Рішення № 82606437, 24.06.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/5851/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними дій, зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та просить:

- визнати протиправним і скасувати повторне рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 22.12.2017, внаслідок захворювання, так пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 15.03.2019 року № 33;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити мені одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, як інваліду 2 групи з 22.12.2017, внаслідок захворювання, так пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06.04.2018 рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом, йому відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки термін для звернення за призначенням одноразової грошової допомоги становить більше трьох років. Постановою Сьомого апеляційного суду від 13.12.2018 визнано протиправним та скасовано рішення, викладене протоколом Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги від 06 квітня 2018 року № 37 та зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 лютого 2018 року. На виконання рішення суду комісією Міністерства оборони України повторно розглянуто заяву від 22 лютого 2018 року та повторно відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з тих же підстав, що і в рішенні від 06.04.2018 та з посиланням на те, що інвалідність 2 групи встановлена понад 3-місячний термін після звільнення. Вважає таке рішення протиправним, оскільки воно суперечить нормам Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 № 975.

Ухвалою від 16.05.2019 задоволено заяву судді Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняка М.Ф. про самовідвід у справі № 240/5851/19 за позовом ОСОБА_1 та передано справу для визначення головуючого судді в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

17.05.2019 під час повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено головуючого суддю Чернову Г.В.

Ухвалою судді від 22.05.2019 справу прийнято до спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

14.05.2019 до суду надійшов відзив Міністерства оборони України на позовну заяву, в якому останнє просило відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 В обгрунтування відзиву вказало, що інвалідність 2 групи позивачу встановлена зі спливом трьохмісячного строку з моменту його звільнення зі строкової військової служби, а тому він не має права на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку № 975.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 24.10.1986 року по 20.06.1988 року проходив військову службу на території Республіки Афганістан.

Згідно довідки до акта огляду МСЕК № 653105, позивачу з 26.12.2012 встановлено третю групу інвалідності внаслідок загального захворювання, пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 1653 від 17.06.2014 року встановлено, що отримані ОСОБА_1 захворювання, так пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

З 09.07.2014 Житомирською обласною медико - соціальною експертною комісією № 2 позивачу встановлено третю групу інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, так пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, що підтверджується копією довідки Житомирського обласного МСЕК № 2 серії НОМЕР_1 № 830631 від 09.07.2014.

Грошову допомогу, інших компенсаційних виплат відповідно до законодавства у зв`язку з встановленням інвалідності позивач не отримував.

Згідно з довідкою серії ААБ №027603 Житомирської обласної медико - соціальної експертної комісії № 2 від 07.02.2018 позивачу повторно встановлено другу групу інвалідності, з 22.12.2017 року, яка настала внаслідок захворювання, так пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

З метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, позивач звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату із відповідною заявою та копіями необхідних документів, які в подальшому були направленні до Міністерства оборони України.

06.04.2018 рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №37, відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оскільки термін для звернення за призначенням одноразової грошової допомоги становить більше трьох років.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із позовом.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду в справі № 0640/3527/18 від 13.12.2018, яка набрала законної сили 13.12.2018, визнано протиправним та скасовано рішення викладене протоколом Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги від 06 квітня 2018 року № 37; зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 лютого 2018 року.

На виконання вказаного рішення суду, 15.03.2019 комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, повторно розглянула заяву ОСОБА_1 від 22 лютого 2018 року та протоколом № 33 (пункт 16) відмовила у призначенні одноразової грошової допомоги з наступних підстав:

1) у зв`язку з установленням йому 3 групи інвалідності - оскільки термін з дня виникнення права на отримання допомоги (09.07.2014) та дня звернення за призначенням допомоги (22.02.2018) становить більше 3-х років;

2) у зв`язку з установленням йому 2 групи інвалідності - оскільки згідно з п.6 ч.2 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також пп.3 п.6 Порядку № 975 від 25.12.2013, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової військової служби, якщо інвалідність настала не пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби.

Також у протоколі № 33 відповідач вказав, що згідно з п.4 ст.16-3 Закону та п.8 Порядку, у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулась протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Не погоджуючись із повторною відмовою, викладеною у протоколі № 33 від 15.03.2019, позивач звернувся до суду із цим позовом. При цьому суд наголошує, що ОСОБА_1 оскаржує та обгрунтовує неправомірність повторної відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги саме у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності.

Досліджуючи спірні відносини у межах позовних вимог, заявлених позивачем, суд виходить із наступного.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 як інваліду 2 групи.

Другу групу інвалідності позивачу встановлено з 22 грудня 2017 року.

Пунктом 3 Порядку № 975 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Порядок № 975) передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

До моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року (далі - Закон № 1774-VIII) право на одноразову грошову допомогу мали всі військовослужбовці, незалежно від виду проходження військової служби.

Водночас, згідно п.6 ч.2 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції станом на дату встановлення позивачу інвалідності 2 групи 22.12.2017), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Абзацем першим підпункту 3 пункту 6 Порядку № 975 (у редакції станом на дату встановлення позивачу інвалідності 2 групи 22.12.2017) передбачено, що військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі:

120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності I групи;

90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи;

70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Таким чином, з 01 січня 2017 року, після набрання чинності Закону № 1774-VIII для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби.

У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

Отже, статтею 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка діяла на час настання інвалідності позивача, не передбачалось можливості отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.05.2019 у справі № 332/1417/17(2-а/332/64/17).

Таким чином, 2 група інвалідності встановлена ОСОБА_1 з 22.12.2017, в період, коли законодавством не передбачалось можливості отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби, відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування повторного рішення Міністерства оборони України від 15.03.2019 № 33 про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду 2 групи.

Що стосується посилання відповідача у протоколі № 33 від 15.03.2019, як підставу відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, на те, що згідно з п.4 ст.16-3 Закону та п.8 Порядку № 975, у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулась протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, - суд вважає його необгрунтованим та безпідставним, оскільки предметом спірних правовідносин не є доплата різниці такої допомоги у зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем на виконання ч.2 ст.77 КАС України спростовано, а позивачем не доведено протиправність повторної відмови у призначенні одноразової грошової допомоги за його заявою від 22.02.2018, відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м.Київ 168, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат (вул. Сергія Параджанова, 4, м.Житомир,10001, код ЄДРПОУ 07873079) про визнання протиправними дій, зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено у повному обсязі: 24 червня 2019 року.

Суддя Г.В. Чернова