Рішення № 82600142, 06.06.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.06.2019р. Справа №905/1499/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., судді Чорненької І.К., судді Аксьонової К.І.,

секретар судового засідання Корецька А.П.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» (87510, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Ширшова, будинок 6А, кімн. 10, код ЄДРПОУ 24819472)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп» (87501, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, будинок 96, код ЄДРПОУ 32515829)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вул.Тверська, б.5, код ЄДРПОУ 40075815)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Ілліча, будинок 54, блок 4 код ЄДРПОУ 00191193)

про стягнення 30 647 712, 69 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Аксельрод М.І. - за довіреністю (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

від третьої особи 1: не з`явився від третьої особи 2: не з`явився

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп» про стягнення 30 647 712, 69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №258/16-Д від 29.12.2016р. щодо поставки встановленого обсягу товару, у зв`язку з чим, просить стягнути суму попередньої оплати.

Ухвалами суду від 10.01.2018р., 07.02.2019р. залучено до участі у справі №905/1499/18 Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» (87504, Донецька обл., м.Маріуполь, просп.Ілліча, буд.54, блок 4 код ЄДРПОУ 00191193) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Відповідач у відзиві б/н від 03.09.2018р. проти задоволення позовних вимог заперечив з посиланням на те, що у період з 23.11.2016р. по 21.02.2017р. відповідачем відвантажено на користь позивача погоджений сторонами обсяг металобрухту (товару) на загальну суму 30 647 712,69 грн, що були скеровані на адресу вантажоодержувача - Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод»; станом на момент відправлення вказаного вантажу залізничне сполучення здійснювалось належним чином. Одночасно, відсутність підписаних сторонами приймально-здавальних актів форми №19, №69 не свідчить про те, що металобрухт не був поставлений вантажоодержувачу та прийнятий останнім для його подальшої переробки.

Крім того, відповідач заперечував проти задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правочину допомогу адвоката, оскільки позивачем документально не доведено факт оплати таких послуг.

Водночас, відповідач зазначав, що грошові кошти у розмірі 30647712,69 грн не є передплатою за договором поставки, оскільки зазначений договір на момент здійснення перерахування вказаних коштів був виконаний сторонами, а додаткових угод щодо збільшення ціни договору сторонами не підписувалось.

Позивач у відповіді №3239/2 від 13.09.2018р. на відзив б/н від 03.09.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп» зазначав про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин поставки металобрухту на загальну суму 30 647 712,69 грн, а саме не представлено первинних документів (накладних, актів приймання-передачі товару), які підтверджують факт поставки на зазначену суму.

Одночасно, позивач вказував, що у позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести, а належні докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть надані в порядку ст.ст.129, 221 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом додаткових пояснень №3581/4 від 08.10.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» вказувало, на те, що строк дії договору поставки №258/16-Д від 29.12.2016р. закінчився, відповідачем в порушення п.6.4 вказаного правочину обов`язок щодо повернення попередньої оплати, на яку не було здійснено постачання товару, не повернуто, з огляду на те, що строк виконання зобов`язання з повернення попередньої оплати поставлено у залежність від настання певної події – закінчення стоку договору, внаслідок чого, строк виконання такого зобов`язання настав.

У поясненнях №05/13-03 від 13.07.2018р. Приватне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» зазначало, що останнім не було отримано металобрухт у залізничних вагонах, зазначених в ухвалі суду від 20.02.2019р. Крім того, за твердженням третьої особи представлені відповідачем залізничні накладні не є належними доказами поставки товару та отримання його вантажоодержувачем, оскільки означений документ свідчить тільки про укладення та виконання договору перевезення, який укладається між залізницею (перевізником) та вантажовідправником.

Згідно з протоколами автоматизованого (в тому числі, повторного) розподілу судової справи між суддями, склад суду змінювався: 10.08.2018р. (Сковородіна О.М.), 07.11.2018р. ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Тарапата С. ОСОБА_3 ), 26.12.2018р. (Сковородіна О ОСОБА_4 М ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ), 20.02.2019р. ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 ), 23.04.2019р. ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 ), 08.05.2019 ІНФОРМАЦІЯ_1 . ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 . ОСОБА_9 ).

Ухвалою від 04.04.2019р. господарським судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2019р.

Склад суду під час розгляду справи по суті неодноразово змінювався та у судових засіданнях оголошувались перерви.

Ухвалою суду від 16.05.2019р. оголошено перерву до 06.06.2019р.

Представник позивача у судове засідання 06.06.2019р. з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач та треті особи у судове засідання 06.06.2019р. з розгляду справи по суті не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Приписи вказаної норми процесуального права розповсюджують свою дію на третіх осіб в силу норм ч.5 ст.50 цього кодексу України.

Разом з тим, норми ст.43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представника відповідача та третіх осіб не перешкоджає вирішенню справи по суті.

У судовому засіданні 06.06.2019р. в порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Як свідчать матеріали справи, 29.12.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп» (постачальник) був підписаний договір поставки №258/16-Д.

За приписами п.1.1 укладеного сторонами правочину в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити покупцю метали чорні вторинні (відповідно до ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови» та умовам цього договору) (далі – металобрухт), та організувати його доставку вантажоодержувачу, а покупець зобов`язується прийняти металобрухт та оплатити його вартість.

Ціна, номенклатура та кількість металобрухту визначається сторонами у специфікаціях до цього договору, які оформлюються окремо за кожним з вантажоодержувачів металобрухту. Специфікації, оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін, є невід`ємними частинами цього договору. Загальна сума цього договору є величиною змінною та складається з сум всіх специфікацій, оформлених до цього договору та орієнтовно становить 900 000 000 грн (п.п.2.1, 2.2 договору №258/16-Д від 29.12.2016р.).

Строк поставки металобрухту визначається у відповідних специфікаціях до цього договору. Поставки металобрухту на умовах цього договору та відповідної специфікації здійснюються постачальником у період, на який укладена вказана специфікація. Датою відвантаження металобрухту є: а) при поставці металобрухту залізничним транспортом – дата штемпеля станції відправлення, вказана у графі 56 залізничної накладної при оформленні перевізного документу на паперовому носії (при оформленні перевізного документа в електронному вигляді – дата, зазначена в графі 56 електронної залізничної накладної); б) при поставці металобрухту автомобільним транспортом – дата виписки вантажоодержувачем приймально-здавального акту форми №19. Датою поставки металобрухту вважати дату виписки вантажоодержувачем приймально-здавальних актів форми №19, №69. Право власності, ризики та вигоди на металобрухт переходять до покупця у момент приймання його в пункті призначення вантажоодержувачем, що підтверджується актами встановленої форми (№19, №69) (п.п.3.6 – 3.7 зазначеного договору поставки).

Постачальник здійснює поставку металобрухту залізничним (автомобільним) транспортом із відповідними супровідними документами на умовах DDP – цех або склад вантажоодержувача, зазначеного у відповідній специфікації до цього договору. Вантажовідправниками металобрухту за цим договором є (найменування конкретного вантажоодержувача зазначається у відповідній специфікації до цього договору:

- Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (вантажоодержувач: ПАТ «МК «Азовсталь», 87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, 1, ідентифікаційний код 00191158; код отримувача: 3168; станція: Сартана Донецької залізниці, код станції 484809);

- Приватне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» (вантажоодержувач: ПрАТ «ЄМЗ», 87504, Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Ілліча, буд. 54, блок 4, ідентифікаційний код 00191193; код отримувача: 1067; станція Єнакієво Донецької залізниці, код станції 488706);

- Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (вантажоодержувач: ПАТ «Запоріжсталь», 69008, м.Запоріжжя, вул.Південне Шосе, 72, ідентифікаційний код: 00191230; код отримувача: 5068, станція Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці; під`їзний шлях ПАТ «Запоріжсталь»);

- Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» (вантажоодержувач: ПрАТ «ММК ім.Ілліча», 87507, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченка, 1, ідентифікаційний код: 00191129; код отримувача: 3134, станція Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці; код станції 485604);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-МРМЗ» (вантажоодержувач: ПрАТ «ММК ім.Ілліча», 87507, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченка, 1, ідентифікаційний код: 00191129; код отримувача: 3134, станція Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці; код станції 485604) (розділ 3 договору №258/16-Д від 29.12.2016р.).

За змістом п.10.1 договору №258/16-Д від 29.12.2016р. останній набирає чинності з 01.01.2017р. та діє до 31.12.2017р. включно.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, постачальником та покупцем за договором поставки №258/16-Д від 29.12.2016р. було підписано специфікації №12/1-Е – 12/2-3 (т.1 а.с.34 – 192), якими сторонни узгодили постачання металобрухту (товар) у період з 11.12.2016р. по 31.12.2017р.

Разом з тим, вищевказані специфікації містять відомості щодо умов поставки та оплати товару, кількості, ціни та асортименту металобрухту.

У відповідності до п.п.6.1, 6.2 договору №258/16-Д від 29.12.2016р. оплата металобрухту здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати металобрухту вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Якщо інше не обумовлено сторонами у відповідній специфікації до цього договору, оплата металобрухту здійснюється покупцем протягом 10 банківських днів з моменту приймання металобрухту та виписки вантажоодержувачем приймально-здавальних актів форми №19, №69, які підтверджують відповідність металобрухту, який поставлено, умовам цього договору.

Одночасно, за змістом п.8 специфікацій до договору №258/16-Д від 29.12.2016р. оплата поставленого металобрухту повинна бути здійснена не пізніше 30 числа місяця наступного за місяцем, у якому була здійснена поставка, відповідно до виписаних вантажоодержувачем приймально-здавальних актів форми №69 або форми №19, які підтверджують відповідність поставленого металобрухту умовам цього договору. Покупець має право на дострокове (повне або часткове) виконання своїх зобов`язань по оплаті металобрухту.

Оплата, здійснена покупцем понад поставленого металобрухту, вважається попередньою оплатою за договором та підлягає поверненню покупцю протягом 3-х банківських днів з моменту вимоги. По закінченню строку дії договору попередня оплата, по якій не здійснювалось постачання металобрухту, підлягає поверненню покупцю протягом 3-х банківських днів з моменту закінчення строку дії цього договору (п.6.3 зазначеного договору поставки).

За твердженням позивача, на підставі укладеного сторонами правочину у січні – грудні 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп» було поставлено покупцю металобрухт на загальну суму 907 861 101,40 грн.

На підтвердження передачі металобрухту позивачу за договором №258/16-Д від 29.12.2016р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» надано видаткові накладні та акти приймання-передачі металобрухту (т.1 а.с.193 – 248, т.2 а.с.1 – 120, т.3 а.с.147 – 148), які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, на загальну суму 907 861 101,40 грн.

Вищезазначені акти приймання-передачі металобрухту за договором №258/16-Д від 29.12.2016р. містять посилання на дати відвантаження та поставки товару, вид та кількість металобрухту, відповідні приймально-здавальні акти форми №69, №19.

У відповідності до п.п.6.1, 6.2 договору №258/16-Д від 29.12.2016р. оплата металобрухту здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати металобрухту вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Якщо інше не обумовлено сторонами у відповідній специфікації до цього договору, оплата металобрухту здійснюється покупцем протягом 10 банківських днів з моменту приймання металобрухту та виписки вантажоодержувачем приймально-здавальних актів форми №19, №69, які підтверджують відповідність металобрухту, який поставлено, умовам цього договору.

Як свідчать матеріали справи, у період з 05.01.2017р. по 27.12.2017р. позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у загальному розмірі 938 508 814,09 грн. в якості оплати за металобрухт відповідно до договору №258/16-Д від 29.12.2016р.

За твердженням позивача, відповідач встановлений договором обов`язок щодо поставки товару протягом строку дії договору не виконав, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс»» заявлено вимоги, зокрема, про стягнення суми попередньої оплати за договором поставки №258/16-Д від 29.12.2016р. в розмірі 30 647 712,69 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За поясненнями позивача, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.ст.526, 662, 663, 693 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп» поставку товару у відповідності до здійсненої попередньої оплати не виконало. На теперішній час недопоставленим залишився товар на суму 30 647 712,69 грн.

