Постанова № 8260068, 27.10.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

27.10.2009 р.                                                             Справа №19/306

м. Полтава

          За позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області, пров. Шкільний, 4, м. Полтава, 36003

до Державного науково-виробничого підприємства "Полтавський геодезичний центр", вул. Паризької Комуни, 32, м. Полтава

про стягнення 70600,05 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Секретар судового засідання Овсепян А.Г.

Представники:

від позивача: Пришупа О.І., Литвин Т.В.

від відповідача - не з’явився

Розглядається позовна заява про стягнення 70600 грн. 05 коп. санкцій, нарахованих рішенням №12 від 20.02.2007 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що відповідач виконував роботи двох видів –геодезичні та землевпорядні, геодезичні роботи не підпадають під категорію робіт, на які розповсюджується державне регулювання цін за Законом України «Про захист конституційних прав громадян на землю», тому рішенням №12 від 20.02.2007 р. позивачем неправомірно застосовано санкції .

Позивач надав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, яке було відхилене ухвалою суду від 27.10.2009р.

          Відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю направити повноважного представника в судове засідання.

          Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти відкладення розгляду справи, посилаючись на достатність зібраних доказів та наявність письмових пояснень відповідача по суті спору.

Зважаючи на те, що 1) відповідач був присутній під час дослідження обставин та доказів по справі під час попередніх судових засідань; 2) в матеріалах справи наявні надані відповідачем письмові пояснення по суті спору та докази; 3) про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином та засвоєчасно; 4) надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, 5) явка представників сторін судом обов’язковою не визнавалася; 6) наявні в справі документи дають можливість вирішити спір без присутності сторін; 7) після відкладення розгляду справи розгляд справи слід розпочинати спочатку, що призведе до затягування її вирішення, тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 27.10.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області (далі - позивач) проведено перевірку дотримання порядку правильності формування та застосування тарифів на роботи та послуги з виконання землевпорядних робіт та послуг, пов’язаних з оформленням документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки при передачі їх безоплатно у власність громадянам України, Державним науково-виробничим підприємством "Полтавський геодезичний центр" (далі - відповідач), за період з 2005-2006роки. За результатами перевірки складено акт № 000043 від 09.02.2007р. (а.с.4)

          У ході проведення перевірки позивачем встановлено, що відповідач за виконані роботи із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України, неправомірно стягував плату з громадян у розмірах від 268,71 грн. до 889,64 грн., замість дев’яти неоподаткованих мінімальних доходів громадян (153 грн.), що передбачено Законом України «Про захист конституційних прав громадян на землю»від 20.01.2005р. № 2375-ІV. Всього за період з 01.05.2006р. по 30.11.2006р. зайво отримана виручка склала 23533,35 грн., що підтверджено Розрахунком зайво одержаної виручки та виписками банку по рахунку (а.с.69-72).

За результатами перевірки позивачем прийнято рішення № 12 від 20.02.2007р. про вилучення у відповідача в дохід державного бюджету 70600,05 грн., що становить: необгрунована сума одержаної виручки з 01.05.2006р. по 30.11.2006р. –23533,35 грн. та штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки – 47066,70 грн. (а.с.3).

Правове регулювання ціноутворення в Україні здійснюється на підставі Закону України “Про ціни і ціноутворення” та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

          Відповідно до ст.8 Закону України “Про ціни і ціноутворення” державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення Урядом України інших методів державного регулювання.

          Статтею 9 Закону України “Про ціни і ціноутворення” визначено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Законом України «Про захист конституційних прав громадян на землю»від 20.01.2005р. № 2375-ІV встановлено, що вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не може перевищувати п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, крім випадків, визначених частиною першою цієї статті, не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

          За ст. 1 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003р. 3858-ІV визначено, що види робіт із землеустрою - обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою;

діяльність у сфері землеустрою - наукова, технічна, виробнича та управлінська діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, що здійснюється при землеустрої;

документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо;

заходи із землеустрою - передбачені документацією із землеустрою роботи щодо раціонального використання та охорони земель, формування та організації території об'єкта землеустрою з урахуванням їх цільового призначення, обмежень у використанні та

обмежень (обтяжень) правами інших осіб (земельних сервітутів), збереження і підвищення родючості ґрунтів.

