Рішення № 82596766, 18.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002467

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сакалоша В.М.

секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 -Р.

представників відповідача Яріш В.Я., Добровольської Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі – ФО-П ОСОБА_2 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі – ГУ ДФС у Львівській області, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключенню позивача з реєстру платників єдиного податку з 31.12.2018.

- зобов`язати Головне управління ДФС у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 як платника єдиного податку третьої групи з 01.01.2019 та відновити відомості у реєстрі платників єдиного податку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у платника єдиного податку відсутній податковий борг станом на 31.12.2018, відтак відсутні підстави для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку. Також посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області не дотримано процедури виключення з реєстру платників єдиного податку, оскільки відповідне виключення відбулося без проведення перевірки платника податку, складеного акту та відсутності самого рішення.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначене судове засідання.

Відповідач свої заперечення, викладені у відзиві на повну заяву обґрунтовує тим, що рішенням ГУ ДФС у Львівській області від 19.12.2018 №509 було виключено позивача з реєстру платників єдиного податку, оскільки встановлено що у позивача наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків. Така заборгованість відповідно до п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового Кодексу України і стала підставою для виключення ФО-П ОСОБА_2 з реєстру платника єдиного податку з 31.12.2018.

У відповіді на відзив позивач не погодився з аргументами ГУ ДФС у Львівській області викладеними у відзиві, зазначивши, що відповідачем жодним чином не спростовано очевидних фактів порушення ним норм чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просив адміністративний позов задовільнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просили суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази суд встановив наступне.

ОСОБА_2 зареєстрована фізичною особою-підприємцем з 22.10.2014 (номер запису в Єдиному державному реєстрі 2140000000066404) та є платником податків у розумінні Податкового Кодексу України.

До 31.12.2018 ФО-П Сушко І.Р. перебувала на податковому обліку як платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків.

21.12.2018 ГУ ДФС у Львівській області надіслало ФО-П ОСОБА_2 рішення від 19.12.2018 №509 про виключення її з реєстру платника єдиного податку у зв`язку з тим що у неї наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. У рішенні вказано, що сума податкової заборгованості по податках та платежах станом на 01.12.2018 становить 1636,30 грн, в тому числі 1636,30 грн. по єдиному податку, що підтверджено інформацією з інтегрованої картки платника податку.

31.12.2018 Головним управління ДФС у Львівській області анульовано реєстрацію платника єдиного податку та виключено позивача з реєстру платників єдиного податку.

Такі дії ГУ ДФС у Львівській області, позивач вважає протиправними, тому звернулася до суду з цим позовом.

Суд, вирішуючи спір по суті, виходить з наступного.

Відповідно до п.291.2 ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

В силу пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

У відповідності до пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (пункт 299.2 статті 299 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 4.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1, пункту 294.2 статті 294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Згідно із пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України).

З вищенаведених законодавчих норм вбачається, що фізична особа-підприємець, яка є платником єдиного податку за ставкою 5 відсотків, вважається такою, що виконала свій податковий обов`язок, якщо сплатила в бюджет податкові зобов`язання по єдиному податку, суму яких вона самостійно визначила виходячи з отриманого доходу, та які задекларувала в податкових деклараціях.

Приписами пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1)подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2)припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3)у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4)якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом, та не заперечується позивачем, єдиний податок за IV квартал 2017 року у розмірі 1636,32 грн., був сплачений ФО-П ОСОБА_2 із порушенням строку, визначеного чинним законодавством. А саме, він підлягав оплаті 19.02.2018, але відповідно до квитанції, копія якої наявна у матеріалах справи, був сплачений 22.12.2018.

Як вбачається з наявної у матеріалах інтегрованої картки платника податків станом на 31.12.2018 у позивача наявний борг 1636, 32 грн по сплаті єдиному податку, ця заборгованість власне і стала підставою для винесення рішення від 19.2.1018 №509 про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку.

Також судом встановлено що дане рішення було надіслано платнику податків 21.12.2018. На підтвердження чого, відповідачем долучено до матеріалів справи копію конверта та відстеження поштового відправлення.

Суд бере до уваги покликання позивача на відсутність акту перевірки, щодо цього, вважає за доцільне зазначити наступне.

В силу положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Кодексу, що діяла на момент звернення до суду із даним позовом та прийняття судами рішень у справі) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень.

Наведена процесуальна норма кореспондується з положеннями частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1).

Правовий акт індивідуальної дії є актом органів державної влади та посадових осіб, що встановлює, змінює або припиняє права та обов`язки певної особи (певного кола осіб), а також створює правила поведінки, передбачені для разового застосування. За своєю юридичною природою правовий акт індивідуальної дії є актом застосування правової норми до конкретних фактичних обставин, що тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин між персонально визначеними особами, на яких поширюється дія такого акта.

В свою чергу, виходячи зі змісту положень статті 86 Податкового кодексу України, дії по складанню акта перевірки, висновки, викладені в акті податкового органу, складеного за результатом перевірки, не є обов`язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу.

Тобто, акт перевірки має констатуючий, а не владно-зобов`язуючий характер, позаяк не містить обов`язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для платника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.01.2018 по справі №1570/7146/12.

Суд констатує той факт, що предметом даного спору є дії відповідача по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключення позивача з реєстру платників єдиного податку 31.12.2018.

Як вже зазначалося виключення платника єдиного податку з реєстру платників здійснюється на основі рішення про таке виключення, а реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що рішення №509 про виключення з реєстру платника податків ФОП Сушко І.Р від 19.12.2018 винесене ГУ ДФС у Львівській області не є предметом даного спору.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що у відповідача були підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключення позивача з реєстру платників єдиного податку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії Головного управління ДФС у Львівській області по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключенню ФО-П ОСОБА_3 з реєстру платників єдиного податку є правомірними.

З огляду на викладене, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають відшкодуванню судові витрати позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ 39462700) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2019.

Суддя В.М. Сакалош