Рішення № 82606712, 24.06.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1537/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 07 березня 2019 року №148-1 «Про затвердження коригування проекту детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 Луцьку».

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що в квітні 2019 року позивачу стало відомо, що Виконавчий комітет Луцької міської ради прийняв рішення від 07 березня 2019 року №148-1, яким було затверджено коригування проекту детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_3 . Рівненською та вул. Дубнівською у місті Луцьку. Згідно з цим проектом детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_3 . Рівненською та вул АДРЕСА_4 Дубнівською у місті Луцьку запроектовано будівництво додатково трьох багатоквартирних будинків та відповідної інфраструктури, а також торговий центр.

З вказаним рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради позивач не погоджується. Зазначив, що відповідно до положень статей 17 - 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» (затверджених з наданням чинності з 01 жовтня 2012 року наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства» України від 12 березня 2012 року №107, надалі - ДБН ОСОБА_2 1.1-14:2012) генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а план зонування та детальний план території розробляються на підставі генерального плану території та не може йому суперечити. Вважає, що затверджене оскаржуваним рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради №148-1 від 07 березня 2019 року коригування проекту детального плану території не відповідає містобудівній документації вищого рівня - Генеральному плану міста Луцька, затвердженому рішенням Луцької міської ради від 24 червня 2009 року №42/1, зокрема, в частині розміщення багатоповерхового житлового будинку ( АДРЕСА_5 , - на території, яка відноситься до садибної забудови, а тому її забудова відповідно до пункту 6.1.31 ОСОБА_3 2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» не повинна перевищувати трьох поверхів без врахування мансарди; в частині розміщення 9-поверхового житлового будинку (№1 експлікації) на території, яка відповідно відноситься до зелених насаджень загального користування, як і розміщення торгового комплексу (№18 експлікації) на території, яка відповідно відноситься до існуючої багатоквартирної забудови.

Крім того, позивач вважає, що затверджене коригування проекту детального плану території містить порушення ДБН Б.2.2-12:2012 та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року №173 (далі – Санітарні правила), таких як відсутність майданчиків для збирання побутових відходів та для вигулу домашніх тварин (ДБН ОСОБА_4 .2.2-12:2018, табл. 6.4); недостатня відстань від дитячих майданчиків до стоянок автотранспорту: проектна – 0 м; мінімально необхідна – 20 м (Санітарні правила, пункт 4.10); відсутній проїзд для пожежних автомобілів шириною 3,5 м навколо багатоповерхового будинку (№2 експлікації) на відстані щонайменше 5 м від його зовнішніх стін (ДБН Б.2.2-12:2018, пункт 15.3.1); відсутній майданчик для розвороту пожежної техніки у кінці тупикового проїзду біля торгово-офісних приміщень (№7 експлікації) розміром щонайменше 12х12 м (ДБН Б.2.2-12:2018, пункт 15.3.6); десятиповерховий будинок (№3 експлікації) розміщено з порушенням меж санітарнозахисної зони АЗС: проектна відстань – 40 м; мінімально необхідна – 50 м (ДБН Б.2.2-12:2018, пункт 10.8.28; Санітарні правила, пункт 5.32).

На підставі наведеного просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 16 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.44-48). В обґрунтування своєї позиції вказав, що відповідно до пунктів 4.1, 4.3 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16 листопада 2011 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за №1468/20206, при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради є замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї за рішенням ради та наділений правом затверджувати проектну документацію. Як зазначив відповідач, реалізуючи свої повноваження, він забезпечив дотримання визначеної Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» процедури громадських обговорень щодо врахування громадських інтересів проекту «Коригування детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_3 . Рівненською та вул. Дубнівською у місті Луцьку». Так повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості цього проекту було опубліковано 04 жовтня 2018 року у випуску №36 газети «Луцький Замок». Позивач ОСОБА_1 25 жовтня 2018 року подав до Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради зауваження та пропозиції до проекту, які були скеровані для розгляду розробнику проекту – Товариству з обмеженою відповідальністю «АБ Спецпроект» (надалі – ТзОВ «АБ Спецпроект»). Проект був погоджений архітектурно-містобудівною радою на її засіданні 20 листопада 2018 року. Зауваження та пропозиції ОСОБА_1 розглянуті розробником. Оскаржуване рішення прийняте виконавчим комітетом Луцької міської ради 07 березня 2019 року з участю представників TзOB «АБ Спецпроект» та ОСОБА_1

Також зазначив, що виконавчий комітет Луцької міської ради не має повноважень та відповідних кваліфікаційних сертифікатів для надання правової оцінки та аналізу проектної документації, відповідальність за розробку якого несе особа, яка має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до частини першої статті 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідач звертає увагу, що рішенням міської ради від 24 червня 2009 року №42/1 було затверджено Генеральний план міста Луцька. Відповідно до частини дев`ятої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років. Відповідно до пунктів 4.1, 4.5 ДБН Б.1.1-14:2012 детальний план території розробляється з метою уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту; уточнення планувальної структури і функціонального призначення території. У детальному плані враховуються інвестиційні наміри будівництва для відповідної території на етап реалізації від 3 до 7 років та надаються орієнтовні показники на розрахунковий етап генерального плану населеного пункту. Строки останнього розрахункового етапу уточнюються в таблиці В.1 додатку В до ОСОБА_3 1.1-14:2012 та можуть становити від 15 до 20 років.

Відповідач пояснив, що основною метою коригування зазначеного детального плану території, серед іншого, є реалізація стратегії Генерального плану міста щодо ефективного використання міських земель: реструктуризація комунальних підприємств, що на даний час не працюють; уточнення планувальної структури і функціонального призначення, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації території; виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території. Шляхом коригування детальних планів територій міста Луцька орган місцевого самоврядування надає змогу замовникам будівництва збільшувати кількість об`єктів житлової забудови, які необхідні громадян, які бажають проживати у місті.

Також вказав, що оскільки на замовлення Луцької міської ради згідно з договором від 07 вересня 2015 року Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя розробляється проект змін до Генерального плану міста Луцька, всі відкориговані детальні плани подаються вищевказаному розробнику Генерального плану міста для їх подальшого внесення. Таким чином, виконавчий комітет Луцької міської ради і Луцька міська рада можуть пришвидшити процедуру розбудови міста Луцька, що є одним із пріоритетних напрямків в умовах урбанізації обласного центру Волинської області.

Відповідач вважає, що визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Луцької міської ради можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішення. Разом з тим, позивач у своєму позові не зазначив, які саме його права порушені та що він очікує в результаті скасування оскаржуваного рішення - прогнозований результат від прийняття того чи іншого рішення, яке матиме наслідком ефективне відновлення порушених прав.

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач відповідь на відзив не подав, а відповідно відповідач – заперечення на відповідь на відзив.

Відповідно до частини п`ятої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 24 червня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача, поданого 21 червня 2019 року, про розгляд справи у судовому засіданні, оскільки розгляд справи по суті судом розпочато згідно із частиною другою статті 262 КАС України, а клопотання позивачем подане поза межами строків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Дослідивши доводи сторін у заявах по суті справи, письмові докази, суд встановив такі обставини.

Рішенням Луцької міської ради від 24 червня 2009 року №42/1 затверджено Генеральний план міста Луцька, розроблений Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (а.с.16-17), а рішенням Луцької міської ради від 25 лютого 2015 року №71/13 затверджено План зонування території міста Луцька (а.с.18).

Рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 06 травня 2015 року №248-1 затверджено Детальний план території житлового кварталу між АДРЕСА_1 та вул АДРЕСА_2 (а.с.65-67).

Рішенням міської ради «Про підготовку рішень міської ради щодо розробки та затвердження детальних планів території» від 28 грудня 2016 року №16/8 зобов`язано виконавчі органи Луцької міської ради здійснювати підготовку рішень виконавчого комітету щодо розробки та затвердження детальних планів території та їх громадського обговорення виключно на підставі рішень міської ради щодо їх погодження (а.с.59).

