Рішення № 82596836, 22.05.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2019 року № 320/7045/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Мілієнко О.М., за участю: представника позивача - Кеміня В.В., представника відповідача - Куліди А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВІ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ” до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові будівельні матеріали" (далі – позивач, ТОВ «НБМ») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2018 №0031121414 та №0031111414.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.01.2019 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками, викладеними в Акті перевірки, оскільки вони не узгоджуються із вимогами чинного законодавства та зроблені без врахування всіх обставин та документів, що свідчить про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Позивач зазначив, що посадовими особами органу ДФС дійсно було направлено запити «Про надання документів»: від 25.06.2018 №1, від 05.07.2018 №2, від 31.07.2018 №б/н, від 01.08.2018 №б/н у рамках проведення перевірки. Реквізити в акті перевірки останніх трьох запитів, на думку позивача, не правильно зазначені. В той же час, даними запитами витребовувався відповідний перелік документів. Проте, жоден з цих запитів не містить вимоги надати документи щодо коригування операцій з ПДВ, що були проведені між Позивачем та ТОВ «Будеволюція».

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавав відповідь на відзив. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 №2755 (зі змінами та доповненнями), плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків, на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 31.05.2018 №1168 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Нові будівельні матеріали» (код за ЄДРПОУ 32843212) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, валютного законодавства - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 14.08.2018 №686/10-36-14- 14/32843212 (далі - Акт перевірки), у якому зафіксовані порушення ТОВ «Нові будівельні матеріали» вимог податкового законодавства, а саме :

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, у результаті чого занижено податок на прибуток у період, що перевірявся на загальну суму 238350 грн., у тому числі за І квартал 2018 року у сумі 238350 грн.;

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПК України, у результаті чого занижено ПДВ у період, що перевірявся на загальну суму 264 833 грн., в тому числі за січень 2018 року в сумі 264833 грн.

На підставі висновків Акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

від 16.10.2018 №0031121414, яким визначено зобов`язання з ПДВ у розмірі 264833 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 66208 грн.

від 16.10.2018 №0031111414, яким визначено зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 238350 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 59588 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивачем 29.11.2018 подано до ДФС України скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням ДФС від 17.12.2018 №40683/6/99-99-11-04-01-25 відмолено у задоволенні скарги Позивача, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач, не погодившись з вказаними рішеннями податкового органу звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати їх.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням суд зазначає наступне.

ТОВ «Нові будівельні матеріали» подано розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) від 16.02.2018 № 9023826278 яким здійснено коригування обсягу постачання (без податку на додану вартість) на загальну суму 1324163,94 грн. за наступні звітні періоди: червень 2016 року в сумі - 90166,67 грн, серпень 2016 року в сумі - 2232,33 грн, жовтень 2016 року в сумі - 140559,83 грн, листопад 2016 року в сумі - 204104,53 грн, грудень 2016 року в сумі - 179933,33 грн, січень 2017 року в сумі - 241319,63 грн, березень 2017 року в сумі - 85379,10 грн, травень 2017 року в сумі - 380468,52 грн. бухгалтерського обліку» з податку на прибуток, посадовим особам ТОВ «Нові будівельні матеріали» було вручено наступні письмові запити «Про надання документів»: від 25.06.2018 № 1, від 03.07.2018 №2, від 31.07.2018 №3, від 01.08.2018 №4.

Судом встановлено, що реквізити в акті перевірки останніх трьох запитів не правильно зазначені. В той же час, даними запитами витребовувався відповідний перелік документів. Проте, жоден з цих запитів не містить вимоги надати документи щодо коригування операцій з ПДВ, що були проведені між Позивачем та ТОВ «Будеволюція».

Позивач надав відповіді на кожен запит разом з переліком документів. На кожній відповіді посадові особи органу ДФС поставили підпис про отримання документів та дату отримання. Про те, що Позивач надав усі документи, які витребовувалися, свідчить і той факт, що до Позивача орган ДФС не застосовував санкції, передбачені п. 121.1 ст. 121 ПК України про порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до абз. 2 п. 44.7 ПК України протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Водночас, абз. 2 п. 44.6 ПК України імперативно визначено, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Положеннями п. 86.7 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Абзацом 3 п. 86.7 ПК України передбачено, що участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення с невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Судом встановлено, що позивач скористався своїм правом та додав до заперечень на Акт перевірки документи для спростування висновків Акту перевірки.

Однак відповідачем не надано правової оцінки доданим до заперечення документам.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на підставі договорів від 19.02.2015 №02/15 та №03/15, а також договору від 03.04.2015 №06/15 здійснено виплату авансів від ТОВ «Будеволюція» до ТОВ «НБМ» щодо розробки проектно-кошторисної документації, що підтверджується платіжними дорученнями.

