Рішення № 82597098, 30.05.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2019 року м. Рівне №460/762/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. за участю секретаря судового засідання Свінтозельської К.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Столяр М.В.,

відповідача: представник Дем`янюк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІПКАРГО" доРівненської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування карток відмови, рішень, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІПКАРГО" (далі - позивач, ТОВ "ЗІПКАРГО") до Рівненської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ТОВ “ЗІПКАРГО” здійснено поставку товарів, а саме автомобільних запчастин з Республіка Туреччина від контрагентів AKIN OTO TICARET VE SANAYI LIMITED SIRKETI контракт № ZC-013-AO від 20.09.2018 та DENIZLI CANER OTOMOTIV SANAYI VE TIC.LTD.STI контракт № ZC-003-DC від 07.05.2018 та подано до Рівненської митниці ДФС митні декларації №UA204010/2018/023471 від 02.10.2018 та №UA204010/2018/023443 від 02.10.2018 з переліком документів зазначених у ч. 3 ст. 53 МК України необхідних для здійснення розмитнення за основним методом. Поданий пакет документів є повним та не містить будь-яких розбіжностей. Вказує, що Рівненською Митницею ДФС протиправно прийнято картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлена випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідач адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов від 16.05.2019 №4462/09/17-70-10. Обґрунтовуючи свої заперечення вказав, що 08.08.2018 для митного оформлення товарів подано митні декларації (далі - МД) №UA204010/2018/023471 від 02.10.2018 та №UA204010/2018/023443 від 02.10.2018, митна вартість в яких визначена за основним методом за ціною договору. При проведенні, у відповідності до положень ст. 54 Митного кодексу України, контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митними деклараціями, відповідачем було встановлено, що у документах, наданих декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів у відповідності до ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України, не містяться всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, та виявлені окремі розбіжності. Крім того, у митниці ДФС була інформація про те, що митне оформлення товарів здійснене за вартістю вищою, ніж задекларована. З огляду на наведене, відповідач вважає відмову у митному оформленні та коригування митної вартості товарів законними, обґрунтованими та такими, що не порушують законних прав, свобод та інтересів позивача.

Ухвалою суду від 18.04.2019 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справи, розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 21.05.2019 розгляд справи призначено провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які підтримали позиції викладені відповідно в позові та відзиві, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ “ЗІПКАРГО” укладено контракт на поставку автомобільних запчастин у AKIN OTO TICARET VE SANAYI LIMITED SIRKETI контракт № ZC-013-AO від 20.09.2018. В рамках виконання зовнішньоекономічного контракту ТОВ “ЗІПКАРГО” здійснено поставку товару митне оформлення якого відбувалось у Рівненській Митниці ДФС. ТОВ “ЗІПКАРГО” подано до митного оформлення МД №UA204010/2018/023471 від 02.10.2018; контракт № ZC-013-AO від 20.09.2018; додаток (специфікація) № 1 від 21.09.2018 до контракту № ZC-013-AO від 20.09.2018; Commercial invoice від 26.09.2018; Proforma invoice від 21.09.2018; CMR 0081260; Пакувальний лист від 26.09.2018; Лист AKIN OTO TICARET VE SANAYI LIMITED SIRKETI №12-0210-18; Гарантійний сертифікат якості № НОМЕР_1 ; Платіжне доручення в іноземній валюті № 152 від 25.09.2018; митна декларація країни експортера №0133500; TIR cornet SX81916096; Договір доручення № МВП 24/04/2018 щодо надання послуг з декларування товарів від 24.04.2018; Договір транспортного експедирування № 20/09/18 від 20.09.2018; рахунок фактура №ФК-751 від 01.10.2018; платіжне доручення № 157 від 02.10.2018р.

За результатами розгляду поданої електронної митної декларації МД №UA204010/2018/02347 від 02.10.2018 та доданих до неї документів, Рівненською митницею ДФС винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за № UA204010/2018/000098/2 від 02.10.2018, згідно якого митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України).

