
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
13 червня 2019 року м. Ужгород№ 807/531/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дору Ю.Ю.,
учасники справи не з`явилися,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 В.Й., третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача – Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області про визнання незаконним та скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 (надалі – відповідач, голова суду), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача – Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (надалі – третя особа, ТУ ДСА в Закарпатській області), в якій просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати наказ голови Ужгородського міськрайонного суду №141/02-06 від 10 травня 2018 року, яким позивача відраховано зі штату Ужгородського міськрайонного суду; 2) поновити позивача на посаді судді Ужгородського міськрайонного суду; 3) стягнути заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу; 4) зупинити провадження у справі за цим адміністративним позовом до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі № 11-530сап18 за скаргою на рішення Вищої ради правосуддя від 27 березня 2018 року №906/0/15-18.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що оскаржуваний наказ виданий на підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 10 травня 2018 року №1362/0/15-18, яке прийняте за результатами розгляду подання Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про звільнення позивача з посади судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, яка є наслідком розгляду дисциплінарної справи відповідно до незаконного рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 2 жовтня 2017 року №3075/2дп/15-17. Вказаним рішенням дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, залишеним без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 27 березня 2018 року №906/0/15-18 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення з посади судді. Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення було вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя та Вища рада правосуддя кваліфікували як істотний дисциплінарний проступок. Позивач зазначив, що застосований до нього вид дисциплінарного стягнення за вчинення адміністративного проступку, не пов`язаного зі здійсненням правосуддя, є занадто суворим, відтак непропорційним.
Ухвалою суду від 12 червня 2018 року відкрито загальне позовне провадження за вказаною позовною заявою та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи. Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.
05 липня 2018 року Державною судовою адміністрацією України подано пояснення на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
28 вересня 2018 року за клопотанням позивача ухвалою суду провадження в даній адміністративній справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в адміністративній справі № 9901/617/18.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 9901/617/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2018 року залишено без змін. Повний текст постанови оприлюднено 27 травня 2019 року.
28 травня 2019 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду поновлено провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду на 13.06.2019 року.
У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Позивачем 13 червня 2019 року подано заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.130-131). 13 червня 2019 року представником відповідача т представником третьої особи також подано заяву про розгляд справи без їх участі (а.с.132-133).
Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 31 січня 2017 року винесено постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області №308/13202/16-п ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП піддано адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців (а.с.59). Вказане рішення залишено без змір постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 27.06.2017 та набрало законної сили.
02 жовтня 2017 року Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя розглянуто дисциплінарну справу стосовно судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , відкриту за скаргою прокурора Закарпатської області Гаврилюка Володимира Олеговича та за результатами розгляду винесено рішення №3075/2дп/15-17 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення його з посади судді. Вказаним рішенням встановлено, що дії позивача, які раніше утворювали склад порушення присяги, згідно із чинним законодавством мають ознаки істотного дисциплінарного проступку (а.а.с.37-44).
У подальшому 27 березня 2018 року рішенням Вищої ради правосуддя №906/0/15-18 залишено без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 2 жовтня 2017 року №3075/2дп/15-17 "Про притягнення судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" (а.а.с.31-36).
Позивачем подано до Великої Палати Верховного Суду скаргу на рішення Вищої ради правосуддя від 27 березня 2018 року №906/0/15-18. У зв`язку з чим позивачем було подано клопотання про перенесення розгляду питання про звільнення з посади судді до вирішення питання Великою палатою Верховного Суду щодо законності вищевказаного рішення Вищої ради правосуддя від 27 березня 2018 року.
Однак вказані клопотання позивача були залишені без задоволення та 10 травня 2018 року Вищою радою правосуддя винесено рішення №1362/0/15-18 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
10 травня 2018 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області прийнято наказ №141/02-06 про відрахування зі штату суду ОСОБА_1 .. Згідно констатуючої частини вказаного наказу вбачається, що ОСОБА_1 відраховано зі штату Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відповідно до статті 112 та 115 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та на підставі рішення Вищої ради правосуддя №1362/0/15-18 від 10.05.2018, у зв`язку з вчиненням істотного дисциплінарного проступку.
Судом встановлено, що рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2018 року яке залишено в силі постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 9901/617/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 10 травня 2018 року №1362/0/15-18 - відмовлено.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді та з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов`язку підтвердити законність джерела походження майна), Вища рада правосуддя розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закону України №1402-VIII) суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Відповідно до пункту 1 частини 9 статті 109 Закону України №1402-VIII істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов`язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, такий факт, що суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Частинами 3, 4 статті 126 Конституції України визначено, що без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Згідно пункту 3 частини 6 вказаної статті Конституції України підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України №1402-VIII голова місцевого суду видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.
Оскільки судом встановлено, що рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 02 жовтня 2017 року №3075/2дп/15-17, залишеним без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 27 березня 2018 року №906/0/15-18 встановлено, що дії позивача, згідно із чинним законодавством мають ознаки істотного дисциплінарного проступку та притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді та в подальшому на підставі вказаних рішень 10 травня 2018 року Вищою радою правосуддя прийнято рішення №1362/0/15-18 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, відтак наказ голови Ужгородського міськрайонного суду від 10 травня 2018 року №141/02-06 "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_1 " виданий відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що всі дії відповідача, пов`язані з предметом даного позову, відповідають критеріям щодо правомірності в контексті ст. 2 КАС України, оскільки вчинені у відповідності до рішення Вищої ради правосуддя від 10 травня 2018 року та таке рішення є чинним і не скасовано судом. Отже дії відповідача та оскаржуваний наказ є правомірними, а позов до задоволення не підлягає.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проаналізувавши приписи зазначеного законодавства у взаємозв`язку з обставинами даної справи, суд дійшов переконання, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними й спростованими долученими до матеріалів справи письмовими доказами та не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись Конституцією України, статтями 6, 9, 72 - 76, 242 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Голови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .Ужгород АДРЕСА_4 вул.Загорська, буд.53), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача – Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (88017, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Загорська, буд.30, код ЄДРПОУ 26213408) про визнання протиправним та скасування наказу №141/02-06 від 10 травня 2018 року – відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 24 червня 2019 року.
СуддяЮ.Ю. Дору
Судове рішення № 82596314, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 13.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 807/531/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: