 861 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (частина четверта статті 882 Цивільного кодексу України).

                    Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

                    Згідно з наведеними нормами чинного законодавства, що регулюють правовідносини підряду, та умовами Договору покладений на Замовника обов’язок щодо оплати виконаних робіт Відповідачем належним чином не виконаний. Сума основної заборгованості визнана Відповідачем повністю /а.с. 85/.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 69753,37 грн.

Поряд з основною сумою заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 9717,69 грн., штраф у розмірах 305876,76 грн. та 4926,88 грн., інфляційні втрати у розмірі 2761,85 грн., 3 % річних у розмірі 1324,36 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви вимогу про стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 10 % від загальної вартості робіт за Договором, що складає 305876,76 грн., Позивач мотивує положеннями пункту 10.5 Договору, згідно якого за односторонню відмову від виконання своїх зобов’язань протягом дії цього договору винна сторона сплачує штраф у розмірі 10 % від загальної суми договору з відшкодуванням фактичних витрат, а також збитків, пов’язаних з упущеною вигодою.

Проте, судом встановлено, що договір є чинним, Відповідач в односторонньому порядок від виконання зобов’язань за Договором не відмовлявся, належних доказів такої відмови Позивач суду не надав. Наявність заборгованості з боку однієї зі сторін Договору не є доказом відмови від виконання зобов’язання.

За таких обставин вимога про стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 305876,88 грн. задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, зроблений Позивачем /а.с. 6/, суд вважає йго вірним, а заявлену позовну вимогу про стягнення з Відповідача 3 % річних у розмірі 1324,36 грн., такою, що підлягає задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, зроблений Позивачем /а.с. 5/, суд вважає його невірним, й заявлена позовна вимога про стягнення з Відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 2761,85 грн., підлягає задоволенню частково, за контррозрахунком Відповідача /а.с. 85/, який визнаний судом вірним, у розмірі 2760,54 грн.

В силу частини другої статті20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відноситься, зокрема, передбачена статтею 549 Цивільного кодексу України пеня, яка є грошовою сумою, і яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 10.3 Договору за порушення строків розрахунку Замовник сплачує Підряднику пеню від вартості неоплачених у строк робіт у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Заявлений Позивачем до стягнення розмір пені - 9717,69 грн., визнаний судом не вірним, оскільки розрахунок пені, всупереч положенням частини шостої статті 232 Господарського кодексу України здійснений Позивачем за період, що перевищує 6 місяців –з 01.04.2009 по 17.11.2009. Контррозрахунок пені, здійснений Відповідачем за період з 01.04.2009 по 01.10.2009 /а.с 85/ суд визнає правильним, тому позовна вимога про стягнення пені у розмірі 9717,69 грн. підлягає задоволенню частково –у розмір 7837,22 грн., за конррозрахунком Відповідача.

Згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Як зазначалося вище, пунктом 10.5 Договору передбачена сплата штрафу за односторонню відмову від виконання своїх зобов’язань протягом дії цього договору у розмірі 10 % від загальної суми договору з відшкодуванням фактичних витрат, а також збитків, пов’язаних з упущеною вигодою. За порушення строків розрахунків Договором також передбачена відповідальність –у вигляді пені (пункт 10.3).

За таких обставин нарахування Позивачем штрафу у розмірі 4926,88 грн., на підставі статті 231 Господарського кодексу України, суд вважає помилковим.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Будівельного Управління Чорноморського Флоту Міністерства Оборони Російської Федерації (пр. Нахімова, буд. 13, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 30120798, р/р №26001255686051 в Севастопольській філії ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 324935, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Державного підприємства “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод Імені О.М. Макарова” (вул. Криворізька, буд. 1, м. Дніпропетровськ, 49047, ідентифікаційний код 14308368, р/р №260065401 в Дніпропетровській обласній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Дніпропетровськ, МФО 380805) заборгованість у розмірі 81 675,49 грн. (вісімдесят одна тисяча шістьсот сімдесят п’ять грн. 49 коп.), з яких: основна заборгованість - 69753,37 грн. (шістдесят дев’ять тисяч сімсот п’ятдесят три грн. 37 коп.), 3 % річних - 1324,36 грн. (одна тисяча триста двадцять чотири грн. 36 коп.), інфляційні втрати - 2760,54 грн. (дві тисячі сімсот шістдесят грн.. 54 коп.), пеня - 7837,22 грн. (сім тисяч вісімсот тридцять сім грн. 22 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 816,72 грн. (вісімсот шістнадцять грн. 72 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 48,87 грн. (сорок вісім грн. 87 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині в позові відмовити.

          Суддя І.А. Харченко

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 12.02.2010.