По першій події як це передбачено п. 187.1 ПК України позивач сформував зобов`язання з ПДВ. У січні 2018 року ТОВ «Будеволюція» надіслало листа від 24.01.2018 №53/01/02, у якому вказано, що оскільки позивачем недотримано строків щодо передачі результатів виконаних робіт, а саме: проектну-кошторисну документацію, ТОВ «Будеволюція» просить повернути перераховані аванси через невиконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договорами від 19.02.2015 №02/15 та №03/15, а також за договором від 03.04.2015 № 06/15.

Позивач повернув кошти у сумі 2692744,12 грн. ТОВ «Будеволюція» та у зв`язку з цим здійснено 26.01.2018 розрахунки коригування по податковим накладним та подано декларацію з ПДВ з урахуванням вказаного.

Судом встановлено, що податкові накладні від 31.10.2016 №46 та від 31.10.2016 №47 щодо здійснення авторського нагляду за будівництвом помилково складені та помилково зареєстровані в ЄРПН, оскільки не підтвердженні первинними документами.

Після виявлення помилки позивач подав розрахунки коригування з ПДВ від 31.10.2016 №2 та від 31.10.2015 №3.

До того ж, вище описані операції не відображалися Позивачем у декларації з податку на прибуток.

Крім того слід зазначити, що з ТОВ «НБМ» звільнилися:

15.01.2016 ОСОБА_1 , головний спеціаліст-архітектор архітектурного сектору Архітектурно-конструкторського бюро ТОВ «НБМ» (наказ від 15.01.2016 №4-К);

15.11.2016 ОСОБА_2 , головний інженер проектів (інженер-проектувальник згідно кваліфікаційного сертифікату) Архітектурно-конструкторського бюро ТОВ «НБМ» (наказ від 15.11.2016 №192-К);

26.07.2017 ОСОБА_3 головний архітектор проектів архітектурного сектору Архітектурно-конструкторського бюро ТОВ «НБМ» (наказ від 26.07.2017 №92-K);

22.02.2018 Шардакова ОСОБА_4 провідний архітектор архітектурного сектору Архітектурно-конструкторського бюро ТОВ «НБМ» (наказ від 22.02.2017 №17-К).

Враховуючи часті звільнення провідних та головних спеціалістів Архітектурно-конструкторського бюро, ТОВ «НБМ» не розпочало виконання відповідних робіт за окремими етапами, що визначенні договорами від 19.02.2015 №02/15 та №03/15, а також договором від 03.04.2015 №06/15. І після звернення із листом ТОВ «Будеволюція» змушено було повернути авансові кошти та відкоригувати дані у звітності з ПДВ, що відповідає вимогам податкового законодавства.

Також слід зазначити про безпідставність нарахування з боку органу ДФС зобов`язань з податку на прибуток підприємств, оскільки результати виконаних робіт (проектно-кошторисну документацію) не передавалося від ТОВ «НБМ» до ТОВ «Будеволюція», акти виконаних робіт не складалися, а тому зазначені операції з перерахування коштів не відображалися у декларації з податку на прибуток і як наслідок уточнюючих декларацій з податку на прибуток ТОВ «НБМ» не подавалося.

Проектно-кошторисні роботи мають результат (тобто, те що передається), а послуги в процесі їх надання споживаються. Згідно наданих договорів - надання послуг взагалі не передбачалося, хоча відповідач вказує у Акті перевірки саме про надання послуг, що є необгрунтованим.

Судом встановлено, що здійснено виплату авансу за виконання у майбутньому робіт, а так як до їх виконання не було приступлено і аванс повернуто Позивач правомірно не відображав такі операції у декларації з податку на прибуток. При цьому правовою підставою відображення даних у декларації з податку на прибуток у даному випадку є включно акт передачі виконаних робіт (якого не існує), а не аванси.

Так, у пп. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 ст. 44 ПК України.

А пунктом 44.2 ст. 44 ПК України встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПК України.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 (П(С)БО 16).

Відповідно до пункту 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Згідно п.п. 25.1 П(С)БО 15 «Доходи» дохід від виконання і надання робіт визнається за ступенем їх завершеності. Тобто, тільки на підставі акту виконаних робіт можливо врахувати ступінь завершеності виконаних робіт та відображати показники по декларації з податку на прибуток.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення- рішення ГУ ДФС у Київській області від 16.10.2018 №0031121414 та від 16.10.2018 №0031111414 про нарахування податкових зобов`язань та застосування штрафів є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 16.10.2018 №0031121414.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 16.10.2018 №0031111414.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ» (ЄДРПОУ 32843212) судовий збір у сумі 9434 (дев`ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 71 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ - 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 27 травня 2019 р.