05 червня 2018 року Луцька міська рада прийняла рішення №42/88 «Про надання дозволу на коригування проекту детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_3 . АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 » (а.с.60-61). Як визначено пунктом 2 цього рішення, склад, зміст, порядок коригування та затвердження проекту детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_3 . Рівненською та вул. Дубнівською у місті Луцьку зобов`язано визначити Управління містобудування та архітектури міської ради; після коригування проекту детального плану території житлового кварталу відповідно до чинного законодавства винести його на обговорення громадськості, на розгляд міської ради та виконавчого комітету Луцької міської ради, а після затвердження містобудівної документації оприлюднити її зміст в засобах масової інформації.

30 січня 2019 року Луцька міська рада прийняла рішення №52/83 «Про погодження коригування проекту детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 » (а.с.63).

07 березня 2019 року Виконавчий комітет Луцької міської ради прийняв рішення №148-1 «Про затвердження коригування проекту детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_6 Рівненською та вул АДРЕСА_2 у АДРЕСА_7 Луцьку» (а.с.32-33).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, зокрема, з підстави невідповідності Генеральному плану міста Луцька, державним будівельним нормам та санітарним правилам, позивач ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі – Закон №3038-VI) встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності; такий Закон спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до пунктів 2, 3, 9 частини першої статті 1 Закону №3038-VI (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

За приписами статті 8 цього ж Закону планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Як передбачено частиною першою статті 16 Закону №3038-VI, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частиною першою статті 17 Закону №3038-VI, пункту 4.1 розділу 4 ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст Генерального плану населеного пункту» обумовлено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови та іншого використання території населеного пункту.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Згідно із частиною четвертою, десятою статті 19 Закону №3038-VI детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території). Детальний план території не підлягає експертизі.

Як передбачено частиною десятою статті 19 Закону №3038-VI, пунктом 4.7 ДБН Б.1.1-15:2012, внесення змін до детального плану за умови його відповідності генеральному плану, плану зонування населеного пункту або схеми планування території району здійснюється шляхом розроблення проекту внесення змін до нього, його погодження та затвердження. Після затвердження відповідного проекту внесення змін він стає невід`ємною складовою частиною детального плану.

Відповідно до пункту 4.3 розділу IV Порядку розроблення містобудівної документації затвердженого наказом Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за №1468/20206 (далі – Порядок №290) замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Детальний план території, яка розташована в межах населеного пункту, розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, а за відсутності затвердженого в установленому порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання (частина восьма статті 19 Закону №3038-VI, пункт 4.12 розділу IV Порядку №290).

Як уже зазначалося вище, План зонування території міста Луцька затверджений Луцькою міською радою рішенням від 25 лютого 2015 року №71/13. Відтак, з наведеного слідує, що відповідач має повноваження на затвердження детального плану території у межах міста Луцька, змін до нього (коригування).

Дозвіл на коригування проекту детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_3 . Рівненською та вул. Дубнівською у місті Луцьку надано рішенням Луцької міської ради 05 червня 2018 року №42/88. Доцільність та необхідність внесення змін до детального плану території обумовлюється розвитком територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Зокрема, можливість врахування громадських та приватних інтересів забезпечується шляхом громадських слухань розроблених проектів містобудівної документації.

Так відповідно до частин першої, другої статті 21 Закону №3038-VI громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація) визначений Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555 (тут, і надалі в редакції чинній на момент прийняття рішення, далі - Порядок №555), який розроблений відповідно до статті 21 Закону №3038-VI.

Відповідно до пунктів 2 Порядку №555 проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.

Згідно із частиною третьою статті 21 Закону №3038-VI сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Такі ж вимоги містить пункт 3 Порядку №555.

Відповідно до пункту 4 Порядку №555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Як встановлено судом, рішення Луцької міської ради від 05 червня 2018 року №42/88, яким надано дозвіл на коригування проекту детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_3 . Рівненською та вул. Дубнівською у місті Луцьку, оприлюдено на офіційному сайті Луцької міської ради за посиланням https://www.lutskrada.gov.ua/documents/pro-nadannia-dozvolu-na-koryhuvannia-proektu-detalnoho-planu-terytorii-zhytlovoho-kvartalu-mizh-vul-rivnenskoiu-ta-dubnivskoiu-u-misti-lutsku (а.с.60-61).

З матеріалів справи також слідує, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості до проекту «Коригування детального плану території житлового кварталу між вул. Рівненською та вул. Дубнівською у місті Луцьку» оприлюднено в газеті «Луцький Замок» (випуск №36 від 04 жовтня 2018 року, а.с.35). Повідомлення містить інформацію про: 1) мету, склад та зміст містобудівної документації: уточнення планувальної структури і функціонального призначення території між вулицями Рівненською та Дубнівською, просторової композиції параметрів забудови; визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами; організація нормативного транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів; комплексного благоустрою і озеленення території; 2) основні техніко-економічні показники: площа території в межах проекту – 3,2 га; площа ділянок, на яких проектується будівництво багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення та підземними паркінгами – 0,4033 га; площа забудови – 0,6680 га; площа озеленення (в межах благоустрою) - 0,9792 га; прогнозована кількість жителів – 855 чол.; поверховість – 9-14 пов.; загальна площа проектованих квартир – 17650,3 кв.м; загальна площа проектованих торгово-офісних приміщень – 3600 кв.м.; 3) відомості про замовника та розробника проекту містобудівної документації: замовник – Управління капітального будівництва Луцької міської ради; розробник – ТзОВ «Архітектурне бюро Спецпроект»; 4) інформація про місце та строки ознайомлення з проектом містобудівної діяльності: участь громадськості відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тут же зазначено строк (до 04 листопада 2016 року) та адресу, контактні телефони для подання скарг та пропозицій стосовно проекту містобудівної документації «Коригування детального плану території житлового кварталу між вул. Рівненською та вул. Дубнівською у місті Луцьку», визначено відповідальну особу за організацію розгляду заяв та пропозицій. Також в оголошенні роз`яснено, що проект містобудівної документації «Коригування детального плану території житлового кварталу між вул. Рівненською та вул. Дубнівською у місті Луцьку» розміщений на сайті Луцької міської ради www.lutskrada.gov, розділ «Оголошення», та на стенді на першому поверсі центру надання адміністративних послуг за адресою: вулиця АДРЕСА_8 .

Частинами п`ятою-шостою статті 21 Закону №3038-VI (в редакції на момент оприлюднення рішення про коригування проекту детального плану території житлового кварталу між вул. Рівненською та вул. Дубнівською у місті Луцьку) визначено, що оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.

Частиною сьомою статті 21 Закону №3038-VI, а так само і пунктом 7 Порядку №555 обумовлено, що пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати: 1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 2) юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях; 4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; 5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.

Пунктом 11 Порядку №555 передбачено, що пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії (далі - комісія).

