Ухвала суду № 82601460, 14.06.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3267/18

Провадження № 2/496/68/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Буран В.М.,

за участі:

секретаря судового засідання – Дигуляр А.С.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представник відповідачів - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка Одеської області заяву представника відповідачів - Хорошун ОСОБА_3 .В. про скасування забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про стягнення грошових коштів за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів. Разом із позовом представник позивача подав заяву про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 17 серпня 2018 року заяву представника ОСОБА_4 про забезпечення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів, було задоволено, в наслідок чого було накладено арешт на будинок та земельну ділянку, які належать ОСОБА_6 .

14.06.2019 року представником відповідачів через канцелярію суду було подано клопотання про скасування забезпечення позову.

В обґрунтування свого клопотання про скасування арешту майна вказує, що ОСОБА_6 не є стороною правочинів за розписками від 13.10.2017 та 03.07.2018 року за якими виник борг.

Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає про відсутність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову суд виходив з того, що відсутність таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки існують підстави вважати, що відсутність арешту майна дозволить відповідачу здійснити відчуження цього майна на користь третіх осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При розгляді заяви про забезпечення позову судом перевірені та враховані усі обставини, що мають перевірятись при вжитті заходів забезпечення позову.

Так, в матеріалах справи наявні копії договорів куплі-продажу будинку та земельної ділянки на які судом накладено арешт. Зі змісту договорів вбачається, що можливо на купівлю зазначеного майна використанні кошти, які є спільною власністю подружжя – ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 12-13, 15-16).

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_5 , яка є боржником за розписками від 13.10.2017 та 03.07.2018 року, приймала участь у покупці нерухового майна, яке належить ОСОБА_6 , на момент укладання договору відповідачі перебували у шлюбі, цілком обґрунтовано накладання арешту на дане майно. Окрім того, забезпечення позову вказаним способом не завдають відповідачу збитків, оскільки накладення арешту полягає у забороні здійснення юридично значимих дій, речові якості майна не псуються.

При обранні способів забезпечення позову суд враховував їх відповідність предмету позовних вимог.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України в Постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, яка є чинною, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб

Таким чином, суд, дослідивши та перевіривши зміст заявлених позовних вимог, процесуальні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а саме, наявність майнового спору, належність майна відповідачу, дотримання вимог співмірності, відповідність способів забезпечення позову заявленим вимогам, вважає, що подальше існування заходів забезпечення позову є доцільним, а підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 158 ЦПК України, за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановлюється ухвала.

Розглядаючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суд пересвідчився в тому, що скасування заходів забезпечення заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 158 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідачів – Хорошун ОСОБА_3 .В. про скасування забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про стягнення грошових коштів за договором позики – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Повний текст ухвали складено 20 червня 2019 року

Суддя Буран В.М.