Як вказувалось, у відзиві б/н від 03.09.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп» проти задоволення позовних вимог заперечувало з посиланням на те, що у період з 23.11.2016р. по 21.02.2017р. відповідачем відвантажено на користь позивача погоджений сторонами обсяг металобрухту (товару) на загальну суму 30 647 712,69 грн, що були скеровані на адресу вантажоодержувача - Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод»; станом на момент відправлення вказаного вантажу залізничне сполучення здійснювалось належним чином; відсутність підписаних сторонами приймально-здавальних актів форми №19, №69 не свідчить про те, що металобрухт не був поставлений вантажоодержувачу та прийнятий останнім для його подальшої переробки.

Зазначені твердження відповідача до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Статтею 91 вказаного Кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В силу приписів ст.ст.77, 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, регулюються, зокрема, Законом України «Про металобрухт».

Приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту. В акті робиться відмітка про вибухову безпеку, а в разі потреби - про дезактивацію і очищення металобрухту від шкідливих речовин та зазначається рівень дози випромінювання. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до стандартів (ст.4 Закону України «Про металобрухт».

На підтвердження відвантаження товару на загальну суму 30 647 712,69 грн Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп» представлено до матеріалів справи відомості залізничних накладних (вагони 68023704, 66629221, 60416963, 65698102, 65292674, 67607507, 68419241, 67672907, 68741339, 67702340, 65399669, 67151159, 60373602, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , НОМЕР_37 , НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , НОМЕР_40 , НОМЕР_41 , НОМЕР_42 , НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , НОМЕР_45 , НОМЕР_46 , НОМЕР_47 , НОМЕР_48 , НОМЕР_49 , НОМЕР_50 , НОМЕР_51 , НОМЕР_52 , НОМЕР_53 , НОМЕР_54 , НОМЕР_55 , НОМЕР_56 , НОМЕР_57 , НОМЕР_58 , НОМЕР_59 , НОМЕР_60 , НОМЕР_61 , НОМЕР_62 , НОМЕР_63 , НОМЕР_64 , НОМЕР_65 , НОМЕР_66 , НОМЕР_67 , НОМЕР_68 , НОМЕР_69 , НОМЕР_70 , НОМЕР_71 , НОМЕР_72 , НОМЕР_73 , НОМЕР_74 , НОМЕР_75 , НОМЕР_76 , НОМЕР_77 , НОМЕР_78 , НОМЕР_79 , НОМЕР_80 , НОМЕР_81 , НОМЕР_82 , НОМЕР_83 , НОМЕР_84 , НОМЕР_85 , НОМЕР_86 , НОМЕР_87 , НОМЕР_88 , НОМЕР_89 , НОМЕР_90 , НОМЕР_91 , НОМЕР_92 , НОМЕР_93 , НОМЕР_94 , НОМЕР_95 , НОМЕР_96 , НОМЕР_97 , НОМЕР_98 , НОМЕР_99 , НОМЕР_100 , НОМЕР_101 , НОМЕР_102 , НОМЕР_103 , НОМЕР_104 , НОМЕР_105 , НОМЕР_106 , НОМЕР_107 , НОМЕР_108 , 66693664, 67707463, 60722675, 67857466, 66780362, 63295448, 66487950, 65692642, 66693326, 66870965, 65505208).

У вищенаведених залізничних накладних вантажоодержувачем товару визначено – Приватне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод».

Одночасно, на виконання ухвали суду від 20.02.2019р. Приватним акціонерним товариством «Єнакієвський металургійний завод» надано письмові пояснення, за змістом яких останній вказував, що металобрухт визначений у наведених залізничних вагонах на його адресу не надходив.

Ухвалою суду від 05.12.2018р. зобов`язано АТ «Укразалізниця» надати письмові пояснення щодо доставки брухту чорних металів на адресу вантажоотримувача за залізничними накладними 68023704, 66629221, 60416963, 65698102, 65292674, 67607507, 68419241, 67672907, 68741339, 67702340, 65399669, 67151159, 60373602, 65240640, 67666834, 67157008, 67569459, 67707414, 67876524, НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 60417466, НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , НОМЕР_37 , НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , НОМЕР_40 , НОМЕР_41 , НОМЕР_42 , НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , НОМЕР_45 , НОМЕР_46 , НОМЕР_47 , НОМЕР_48 , НОМЕР_109 , НОМЕР_51 , НОМЕР_52 , НОМЕР_53 , НОМЕР_54 , НОМЕР_55 , НОМЕР_56 , НОМЕР_57 , НОМЕР_58 , НОМЕР_59 , НОМЕР_60 , НОМЕР_61 , НОМЕР_62 , НОМЕР_63 , НОМЕР_64 , НОМЕР_65 , НОМЕР_66 , НОМЕР_67 , НОМЕР_68 , НОМЕР_69 , НОМЕР_70 , НОМЕР_71 , НОМЕР_72 , НОМЕР_73 , НОМЕР_74 , НОМЕР_75 , НОМЕР_76 , НОМЕР_77 , НОМЕР_78 , НОМЕР_79 , НОМЕР_80 , НОМЕР_81 , НОМЕР_82 , НОМЕР_83 , НОМЕР_84 , НОМЕР_85 , НОМЕР_86 , НОМЕР_87 , НОМЕР_88 , НОМЕР_89 , НОМЕР_90 , НОМЕР_91 , НОМЕР_92 , НОМЕР_93 , НОМЕР_94 , НОМЕР_95 , НОМЕР_96 , НОМЕР_97 , НОМЕР_98 , НОМЕР_99 , НОМЕР_100 , НОМЕР_101 , НОМЕР_110 , НОМЕР_103 , НОМЕР_104 , НОМЕР_105 , НОМЕР_106 , НОМЕР_107 , НОМЕР_108 , НОМЕР_111 , 67707463, 60722675, 67857466, 66780362, 63295448, 66487950, 65692642, 66693326, 66870965, 65505208; копії залізничних накладних з позначкою про отримання вантажу вантажоодержувачем.

За змістом пояснень №Д-10/27 від 19.02.2019р. Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» залізниця вказувала, що Указом Президента України від 15.03.2017р. №62/2017 введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 15.03.2017р. «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», яким встановлено забезпечення заходів з припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей шляхами автомобільного та залізничного сполучення. При цьому, наслідком вищезазначеного рішення є припинення перевезення всіх вантажів та порожніх вагонів з/на станції, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Одночасно, у зв`язку із захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», розташованих безпосередньо у м.Донецьку, у залізниці відсутній доступ до документації підприємствам, до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю філії, внаслідок чого наразі не вбачається можливим надання копій залізничних накладних з позначками про отримання вантажу вантажоодержувачем та будь-яких відомостей щодо здійснення перевезення вантажу на залізничну станцію Єнакієво Донецької залізниці.

Разом з тим, відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом №88 від 24.05.1995р. Міністерства фінансів України, документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п.2.4, 2.5 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Отже, факт вчинення певних господарських операцій можливо досліджувати на підставі відвідних первинних документів, які повинні відповідати визначеним щодо таких документів обов`язковим вимогам.

Одночасно, господарський суд наголошує, що за вимогами Закону України «Про металобрухт» єдиним прийнятним та обов`язковим до оформлення під час приймання металобрухту документом є акт приймання.

Умовами укладеного між сторонами договору поставки також передбачено обов`язковість оформлення приймально-здавальних актів визначеної форми.

При цьому, як вказувалось, датою поставки металобрухту вважається дата виписки вантажоодержувачем приймально-здавальних актів форми №19, №69 (п.3.7 договору №258/16-Д від 29.12.2016р.).

Виходячи з викладеного та розглядаючи в сукупності вимоги ч.11 ст.4 Закону України «Про металобрухт» і ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд доходить висновку, що обставини відносно приймання промислового брухту від юридичних осіб мають підтверджуватися визначеним законом засобом доказування, а саме: відповідним актом приймання брухту.

Разом з цим, первинні документи, які містять відомості про господарську операцію, для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати реквізити, які визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», як обов`язкові.

При цьому, надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп» залізничні накладні не відповідають наведеним вище вимогам до первинних документів та за своїм змістом не надають можливості чітко встановити зміст господарської операції та ідентифікувати їх учасників, внаслідок чого не є належними та допустимими доказами в порядку ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б посвідчували факт приймання відповідного металобрухту Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс».

Крім того, за змістом ст.11 Закону України «Про металобрухт» суб`єкти господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом, ведуть бухгалтерський та оперативний облік операцій з металобрухтом, а також статистичну звітність згідно із законодавством.

Проте, відповідачем не підтверджено ведення зазначеного обліку щодо спірної поставки.

Відповідно до п.6.3 договору поставки №258/16-Д від 29.12.2016р. оплата, здійснена покупцем понад поставленого металобрухту, вважається попередньою оплатою за договором та підлягає поверненню покупцю протягом 3-х банківських днів з моменту вимоги. По закінченню строку дії договору попередня оплата, по якій не здійснювалось постачання металобрухту, підлягає поверненню покупцю протягом 3-х банківських днів з моменту закінчення строку дії цього договору.

За твердженням позивача, які відповідачем в порядку ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не спростовані, на момент виникнення спірних правовідносин строк дії договору №258/16-Д від 29.12.2016р. закінчився, внаслідок чого, з огляду на приписи п.6.3 укладеного сторонами договору поставки, строк повернення попередньої оплати, по якій не здійснювалось постачання металобрухту, є таким що настав.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, з огляду на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами постачання товару на суму 30 647 712,69 грн, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп» про стягнення 30 647 712, 69 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 459 715,69 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Одночасно, стосовно вимог позивача на оплату витрат, пов`язаних з розглядом справи, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, п.п.1, 4 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом до ч.1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно до положення ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з розглядом справи позивачем надано копії: договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180316-МІХ від 16.03.2018р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» та Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога»; додаткових угод №1 від 30.07.2018р., №2 від 03.12.2018р. до договору №180316-МІХ від 16.03.2018р., акти приймання-передачі наданих послуг №1/1712 від 17.12.2018р., №2 від 16.04.2019р.; розрахунок розміру винагороди до актів приймання-передачі наданих послуг №1/1712 від 17.12.2018р., №2 від 16.04.2019р.; платіжні доручення №1810036416 від 26.12.2018р. на суму 340 694,93 грн, №1910011204 від 22.04.2019р. на суму 21841 грн; свідоцтва серії ДН №4896 від 04.10.2017р. про право на заняття адвокатською діяльністю.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для відшкодування всієї суми гонорару та фактичних витрат має бути встановлено, що такі витрати були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 Господарського процесуального кодексу України та у ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Принцип «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Господарський суд враховує результат розгляду спору (задоволення вимог позивача у повному обсязі), присутність представників сторін у судових засіданнях у приміщенні суду та у режимі відеоконференції, обсяги у зв`язку з цим наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

Отже, дослідивши надані позивачем докази в підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що належна до компенсації відповідачем частина витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню на суму 362535,93 грн.

Згідно ч.2 ст.128 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходження, забезпечення доказів та вчинення інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» додано до матеріалів справи роздруківки електронних квитків на потяг, номери замовлень №Ю17-Е1-1481164-2908 на суму 242,11 грн., №876-Н1-1478513-2908 на суму 229,07 грн., №Ц6Ц-Е1-0868223-1503 на суму 412,02 грн., №427-е1-0870312-1503 на суму 412,02 грн, які свідчать про понесення витрат на проїзд у судові засідання 05.09.2018р., 19.03.2019р. до господарського суду Донецької області представника позивача.

Таким чином, оскільки матеріали справи містять докази понесених позивачем витрат на проїзд представника останнього до господарського суду Донецької області, у загальному розмірі 1295,22 грн., суд вважає за необхідне покласти витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» у визначеному розмірі на відповідача.

Керуючись ст.ст.46, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп» за участю третьої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Приватного акціонерного товариство «Єнакієвський металургійний завод», про стягнення 30 647 712, 69 грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» 30647712,69 грн., судовий збір у сумі 459715,69 грн., витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у сумі 362 535,93 грн., витрати, пов`язані з розглядом справи у сумі 1295,22 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 06.06.2019р.

Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2019р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» (87510, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Ширшова, будинок 6А, кімн. 10, код ЄДРПОУ 24819472).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер Груп» (87501, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, будинок 96, код ЄДРПОУ 32515829).

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Суддя І.К. Чорненька

Суддя К.І. Аксьонова