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою виключно після проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів, при цьому, затвердження на місцевому рівні детального плану території без проведення громадських слухань щодо його проекту чинним законодавством категорично забороняється. Разом з тим, громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Судом встановлено, що до Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради 25 жовтня 2018 року від ОСОБА_1 як голови ОСББ «Діамант-Луцьк» та ОСББ «Наш дім» надійшли зауваження та пропозиції до проекту «Коригування детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_6 Рівненською та вул АДРЕСА_2 » (а.с.39-41). У своїх зауваженнях та пропозиціях позивач вказав, що проект «Коригування детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_3 . Рівненською та вул. Дубнівською у місті Луцьку» містить відхилення від Генерального плану міста Луцька, затвердженого рішенням від 24 червня 2009 року №»42/1, зокрема: розміщення багатоповерхового житлового будинку ( АДРЕСА_5 , яка відповідно до Генерального плану міста Луцька відноситься до садибної забудови, та відповідно до пункту 6.1.31 ОСОБА_3 2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» забудова не повинна перевищувати трьох поверхів без врахування мансарди; розміщення 9-поверхового житлового будинку (№1 експлікації) на території, яка відповідно до Генерального плану міста Луцька відноситься до зелених насаджень загального користування, порушує мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень, передбачений статтею 1 Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах», а також містить порушення Державних будівельних норм та Санітарних правил, а саме: неправильно обчислені основні техніко-економічні показники проекту внаслідок неврахування мешканців існуючої забудови: Київський Майдан, 6 – 259 АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 – 5 чол. Тобто, загальна чисельність населення кварталу становитиме не 855, а 1284 мешканців; недостовірні дані про щільність населення мікрорайону: проектна – 150 чол./га; фактична – 401 чол./га.; недостатня площа озеленення мікрорайону: проектна – менше 6000 кв.м (включно з усіма майданчиками), 1650 кв.м з яких розміщені на території АЗС, а 642 кв.м – на території індивідуального житлового будинку (вказані в ТЕП дані про 9792 к.м є недостовірними); мінімально необхідна – 7704 кв.м (ДБН НОМЕР_1 , пункт 6.1.25); недостатня площа майданчиків для відпочинку дорослого населення: проектна - 72 к.м; необхідна - 257 кв.м (ДБН ОСОБА_4 .2.2-12:2018, табл. 6.4); недостатня площа майданчиків для занять фізкультурою: проектна - 69 кв.м; необхідна - 2568 кв.м ( ОСОБА_3 2.2-12:2018, табл. 6.4); зменшення площі вказаних майданчиків можливе відповідно до ОСОБА_3 2.2-12:2018 лише за умови наявності мікрорайонного скверу, а не «торгово-оздоровчого комплексу»; недостатня площа майданчиків для господарських потреб: проектна - 157 кв.м; необхідна - 385 кв.м (Санітарні правила, пункт 4.10); відсутні майданчики для збирання побутових відходів та для вигулу домашніх тварин (ДБН ОСОБА_4 .2.2-12:2018, табл. 6.4); недостатня відстань від дитячих майданчиків до стоянок автотранспорту: проектна - 0 кв.м; мінімально необхідна - 20 кв.м (Санітарні правила, пункт 4.10); недостатня кількість місць для паркування автотранспорту: проектна — 500 місць (фактично 57 місць та 2 стоянки загальною площею 950 кв.м; 2 підземні паркінги не здатні забезпечити необхідну кількість у більш як 350 місць); необхідна - 590 місць, у т.ч. 77 гостьових (ДБН 5.2.2-12:2018, табл. 10.5); відсутній відступ від червоної лінії багатоповерхового будинку (№2 експлікації) при відсутності необхідної кількості місць для паркування (ДБН 5.2.2-12:2018, пункт 6.1.23); відсутній проїзд для пожежних автомобілів шириною 3,5 м навколо багатоповерхового будинку (№2 експлікації) на відстані щонайменше 5 м від його зовнішніх стін (ДБН Б.2.2-12:2018, пункт 15.3.1); відсутній майданчик для розвороту пожежної техніки у кінці тупикового проїзду біля торгово-офісних приміщень (№97 експлікації) розміром щонайменше 12 х 12 м (ДБН Б.2.2-12:2018, пункт 15.3.6); десятиповерховий будинок (№3 експлікації) розміщено з порушенням меж санітарнозахисної зони АЗС: проектна відстань – 40 м; мінімально необхідна - 50 м (ДБН 5.2.2-12:2018, пункт10.8.28; Санітарні правила, пункт 5.32). Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ОСОБА_1 , вніс наступні пропозиції: усунути усі вказані порушення державних будівельних норм та санітарних правил та привести проект детального плану території у відповідність до Генерального плану міста Луцька; облаштувати у зоні зелених насаджень загального користування відповідно до Генерального плану міста Луцька мікрорайонний сквер з майданчиками для занять фізкультурою і спортом; у зв`язку з тим, що більше половини території кварталу знаходиться одразу у двох санітарно-захисних зонах: СЗЗ виробничих об`єктів І-ІІІ класу шкідливості та СЗЗ об`єктів транспорту, прийняти площу озеленення більшою мінімально допустимої ДБН 5.2.2-12:2018, що становить 6 кв.м/люд. відповідно до плану зонування; забезпечити відповідно до вимог пунктів 6.1.16 ДБН 5.2.2-12:2018 вже існуючі житлові будинки необхідною площею прибудинкової території для забезпечення повноцінної життєдіяльності їх мешканців; провести державну експертизу проектних рішень щодо впливу шуму транспортних потоків (автотранспорт, залізничний транспорт) на прилеглу сельбищну територію та приміщення житлових і громадських будинків; провести державну експертизу проектних рішень щодо встановлення розміру санітарно-захисних зон з умов шуму та забруднення повітря житлового середовища; винести на повторне громадське обговорення відкоригований варіант плану.