          Статтею 184 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла протягом 2006р.) визначено, що землеустрій передбачає:

          а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань;

б) розробку загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель;

          в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних утворень;

          г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

          ґ) складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових;

          д) складання проектів відведення земельних ділянок;

е) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок;

          є) підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею;

ж) складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель;

з) розроблення іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель;

          и) здійснення авторського нагляду за виконанням проектів з використання та охорони земель;

і) проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.

          Як свідчать надані відповідачем Договори підряду, укладені ним з громадянами, позивач як виконавець зобов’язався виконати роботи по виготовленню технічної документації на земельну ділянку та Державного акту на право власності на землю. За змістом п. 3, п. 4 Договорів відповідач зобов’язувався виконувати геодезичні роботи та землевпорядні роботи (договори –а.с. 56-68).

          Вказані роботи підпадають під визначення робіт із землеустрою, перелічені в ст. ст. 1 Закону України «Про землеустрій» та ст. 184 Земельного кодексу України.

Отже, їх вартість повинна визначатися з обмеженнями, встановленими Законом України «Про захист конституційних прав громадян на землю».

          Як свідчить зміст вказаних договорів позивачем встановлювалася вартість геодезичних робіт від 116,97 грн. до 737,90 грн. та вартість землевпорядних робіт 151,74 грн.). Тобто загальна вартість робіт становила від 268,71 грн. до 889,64 грн., що також зафіксовано позивачем в акті перевірки № 000043 від 09.02.2007р.

Відповідно до п. 22.5 статті 22 «Прикінцеві положення»Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті).

Таким чином, встановлена за Законом України «Про захист конституційних прав громадян на землю»вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не може перевищувати 153 грн.

Як встановлено позивачем під час перевірки відповідач за виконані роботи із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України, неправомірно стягував плату з громадян у розмірах від 268,71 грн. до 889,64 грн. зазначене зафіксовано в акті перевірки на стор. 7-8, таблиця 2 (а.с.7-8).

Всього за період з 01.05.2006р. по 30.11.2006р. зайво отримана виручка склала 23533,35 грн., що підтверджено Розрахунком зайво одержаної виручки та виписками банку по рахунку (а.с.69-72).

Згідно статті 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990р. № 507-ХІІ з наступними змінами і доповненнями, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації разом із штрафом у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Отже позивачем правомірно прийнято рішення № 12 від 20.02.2007р. про вилучення у відповідача в дохід державного бюджету 70600,05 грн., що становить: необгрунована сума одержаної виручки з 01.05.2006р. по 30.11.2006р. –23533,35 грн. та штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки –47066,70 грн. Дане рішення відповідачем в судовому порядку не оскаржувалося.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.02.2008р. провадження у справі №19/306 зупинялося в зв’язку з призначенням експертизи по справі. З урахуванням вимог ст.7 Закону України “Про судову експертизу” (зі змінами згідно Закону України від 09.09.2004р. №1992-ІУ) та пропозиції позивача проведення експертизи було доручено Державній службі геодезії, картографії та кадастру. Державною службою геодезії, картографії та кадастру було надано суду письмові пояснення по справі, які не оформлені яки висновок експерта, і тому вказані пояснення не можуть бути визнані судом експертним висновком відповідно до вимог ст. 82 КАС України. Оцінка обставин справи проводилася за сукупністю наданих доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення в доход державного бюджету 70600,05 грн. економічної санкції обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 п.4 КАС України справи, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.69, 71, 86, 94, 161-163 та п.6 VII Розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства "Полтавський геодезичний центр" (вул. Паризької Комуни, 32, м. Полтава; ідентифікаційний код 30668425; р/р 260014830 в АБ «Полтавабанк»МФО 331489) в дохід Державного бюджету України (код платежу 21081100; на р/р у УДК м.Полтава № 31115106700002, МФО 831019, код району за ЄДРПОУ 34698804) 70600грн. 05 коп. економічних санкцій.

Видати виконавчий лист після набрання цією постановою законної сили в разі надходження відповідної заяви від позивача.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                                                      Безрук Т.М.

Повний тест постанови складений: