Рішення № 8259838, 22.10.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2009 р.                                                                      Справа №20/192

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Полтава", м. Полтава

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Полтава

про стягнення 59 904 грн. 50 коп.

                                                  Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Василець О.В., дов. б/н від 01.06.2009 року.

від відповідача: не з"явився

Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості по договору постачання № 20 від 21.04.2008 року в сумі - 59 904 грн. 50 коп., у тому числі 46 351 грн. 42 коп. - основного боргу, 5 577 грн. 40 коп. - пені, 1 447 грн. 69 коп. - 3% річних, 6 527 грн. 99 коп. - інфляційних нарахувань.

          Відповідач відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був повідомлений належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 492405 та № 594658.

          Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

          В судовому засіданні 22.10.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

21 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг - Полтава" (надалі - позивач) та Дочірнім підприємством "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Полтава в особі філії „Диканський райаводор" (надалі - відповідач), був укладений договір постачання № 20 (надалі-Договір).

Згідно п. 1.1 договору позивач зобов'язався передати у власність відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 46 351 грн. 42 коп.

Факт поставки товару відповідачу підтверджується підписаними з його сторони видатковою накладною № п-931 від 20.05.2008 року. Повноваження особи, яка здійснювала прийом товару, підтверджуються виданою філією „Диканський райавтодор" довіреністю ЯОТ № 681640 (в матеріалах справи).

Згідно п. 6.1 Договору встановлено порядок оплати, згідно якого відповідач зобов'язався здійснити оплату вартості товару після його прийняття та прийняття товаророзпорядчих документів на нього до кінця поточного місяця.

Станом на 01.10 2008 року між позивачем та Філією „Диканський райавтодор" було підписано акт звіряння взаєморозрахунків, згідно якого відповідач підтвердив заборгованість в сумі - 46 351 грн. 42 коп. (в матеріалах справи).

Крім того, 12 листопада 2008 року позивачем було направлено Відповідачу лист - претензію за № 188 з вимогою перерахувати заборгованість за отриманий товар, на який відповідачем в листі № 01-09/1140 від 26 листопада 2008 року в якому відповідач визнає за собою заборгованість перед позивачем.

У відповідності до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 46 351 грн. 42 коп. основного боргу є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст.230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 612 ЦК України надається визначення прострочення боржника: «боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом».

Відповідно до п. 9.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасно виконання грошових зобов'язань" передбачено відповідальність за невиконання грошових зобов'язань у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Заборгованість по пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період з 1.06.2008 року по 30.11.2008 року складає - 5 577 грн. 40 коп.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У відповідності до вказаної норми відповідачу правомірно нараховано 6 527 грн. 99 коп. - інфляційних нарахувань за період з червня 2008 року по червень 2009 року та 1 447 грн. 69 коп. - 3 % річних за період з 01.06.2008 року по 15.06.2009 року (розрахунок у матеріалах справи).

За даних обставин, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення 46 351 грн. 42 коп. - основного боргу, 5 577 грн. 40 коп. - пені, 6 527 грн. 99 коп. - інфляційних нарахувань та 1 447 грн. 69 коп. - 3% річних.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22-а, ідентифікаційний код 32017261, розрахунковий рахунок 35246001002316 в УДК Полтавської області, МФО 831019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Полтава" (36002, м. Полтава, вул. Героїв праці, 11, ідентифікаційний код 33891382, розрахунковий рахунок 26007100154319 в Полтавській філії "Райффайзен банк Аваль", МФО 331605) - 46 351 грн. 42 коп. - основного боргу, 5 577 грн. 40 коп. - пені, 1 447 грн. 69 коп. - 3% річних, 6 527 грн. 99 коп. інфляційних нарахувань, 599 грн. 10 коп. - витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя                                                             Киричук О.А.