Як свідчать матеріали справи, зауваження та пропозиції позивача до проекту «Коригування детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_3 . Рівненською та вул. Дубнівською у АДРЕСА_7 Луцьку», що надійшли до Управління містобудування і будівництва Луцької міської ради, були спрямовані розробнику проекту ТзОВ «АБ Спецпроект».

Згідно з пунктом 1.5 Порядку №290 розробник містобудівної документації: готує проект договору на розроблення або внесення змін до містобудівної документації; бере участь у складанні проекту завдання на розроблення або внесення змін до містобудівної документації; збирає вихідні дані за дорученням замовника; розробляє містобудівну документацію або вносить до неї зміни відповідно до вимог державних будівельних норм; бере участь у розгляді архітектурно-містобудівною радою відповідного рівня та сесією відповідної ради розробленої ним містобудівної документації; пропонує замовнику у разі необхідності залучити інші науково-дослідні та проектні організації до проведення додаткових досліджень, розроблення окремих розділів містобудівної документації.

Відповідно до пункту 4.10 Порядку №290 крім функцій, передбачених у пункті 1.5 розділу I цього Порядку, розробник містобудівної документації на місцевому рівні: бере участь у розгляді пропозицій громадськості до проекту генерального плану, плану зонування території, детального плану території в процесі проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів; доопрацьовує в разі необхідності проект містобудівної документації за результатами розгляду на архітектурно-містобудівній раді та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів.

Судом встановлено, що пропозиції та зауваження ОСОБА_1 розглянуті розробником містобудівної документації ТзОВ «АБ Спецпроект», про що свідчить лист від 26 листопада 2018 року №1а (а.с.43). Із відповіді на зауваження та пропозиції до проекту коригування детального плану території слідує, що підставою для проектування детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_1 та вул АДРЕСА_2 Луцьку є рішення Луцької міської ради від 05 червня 2018 року №42/88 «Про надання дозволу на коригування проекту дентального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ». Метою коригування детального плану була зміна конфігурації будівель (які були запроектовані та затверджені в попередньому детальному плані) та розміщення нового спортивно-оздоровчого комплексу, який поліпшить інфраструктуру існуючого житлового кварталу. Розміщення багатоповерхових будинків відповідає затвердженому у 2016 році детальному плану території. Обмеження кількості жителів вираховується не за кількістю зареєстрованих осіб, а за розрахунковою кількістю. Площа озеленення майданчиків для відпочинку жителів, майданчики для заняття фізкультурою, господарських потреб, для вигулу домашніх тварин вираховується для мікрорайону в цілому, а не для кварталу окремо. Мікрорайон знаходиться між двома зеленими зонами (річками Сапалаївкою та Стир). Для паркування автотранспорту будуть передбачені як наземні. так і підземні парковки у житловому кварталі. Паркомісця розміщені у пішохідній доступності в багатоповерхових гаражах, які передбачені в санітарній зоні залізничного полотна. Житлові будинки, в яких на перших поверхах вбудовані комерційні заклади, можуть розміщуватись на червоних лініях. Круговий об`їзд будинків передбачає можливість об`їзду на відстані 5 м від зовнішньої стіни. Біля торгово-офісного приміщення №7 запроектована велика парковка автомобілів №13. Десятиповерховий житловий будинок №3 запроектований на відстані 40 метрів від АЗС, яка є середньої потужності (ДБН ОСОБА_4 .2.2-12:2018). Згідно з ОСОБА_3 1.1-14:2012 п.4.6 у детальному плані враховуються інвестиційні наміри будівництва для відповідної території на етап реалізації від 3 до 7 років та надаються орієнтовні показники на розрахунковий етап генерального плану населеного пункту. Також вказано, що ділянки на яких запропоновано розміщення житлового будинку та спортивного комплексу, є у приватній власності. Зазначено, що оскільки попередній детальний план вже був затверджений, то внесення змін (коригування) до детального плану здійснюється шляхом розроблення проекту детального плану території, погодження проекту та його затвердження.

Наведене дає підстави для висновку, що зауваження та пропозиції позивача до проекту «Коригування детального плану території житлового кварталу між вул. Рівненською та вул. Дубнівською у місті Луцьку були розглянуті, а відтак його право на участь в громадському обговорені вказаного проекту детального плану не порушене. Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що всі зауваження з приводу містобудівної документації підлягають обов`язковому розгляду, проте не обов`язковому врахуванню розробником та замовником містобудівної документації. Наявність певних обґрунтовано неврахованих зауважень не є перешкодою для подальшого розгляду та затвердження такої містобудівної документації.

В пояснювальній записці до проекту рішення виконавчого комітету Луцької міської ради «Про затвердження коригування проекту детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_3 . Рівненською та вул. Дубнівською в місті Луцьку» вказано, що прийняття рішення дозволить впорядкувати забудову району житлового кварталу між вулицями Рівненською та ОСОБА_5 . Після проходження процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості проект детального плану було повернуто замовнику (розробник ТОВ «АБ Спецпроект») на доопрацювання (а.с.34). Також зазначено, що 20 листопада 2018 року дана містобудівна документація розглядалася на засіданні архітектурно-містобудівної ради.

Відповідно до статті 20 Закону №3038-VI архітектурно-містобудівна рада при уповноваженому органі містобудування та архітектури виконавчого органу міської ради діє як дорадчий орган для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування. Пунктами 2.1-2.3 Типового положення про архітектурно-містобудівні ради, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 07 липня 2011 року №108, зареєстрованого Міністерстві юстиції України від 22 липня 2011 року за №903/19641, визначено, що рада згідно з наданими чинним законодавством повноваженнями у сфері містобудування та архітектури розглядає містобудівну та проектну документацію і надає рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій відповідному органу містобудування та архітектури, а саме: визначення державних інтересів у проектах містобудівної документації (Генеральна схема планування території України; схеми планування території на регіональному рівні; генеральні плани населених пунктів; детальні плани територій, проекти зонування територій), а також історико-архітектурних опорних планів; будівництва об`єктів (будинків і споруд житлового, громадського, комунального, промислового та іншого призначення, об`єктів садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, а також об`єктів реставрації, пристосування пам`яток архітектури та містобудування). При розгляді містобудівної та проектної документації рекомендації надаються на підставі їх оцінки відповідно до вимог законодавства, державних будівельних норм, особливостей містобудівної ситуації (архітектурно-планувальних рішень, техніко-економічних показників та архітектурної виразності). Результати розгляду Радою проектів містобудівної документації враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.

На засіданні архітектурно-містобудівної ради рекомендовано погодити детальний план житлового кварталу (протокол №3 від 20 листопада 2018 року – а.с.37-38).

З матеріалів справи також слідує, що після розгляду зауважень та пропозицій, поданих в межах процедури громадських слухань, рішенням Луцької міської ради від 30 січня 2019 року прийнято рішення №52/83 «Про погодження коригування проекту детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_1 та вул АДРЕСА_2 у АДРЕСА_8 » - (а.с.63-64).

Надалі коригування проекту детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_3 . Рівненською та вул. Дубнівською в місті Луцьку затверджено рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 07 березня 2019 року №148-1 (а.с.19-20).

Отже, як вбачається із матеріалів справи, рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 07 березня 2019 року №148-1 «Про затвердження коригування проекту детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_3 . Рівненською та вул.Дубнівською в місті Луцьку» було прийняте з проведенням громадських слухань для врахування громадських інтересів.

Стосовно посилань позивача на невідповідність детального плану житлового кварталу території житлового кварталу між АДРЕСА_3 . Рівненською та вул. Дубнівською в місті Луцьку Генеральному плану міста Луцька, державним будівельним нормам та санітарним правилам суд зазначає таке.