Також на підставі ч. 6 ст. 54, ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України, Рівненською митницею ДФС винесено оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA204010/2018/00262 від 02.10.2018, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Рівненська митниця ДФС дійшла висновку, що поданий пакет документів не є достатнім для митного оформлення товару за основним методом (ціною контракту) і додатково зазначила, що подані документи містять розбіжності, а саме: в рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.10.2018 № ФК-752, постачальником послуг згідно якого є ТОВ “Форсаж Кінг”, виділено транспорті послуги за межами території України, однак в графах 16 та 23 міжнародної товаротранспортної накладної CMR №00812660 від 28.09.2018 безпосереднім перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчить про наявність експедиторської винагороди за межами митної території та яка відповідно не включена до митної вартості.

Водночас зі змісту досліджених судом документів вбачається, що ТОВ “ЗІПКАРГО” з ТОВ “Форсаж Кінг” укладено договір транспортного експедирування № 20/09/18 від 20.09.2018 про надання транспортно-експедиторського обслуговування з перевезення товарів по маршруту м. Стамбул –м. Рівне за результатом надання послуг ТОВ “Форсаж Кінг” виставлено рахунок фактура № ФК-751 від 01.10.2018, в якому зазначено суму послуг за межами території України в сумі 5640 грн. та по території України 2870 грн., всього 8510 грн.

Згідно ст. 9 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” передбачено, що вразі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Згідно платіжного платіжне доручення № 157 від 02.10.2018 ТОВ “ЗІПКАРГО” перераховано в безготівковій формі на рахунок ТОВ “Форсаж Кінг” грошові кошти в сумі 8510 грн. В свою чергу Рівненська митниця ДФС не заперечує проти суми понесених витрат ТОВ “ЗІПКАРГО” за перевезення товару по маршруту м. Стамбул –м. Рівне.

Згідно пояснень представника позивача вбачається, що сума експедиторської винагороди за межами митної території включена в суму послуг зазначену в рахунок фактура № ФК-751 від 01.10.2018 під № 1 в сумі 5640 грн.

Крім того, зазначено, що відповідач володіє інформацією стосовно митної вартості подібних товарів, що є вищою за заявлену, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості заявленої декларантом.

Аналізуючи дане твердження, судом враховується Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 за №2 "Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року", у якій зазначено, що факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч. 3 ст. 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Відповідно до ст.. 53 МК України - у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи надати (за наявності) додаткові документи.

Суд вважає, що суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах не доведено наявність, визначених ст. 53 МК України обставин, ознак підробки документів або відсутності відомостей щодо ціни товарів і не є підставою для твердження про невідповідність митної вартості задекларованих товарів.

Судом також прийнято до уваги той факт, що відповдачем під час коригування митної вартості товару № 1 та 2 здійснено на основі раніше визнаної органом доходів і зборів митної вартості ідентичних/подібних товарів розмитнених за МД від 10.09.2018 № UA204010/2018/021179.

Як встановлено судом митна вартість товарів за МД від 10.09.2018 № UA204010/2018/021179 визначена відповідачем за резервним методом згідно положень ст. 64 МК Україні, з у рахуванням картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлена випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204010/2018/00235 та Рішення про коригування митної вартості товарів UA204010/2018/000088/2 від 10.09.2018, які на даний час є предметом оскарження в судовій справі Рівненського окружного адміністративного суду справа № 460/639/19.

Тобто Рівненською митницею ДФС під час здійснення коригування митної вартості товару на основі резервного методу передбаченого ст. 64 МК України використано не узгоджену суму митною вартості товарів за МД від 10.09.2018 № UA204010/2018/021179.

ТОВ “ЗІПКАРГО” заключено контракт на поставку автомобільних запчастин у DENIZLI CANER OTOMOTIV SANAYI VE TIC.LTD.STI контракт № ZC-003-DC. В рамках виконання зовнішньоекономічного контракту ТОВ “ЗІПКАРГО” здійснено поставку товару митне оформлення якого відбувалось у Рівненській Митниці ДФС.

ТОВ “ЗІПКАРГО” подано до митного оформлення: МД від 02.10.2018 № UA204010/2018/023443; контракт № ZC-003-DC від 07.05.2018; додаток (специфікація) № 3 від 27.09.2018 до контракту № ZC-003-DC від 07.05.2018; Прайс лист від 26.09.2018; Commercial invoice від 27.09.2018; Пакувальний лист від 27.09.2018; CMR 0081259; Гарантійний сертифікат якості №0548680; митна декларація країни експортера №0798523; Договір доручення № МВП 24/04/2018 щодо надання послуг з декларування товарів від 24.04.2018; Договір транспортного експедирування № 20/09/18 від 20.09.2018; рахунок фактура №ФК-752 від 01.10.2018; платіжне доручення № 16 від 02.10.2018.

За результатами розгляду поданої електронної митної декларації МД №UA204010/2018/023443 від 02.10.2018 та доданих до неї документів, Рівненською митницею ДФС винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за № UA204010/2018/000097/2 від 02.10.2018, згідно якого митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України).

Також на підставі ч. 6 ст. 54, ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України, Рівненською митницею ДФС винесено оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA204010/2018/00261 від 02.10.2018, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Рівненська митниця ДФС дійшла висновку, що поданий пакет документів не є достатнім для митного оформлення товару за основним методом (ціною контракту) і додатково зазначила, що подані документи містять розбіжності, а саме: комерційними умовами поставки згідно п. 2.1 № ZC-003-DC від 07.05.2018 (далі –Контракт) є CPT Рівне або CIF Одеса, про що зазначається в специфікаціях та комерційних інвойсах, однак згідно специфікації №3 від 27.09.2018 до контракту та рахунку від 27.09.2018 IHR2018000000018, комерційними умовами поставки є EXW DENIZLI (Туреччина).

В рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.10.2018 № ФК-752, постачальником послуг згідно якого є ТОВ “Форсаж Кінг”, виділено транспорті послуги за межами території України, однак в графах 16 та 23 міжнародної товаротранспортної накладної CMR №00812660 від 28.09.2018 безпосереднім перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчить про наявність експедиторської винагороди за межами митної території та яка відповідно не включена до митної вартості.

Дослідивши вказані документи, судом встановлено, згідно умов пункту 2.1 контракту № ZC-003-DC від 07.05.2018 визначено, що умови поставки визначаються в Специфікаціях та Комерційних Інвойсах, які видаються при відвантажені товарів на кожну партію окремо, які будуть становити невід`ємну складову контракту.

У зв`язку з тим, що специфікація складає невід`ємну складову контракту і є по суті додатком до контракту, сторони за даним контрактом в праві за взаємним погодженням визначати умови поставки на кожну партію товару окремо, що не суперечить вимогам діючого законодавства та не дає суду підстав вважати, що впливає на визначення митної вартості товару.

ТОВ “ЗІПКАРГО” з ТОВ “Форсаж Кінг” укладено договір транспортного експедирування № 20/09/18 від 20.09.2018 про надання транспортно-експедиторського обслуговування з перевезення товарів по маршруту м. Стамбул –м. Рівне за результатом надання послуг ТОВ “Форсаж Кінг” виставлено рахунок фактура № ФК-752 від 01.10.2018 в якому зазначено суму послуг за межами території України в сумі 2820грн. та по території України 1460 грн., всього 4280 грн.

Згідно ст. 9 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” передбачено, що у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Згідно платіжного платіжне доручення № 158 від 02.10.2018 ТОВ “ЗІПКАРГО” перераховано в безготівковій формі на рахунок ТОВ “Форсаж Кінг” грошові кошти в сумі 4280 грн. В свою чергу Рівненська митниця ДФС не заперечує проти суми понесених витрат ТОВ “ЗІПКАРГО” за перевезення товару по маршруту м. Стамбул –м. Рівне. Згідно пояснень представника позивача вбачається, що сума експедиторської винагороди за межами митної території включена в суму послуг зазначену в рахунок фактура № ФК-752 від 01.10.2018 під № 1 в сумі 4280 грн.

Крім того, зазначено, що відповідач володіє інформацією стосовно митної вартості подібних товарів, що є вищою за заявлену, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості заявленої декларантом.

Аналізуючи дане твердження, судом враховується Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 за №2 "Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року", у якій зазначено, що факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч. 3 ст. 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Відповідно до ст.. 53 МК України - у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи надати (за наявності) додаткові документи.

Суд вважає, що суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах не доведено наявність, визначених ст.. 53 МК України обставин, ознак підробки документів або відсутності відомостей щодо ціни товарів і не є підставою для твердження про невідповідність митної вартості задекларованих товарів.

Судом також прийнято до уваги той факт, що Рівненською митницею ДФС під час коригування митної вартості товару № 1 та 2 здійснено на основі раніше визнаної органом доходів і зборів митної вартості ідентичних/подібних товарів розмитнених за МД від 10.09.2018 № UA204010/2018/021179. Як встановлено судом митна вартість товарів за МД від 10.09.2018 № UA204010/2018/021179 визначена відповідачем за резервним методом згідно положень ст. 64 МК Україні з у рахуванням картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлена випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204010/2018/00235 та Рішення про коригування митної вартості товарів UA204010/2018/000088/2 від 10.09.2018 які на даний час є предметом оскарження в судовій справі Рівненського окружного адміністративного суду справа № 460/639/19, тобто Рівненською митницею ДФС під час здійснення коригування митної вартості товару на основі резервного методу передбаченого ст. 64 МК України використано не узгоджену суму митною вартості товарів за МД від 10.09.2018 № UA204010/2018/021179.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття рішень про відмову у митному оформленні та рішень про коригування митної вартості, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.3 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ч.3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 2 та п.1 ч.6 ст.321 МК України, передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України та закінчується після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Частиною 1 ст. 248 МК України визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч.1 ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1, 2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 МК України передбачено, що з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частинами 1, 2 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 ст. 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до ч.2, 3 ст.57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 57 МК України передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 11 ст. 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 ст. 58 МК України встановлено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.11-12 ст.264 МК України, якщо митну декларацію подано з порушенням вимог, встановлених цим Кодексом, орган доходів і зборів відмовляє у її прийнятті, про що посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Та обставина, що в інформаційній системі ДФС є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому інші обставини можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, вага, наявність знижок тощо).

Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченні ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 по справі №21-53а15.

Враховуючи, що позивачем було надано митному органу всі підтверджуючі митну вартість документи, які наведенні в ч.2 ст.53 МК України, відповідач безпідставно виніс рішення про коригування митної вартості.

Отже, враховуючи вищенаведене та проводячи системний аналіз правових норм, суд прийшов до висновку щодо відповідності вимог позивача чинному законодавству України.

Згідно з приписами ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд не може приймати рішення лише на підставі пояснень відповідача, які не підтверджуються доданими доказами, та без дослідження всіх обставин справи.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача не надано доказів законності дій посадових осіб митниці ДФС при винесенні оскаржуваних рішень, у той час як позивачем належними та допустимими доказами доведено свої доводи та вимоги.

Відповідно, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч.1 ст. 139 КАС України згідно з якими, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204010/2018/00262.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02.10.2018 №UA204010/2018/000098/2.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204010/2018/00261.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02.10.2018 №UA204010/2018/000097/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці ДФС (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Соборна, будинок 104, код ЄДРПОУ 39420640) судовий збір на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІПКАРГО" (33018, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Курчатова, будинок 53, код ЄДРПОУ41902959) в розмірі 9605 грн. (дев`ять тисяч шістсот п`ять гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 20 червня 2019 року.

Суддя Махаринець Д.Є.