Рішення № 82601129, 21.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Вн. №27/132

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 червня 2019 року № 826/1982/18

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

До Головного управління ДФС у м. Києві

Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.09.2017 р.

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та скасування акту від 28.08.2017 року № 26/1011/40/2316014303 та податкові повідомлення-рішення від 15.09.2017 року № 0015914004, № 0015904004.

Ухвалою суду від 02.03.2018 року відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02.04.2018 року представником відповідача подано до суду відзив на позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, види діяльності: Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний).

22.08.2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації акцизного податку, про що складено акт №26/1011/40/2316014303.

Перевіркою встановлено порушення про несвоєчасну сплату ФОП ОСОБА_2 узгодженого податкового зобов`язання з акцизного податку.

За наслідками перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 15.09.2017 року:

№ 0015914004, про застосування штрафу у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу на суму 261,20 грн. (2612,00х10%);

№ 0015904004 про застосування штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу на суму 20 239,00 грн. (101 195,10 грн.х20%).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленням-рішенням від 15.09.2017 року позивачем було оскаржено останні у адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

07.12.2017 року Державною фіскальною службою України було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 16328/К/99-99-11-03-01-25, яким податкові повідомлення-рішення від 15.09.2017 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач - Фізична особа-підприємець Кисіль Людмила Василівна - вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати з наступних підстав.

Позивач зазначає про порушення строку проведення камеральної перевірки, оскільки камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності з акцизного податку, може проводитися протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої звітності, проте, відповідачем було проведено перевірку 22.08.2017 року за період 2015-2016 років, але в самому акті звітний період, який перевірявся не вказано.

Також позивач зазначає, що на виконання ст. 50 Податкового кодексу України нею були подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій та всі суми акцизного податку були сплачені своєчасно.

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 15.09.2017 року.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України (в редакції станом на час проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

В даному випадку згідно змісту акту перевірки її предметом була перевірка даних, задекларованих у декларації акцизного податку; контролюючим органом перевірялося питання своєчасності перерахування до бюджету узгодженого податкового зобов`язання по податкових деклараціях акцизного податку за 2015 р., тобто, перевірка стосувалася відомостей податкових декларацій, і до неї має застосовуватися визначений у п. 76.3 ст.76 Податкового кодексу України 30 денний строк з моменту їх подання.

Уточнюючі податкові декларації акцизного податку позивачем було подано 09.07.2015р., відповідно, 30-денний строк для проведення камеральної перевірки завершився 10.08.2015 р. включно.

В той же час, положення п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України, згідно яких камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, не підлягають до застосування, оскільки в даному випадку не мала місце перевірка з інших питань.

З врахуванням викладеного, на думку суду, камеральна перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань несвоєчасності сплати акцизного податку за 2015 рік, за результатами якої складено акт від 22.08.2017 року № 26/1011/40/2316014303, проведена на порушення визначеного п.76.3 ст. 76 Податкового кодексу України строку, що є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування прийнятого за її результатами рішення.

Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень по суті суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481-95 ВР та Податковим кодексом України.

Згідно з пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно зі ст. 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За приписами пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 20.1.4, п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку, та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з аб. 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій/декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого податковим Кодексом для подання податкових декларацій.

П. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 126.1 ст. 26 Податкового кодексу України якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строк) сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Разом з тим, згідно із приписами п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже з моменту подання платником податків податкової декларації, визначена ним сума податкового зобов`язання є узгодженою і має бути сплачена у граничні терміни, визначені законом.

В силу приписів п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, вказаними нормами вставлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи -

19.02.2015 року позивачем було подано звітну податкову декларацію акцизного податку за січень 2015 року, в якій було визначено суму акцизного податку 25096,00 грн.

26.02.2015 року згідно квитанції № 1154/з5 позивачем було сплачено акцизний податок у розмірі суми 1255,00 грн.

09.07.2015 року позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію за січень 2015 року, згідно якої була уточнена сума акцизного податку 1255,00 грн.

17.03.2015 року позивачем було подано звітну податкову декларацію акцизного податку за лютий 2015 року, в якій визначено суму акцизного податку 24240,00 грн.

27.03.2015 року згідно квитанції № 1153/з4 позивачем було сплачено акцизний податок у розмірі суми 1213,00 грн.

09.07.2015 року позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію за лютий 2015 року, згідно якої була уточнена сума акцизного податку 1213,00 грн.

17.04.2015 року позивачем було подано звітну податкову декларацію акцизного податку за березень 2015 року, в якій визначено суму акцизного податку 28037,00 грн.

28.04.2015 року згідно квитанції № 1151/з18 позивачем було сплачено акцизний податок у розмірі суми 1402,00 грн.

09.07.2015 року позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію за березень 2015 року, згідно якої була уточнена сума акцизного податку 1402,00 грн.

17.05.2015 року позивачем було подано звітну податкову декларацію акцизного податку за квітень 2015 року, в якій визначено суму акцизного податку 21 597,00 грн.

29.05.2015 року згідно квитанції № 1151/з4 позивачем сплачено акцизний податок у розмірі суми 1080,00 грн.

09.07.2015 року позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію за квітень 2015 року, згідно якої була уточнена сума акцизного податку 1080,00 грн.

З вищевикладеного вбачається, що при заповненні декларацій акцизного податку, позивачем були допущені помилки у визначені суми акцизного податку, які потім були виправлені шляхом подання уточнюючих декларацій в межах передбаченого строку, а також позивачем було своєчасно сплачено до відповідних бюджетів грошові зобов`язання з акцизного податку.

Відповідно, платником податків самостійно виявлено помилки в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог ст. 50 Податкового кодексу України, і у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки, з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Матеріалами справи підтверджується своєчасне подання позивачем до податкового органу відповідної звітності, самостійне усунення виявлених недоліків шляхом подання уточнюючого декларації в межах передбаченого строку.

Згідно х ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.09.2017 року № 0015914004, № 0015904004.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акту камеральної перевірки від 22.08.2017 №26/1011/40/2316014303 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, в свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді. Заперечення, зауваження до акта перевірки (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов`язані з включенням д висновків, є обов`язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Враховуючи викладене, суд вважає, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору, тоді як правомірність висновків акту перевірку фактично перевіряється під час надання оцінки відповідності законодавству оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акта камеральної перевірки Головного управління ДФС у м. Києві від 22.08.2017 №26/1011/40/2316014303 провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі вищевикладеного, ст. п. 1 ч. 1 ст. 238, 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 15.09.2017 року № 0015914004 та № 0015904004.

3. Закрити провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування акту камеральної перевірки від 22.08.2017 №26/1011/40/2316014303.

4. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 704,80 грн. судового збору.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 21.06.19 р.