Як слідує із позовної заяви, позивач, обґрунтовуючи невідповідність коригування детального плану території житлового кварталу між АДРЕСА_3 . Рівненською та вул АДРЕСА_2 у АДРЕСА_7 Луцьку, посилається на його невідповідність Генеральному плану міста Луцька в частині розміщення житлових будинків (№1 та №2 експлікації), розміщення торгового комплексу (№18 експлікації). Водночас, у своїх зауваженнях та пропозиціях до проекту, поданих в межах громадських слухань, про невідповідність розміщення торгового комплексу (№18 експлікації) Генеральному плану міста Луцька позивач не вказував, тому відсутні підстави вважати, що ці зауваження не були враховані. Розміщення багатоповерхових будинків передбачено детальним планом території, затвердженим рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 06 травня 2015 року №248-1 (а.с.65-67), а коригуванням проекту детального плану території обумовлено лише зміну конфігурації будівель (а.с.44-45). Таке рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 06 травня 2015 року №248-1 є чинним. Інші доводи позивача у позовній заяві про порушення Державних будівельних норм та Санітарних правил, як-от, відсутні майданчики для збирання побутових відходів та для вигулу домашніх; недостатня відстань від дитячих майданчиків до стоянок автотранспорту; відсутній проїзд для пожежних автомобілів шириною 3,5 м навколо багатоповерхового будинку (№2 експлікації) на відстані щонайменше 5 м від його зовнішніх стін; відсутній майданчик для розвороту пожежної техніки у кінці тупикового проїзду біля торгово-офісних приміщень (№7 експлікації) розміром щонайменше 12х12 м; десятиповерховий будинок (№3 експлікації) розміщено з порушенням меж санітарнозахисної зони АЗС, про які вказано у позові, були предметом розгляду розробником проекту перед погодженням проекту Луцькою міською радою та затвердженням цього проекту відповідачем (пункти 6, 7, 10-12 зауважень ОСОБА_6 В ОСОБА_7 до проекту від 25 жовтня 2018 року).

Пунктом 4.6 Порядку №290 передбачено, що детальний план території розробляється суб`єктами господарювання, які мають у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат.

З огляду на викладене, розробник проекту зобов`язаний забезпечити дотримання державних будівельних норм і правил та несе відповідальність за неналежне виконання робіт (надання послуг), порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Як свідчать матеріали справи, професійне обговорення проектних рішень було забезпечено також архітектурно-містобудівною радою, участь якої при розгляді містобудівної та проектної документації передбачає оцінку на відповідність законодавства, державних будівельних норм, особливостей містобудівної ситуації (архітектурно-планувальних рішень, техніко-економічних показників та архітектурної виразності). Функції відповідача після проведення громадських слухань та погодження міською радою зводяться до затвердження проекту коригування до детального плану, розробленого відповідним суб`єктом господарювання, та оприлюднення прийнятого рішення.

Позивач, посилаючись на порушення розробником проекту державних будівельних норм і санітарних правил, не надав суду належних доказів, які підтверджують його доводи (у тому числі висновку експерта з питань, що потребують спеціальних знань).

Вирішуючи питання про наявність порушених прав позивача в публічно-правових відносинах із відповідачем, суд виходить із положень статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Захист прав, свобод або законних інтересів, серед іншого, можливий шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень або визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

З наведеного слідує, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але водночас вимагає, щоб твердження позивача стосовно оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності було обґрунтованим, і таке порушення прав було реальним, стосуватися особистих прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Частиною другою статті 264 КАС України передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Таким чином, процесуальний закон вимагає, щоб у позовній заяві позивач, з-поміж іншого, обґрунтував свою належність до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії. Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб`єкта владних повноважень індивідуального характеру позивач також повинен пояснити які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень. Відсутність у позивача прав та/або обов`язків у зв`язку з виданням оскарженого правового акту не породжує у такої особи і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Отже, обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. При розгляді публічно-правового спору суд зобов`язаний з`ясувати, чи має місце порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів особи, а у випадку, коли суб`єктивне право, свободи або інтереси не порушені, вони не підлягають судовому захисту.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог та підстав позову, а також системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження

Звернення із даним позовом ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що є власником квартири АДРЕСА_12 на АДРЕСА_13 майдані. Разом з тим, цей будинок не входить до житлового кварталу, детальний план території якого коригувався та був затверджений спірним рішенням, що видно із меж коригування (а.с.61). У даному ж випадку предметом позову фактично є рішення відповідача, яке безпосередньо не порушує прав, свобод чи інтересів позивача та не породжує для нього обов`язків.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених вище норм чинного законодавства України суд дійшов висновку, що оскаржуваним рішенням відповідача охоронювані законом права та інтереси позивача порушені не були, що свідчить про безпідставність його позовних вимог. Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_14 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Виконавчого комітету Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, 19, ідентифікаційний код юридичної особи 04051327) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк