Ухвала суду № 82609182, 25.06.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду,

відкриття провадження в адміністративній справі та призначення підготовчого засідання

25 червня 2019 року м. Рівне №460/1503/19Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглядаючи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – позивач) до Рівненської митниці ДФС (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00642 від 10.06.2019, Рішення про коригування митної вартості товарів від 19.04.2019 №UA204000/2019/000632/2 від 10.06.2019.

Підстава позову: невідповідність вимогам Митного кодексу України.

За результатами перевірки матеріалів адміністративного позову в порядку статті 171 КАС України, суд встановив:

1) позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга статті 43 КАС України);

2) представник має належні повноваження (статті 59, 60 КАС України);

3) позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу;

4) позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (статті 19, 20, 21 КАС України);

5) позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності (статті 25, 26 КАС України);

6) позов подано у строк, установлений законом (стаття 122 КАС України);

7) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України).

Щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 №2629-VІІІ установлено з 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1921 грн. 00 коп. на одну особу.

За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови.

Оскаржуваний акт індивідуальної дії (рішення про коригування митної вартості товарів) породжує підстави для зміни майнового стану позивача, зокрема, реалізація такого рішення може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна, а відтак, вимога про його скасування є позовною вимогою майнового характеру.

Таким чином, позивачем заявлено позовну вимогу майнового та немайнового характеру.

Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 6 Закону України №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З матеріалів позовної заяви слідує, що позивачем при ввезенні товару на митну територію України самостійно задекларовано митну вартість товару у розмірі 5100 євро (152722 грн. 92 коп.), однак відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації та скориговано митну вартість товару, яка склала 14650 євро (438704 грн. 07 коп.).

Згідно із підпунктом 1 частини першої статті 276 Митного кодексу України платниками мита є, зокрема, особи, які ввозять товари на митну територію України чи вивозять товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 294 МК України встановлено, що об`єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.

Тобто, при ввезенні на митну територію України товарів на позивача покладається обов`язок сплати встановлених податків та мита, розрахунок яких залежить від суми ввезеного товару. Відтак, коригування відповідачем митної вартості товару безпосередньо впливає на розмір податків та мита, що підлягають до сплати декларантом.

Таким чином, визначаючи суму мита на транспортні засоби (10%) та суму податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами (20%) з скоригованої митної вартості товару, відповідач додатково визначив розмір сплати митних платежів, який склав 91358 грн. 70 коп. (28549 грн. 59 коп. - мито + 62809 грн. 11 коп. - ПДВ). Саме ця додаткова сума митних платежів, визначених митним органом, є ціною позову, тобто грошовим виразом майнових вимог позивача.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Збільшення митним органом зобов`язань особи з митних платежів є втручанням до його майнових прав. Отже, за практикою ЄСПЛ вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, є майновою. У зв`язку з викладеним, в даному випадку втручання у мирне володіння особи майном, тобто у майновий інтерес особи при ввезенні товару на митну територію України, обмежується у додатково визначеному митним органом розмірі мита та податку на додану вартість.

Враховуючи, що відповідачем визначено додатково до сплати суму митних платежів у розмірі 91358 грн. 70 коп., то позивачу належить сплатити судовий збір з розрахунку 1% від ціни майнової вимоги – 913 грн. 59 коп.

За немайнову вимогу (скасування картки відмови) позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. Відтак, загальна сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні адміністративного позову до суду, складає 1681 грн. 99 коп.

Позивач відповідно до квитанції №0.0.1389032184.1 від 21.06.2019 сплатив судовий збір в повному обсязі в розмірі 1681 грн. 99 коп.

Справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження (частини перша, третя, четверта статті 12 КАС України).

Враховуючи наведене та керуючись статтями 171, 173, 180, 241, 243, 248, 257, 259, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рівненської митниці ДФС (вулиця Соборна, 104, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 39420640) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - прийняти до розгляду.

Відкрити провадження в адміністративній справі №460/1503/19.

Розгляд справи провадити за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання у справі, яке відбудеться "18" липня 2019 р. о 12:00 год. в приміщенні Рівненського окружного адміністративного суду за адресою: місто Рівне, вулиця 16 Липня, будинок №87; зала судових засідань №201.

Справа розглядатиметься одноособово суддею Недашківською К.М.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення (отримання) копії даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити відповідачу, що згідно частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина шоста статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України).

Роз`яснити учасникам справи, що докази подаються безпосередньо до суду у порядку та строки, встановленні статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копії документів (письмових доказів) вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (стаття 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Роз`яснити учасникам справи, що у випадку якщо вони без поважних причин не нададуть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вони посилаються, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина п`ята статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

У підготовче засідання викликати учасників справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду виключно у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. У такому випадку апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Недашківська К.М.