Ухвала суду № 82603578, 24.06.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24.06.2019 Справа № 905/1099/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши матеріали позовної заяви акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01024, місто Київ, бульвар Т.Шевченко, будинок №8/26; код ЄДРПОУ - 14359319)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвисотмонтаж-Буд» (87542, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Купріна, будинок №10, код ЄДРПОУ - 30056888)

про стягнення 42 181 921,50 гривень,

В С Т А Н О В И В

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява акціонерного товариства «ВТБ Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвисотмонтаж-Буд» про стягнення 42 181 921,50 гривень.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 164 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Судом встановлено, що заяву підписано представником акціонерного товариства «ВТБ Банк» адвокатом Черних О.С., на підтвердження повноважень якого надано копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Разом з тим, суд зазначає, що реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Таким чином, обов`язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в сумі свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.

Частинами 1 та 3 статті 237 Цивільного кодексу України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник зобов`язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє (частина 1 статті 240 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статей 248, 249 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

Відповідно до частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частина 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України).

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до пунктів 4, 5, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат») тощо. Отже, ордер, який видано відповідно до Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 29.05.2019 у справі №202/5348/18.

Таким чином, суд зобов`язаний перевірити щонайменше дві складових представництва, а саме факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та обсяг таких повноважень, зокрема право на звернення з відповідним процесуальним документом до суду у конкретний момент часу.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені ордером, виданим на ведення справи в суді, або довіреністю.

Проте, всупереч вищевказаних положень діючого законодавства, до позовної заяви не було додано відповідного ордеру або довіреності, які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 . повноважень на підписання від імені позивача позовної заяви.

Додана до позовної заяви копія Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю сама по собі, за відсутності належних чином оформлених ордеру або довіреності, не є належним доказом на підтвердження у ОСОБА_1 . повноважень на підписання від імені позивача позовної заяви.

Будь-яких інших доказів на підтвердження повноважень представника позивача до позовної заяви не додано.

Таким чином, позивачу слід усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом надання доказів, що підтверджують наявність у адвоката Черних О.С. повноважень на представництво інтересів позивача в органах судової влади, в тому числі підписувати від імені позивача позовну заяву (оригінал ордеру на надання правової допомоги та/або довіреність).

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст.ст.164, 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В

1. Позовну заяву акціонерного товариства «ВТБ Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвисотмонтаж-Буд» про стягнення 42 181 921,50 гривень залишити без руху.

2. Встановити акціонерному товариству «ВТБ Банк» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, але в будь-якому разі не пізніше 04.06.2019, шляхом надання до суду документів, які підтверджують повноваження адвоката Черних О.С. на представництво інтересів позивача в органах судової влади, в тому числі підписувати від імені позивача позовну заяву (оригінал ордеру на надання правової допомоги та/або довіреність).

3. Роз`яснити акціонерному товариству «ВТБ Банк», що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набрала законної сили в момент її підписання – 24.06.2019 та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Фурсова