Рішення № 82596459, 21.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 червня 2019 року Справа № 280/2346/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Приморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (72102,Запорізька область, м. Приморськ, вул. Калинова, 98)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Приморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

1.визнати протиправними дії Приморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області щодо відмови у перерахунку раніше призначеного ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 року;

2.зобов`язати Приморське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізької області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №08-02/1232 від 13.12.2018 року, в розмірі 88 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного ним після виходу у відставку, починаючи з 04 грудня 2018 року з урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що з 04.12.2018 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018 по справі №1-7/2018(4062/15) змінено базову розрахункову величину окладу суддів місцевих судів до проходження ними кваліфікаційного оцінювання. На виконання вказаного рішення та на підставі довідки ТУ ДСА в Запорізькій області від 13.12.2018 №08-02/1232 відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01.02.2019. Однак позивач вважає, що перерахунок має бути здійснений з дати виникнення такого права, тобто з 04.12.2018. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 22.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні на 19.06.2019. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнає з підстав викладених у письмовому відзиві від 19.06.2019, в якому зазначив, що на підставі ТУ ДСА в Запорізькій області від 13.12.2018 №08-02/1232 відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01.02.2019. Зазначив, що відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. У зв`язку з цим відповідачем правомірно проведений перерахунок грошового утримання з 01.02.2019. Просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З 01.04.2007 позивач перебуває на обліку в Приморському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як суддя у відставці та одержує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 88 % суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді.

У зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 щодо неконституційності окремих положень частини 3 статті 133 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у редакції Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд” в частині визначення розміру суддівської винагороди позивач 12.04.2019 звернувся до відповідача із заявою здійснити перерахунок довічною щомісячного грошового утримання судді у відставні на підставі довідки ТУ ДСА в Запорізькій області від 13.12.2018 за №08-02/1232.

18.04.2019 Управлінням було надано відповідь про те, що з дня набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI втратив чинність, крім положень, зазначених у п. 7, 23, 25, 36 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402. Тобто, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється для суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання відповідно до норм Закону №2453, а для суддів які пройшли таке оцінювання - згідно із нормами Закону №1402.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якого змінилися розміри складових суддівської винагороди судді і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2004 № 3-1.Вказана норма є чинною та підлягає застосуванню всіма суб`єктами правовідносин на території України. Згідно документів пенсійної справи, перерахунок пенсії згідно довідки ТУ ДСА в Запорізькій області від 13.12.2018 за №08-02 1233 проведено з 01.02.2019.

Позивач не погодившись із датою перерахунку пенсії звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд виходить з наступного.

04.12.2018 Конституційним судом України прийнято рішення № 11-р/2018, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 3 ст. 133 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд".

Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 01.01.2011 - 6 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2012 - 8 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2013 - 10 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2014 - 12 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2015 - 15 мінімальних заробітних плат".

Також, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 10 ст. 133 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд", за яким "суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу", для цілей застосування окремих положень Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" зі змінами.

В частині третій резолютивної частини рішення також вказано, що положення ч. ч. 3, 10 ст. 133 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VІII "Про забезпечення права на справедливий суд", які визнані неконституційними п. п. 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний суд України в даному рішенні відновив права на отримання посадового окладу у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з 01.01.2015, а також зазначив, що положення ч. 3 ст. 133 Закону № 2453 в редакції Закону № 192 звужує зміст та обсяг гарантій незалежності суддів у частині зменшення гарантованого розміру винагороди судді, створює загрозу для незалежності як судді, так і судової влади в цілому, а також передумови для впливу на суддю через розмір його матеріального забезпечення. Таким чином, положення ч. 3 ст. 133 Закону № 2453 в редакції Закону № 192 суперечить ч. ч. 1, 2 ст. 26 Конституції України. Також вказав, що якщо позбавлення судді права на отримання доплат до посадового окладу може бути визнане доцільним та виправданим, зокрема, у випадку притягнення його до кримінальної чи дисциплінарної відповідальності, наслідком якого є відсторонення судді від посади чи від здійснення правосуддя, то позбавлення судді цього права, коли він не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою, як випливає зі змісту положення ч. 10 ст. 133 Закону № 2453 у редакції Закону № 192, є несправедливим, невиправданим та необґрунтованим.

Суд зазначає, що рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено. Положення, які визнані неконституційними п. п. 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Зазначене є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддям у відставці та має проводитися з 04.12.2018, оскільки в даному випадку, у відповідності до п. 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, не відбувається зміна розміру щомісячного грошового утримання суддям, а виключно відновлюються раніше порушені права.

Однак, як встановлено судом перерахунок грошового утримання на підставі довідки від 13.12.2018 № 08-02/1232 проведено відповідачем не з 04.12.2018, тобто з моменту ухвалення рішення Конституційного Суду України, а з 01.02.2019.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати протиправними дії відповідача щодо неперерахування його утримання з 04.12.2018, тобто з моменту виникнення права на таке перерахування та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №08-02/1232 від 13.12.2018, в розмірі 88 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного ним після виходу у відставку, починаючи з 04 грудня 2018 року з урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи всі вище наведені обставини та докази які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Приморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (72102,Запорізька область, м. Приморськ, вул. Калинова, 98, код ЄДРПОУ 41250093) задовольнити.

Визнати протиправними дії Приморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області щодо відмови у перерахунку раніше призначеного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 04.12.2018 року.

Зобов`язати Приморське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізької області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №08-02/1232 від 13.12.2018 року, в розмірі 88 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного ним після виходу у відставку, починаючи з 04 грудня 2018 року з урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Приморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (72102,Запорізька область, м. Приморськ, вул. Калинова, 98, код ЄДРПОУ 41250093).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 21.06.2019.

Суддя О.В. Конишева