Ухвала суду № 82586442, 20.06.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/17137/19

Провадження №1-кс/127/9754/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., за участю секретаря судового засідання Кучеренко Т.О., прокурора Ужвака О.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Гончара Андрія Володимировича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Гончар А.В. звернувся до суду з вказаним клопотанням, погодженим з прокурором Ужвак О.С., мотивуючи свої вимоги тим, що В ході проведення досудового розслідування встановлено, ОСОБА_1 , маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України за вироком Вінницького міського суду від 20.09.2019, під час іспитового строку, приблизно о 00.00 год. 17.02.2019, перебуваючи в коридорі 4-го поверху 1-го під`зду будинку АДРЕСА_3 21, АДРЕСА_4 помітив, дитячу коляску марки «Lorex» коричнево-чорного кольору, яка належить ОСОБА_2 .

У цей час у ОСОБА_1 виник умисел на таємне заволодіння чужим майном, реалізовуючи який, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливими мотивом та метою, ОСОБА_1 викрав дитячу коляску марки «Lorex», вартість якої згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 287 від 23.05.2019 становить 3325,00 гривень, а саме вказану коляску останній спустив по східцях власними силами та вийшов з нею на вулицю.

Після цього ОСОБА_1 разом із викраденим з місця вчиненого злочину зник, викраденим в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 3325,00 гривень.

При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, 19 червня 2019 року

19.06.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , речовим доказом.

ОСОБА_1 підозрюється у вчинені злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до п`яти років.

Слідчий зазачив, що враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України за вироком Вінницького міського суду від 20.09.2018, проте, належних висновків після цього не зробив та знов обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину. вчиненому повторно, під час дії іспитового строку, не одруженого, який ніде не працює, не має постійного джерела доходів, відсутні стійкі соціальні зв`язки, а тому наявні усі підстави вважати про схильність останнього до вчинення протиправних діянь, наявність можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ухилятись від проведення слідчих дій, та вчинити нові кримінальні правопорушення. Вказане свідчить про наявність ризиків, яким неможливо запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою.

Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав за обставин, викладених в ньому, та просив клопотання задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики не обгрунтовані, ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування суду не має наміру, виконує процесуальні обов"язки належним чином, просив застосувати більш м"який запобіжний захід.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За змістом п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду даного клопотання слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_1 маючи не зняту і не погашену судимість, знов обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, вчиненому повторно, під час дії іспитового строку, не одружений, ніде не працює, тобто відсутні стійкі соціальні зв`язки, тобто надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, що ОСОБА_1 має антисоціальну поведінку, низькі соціально стримуючі фактори, відсутні джерела постійного доходу, що підтверджує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 А може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Вказані обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов`язання.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, вважаю за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки беручи до уваги наведені вище обставини, є обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного, враховуючи те, що прокурором було доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання є обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи особу ОСОБА_1 , визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених названим Кодексом, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 38420 ( тридцять вісім тисяч чотириста двадцять ) гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.107, 183, 177, 194, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування строком 60 (шістдесят) днів , а саме: до 24:00 години 18 серпня 2019 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах в сумі 38420 ( тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реквізити рахунку: Депозит 37 315 033 000 401; ЄДРПОУ 26286152; Банк Державне казначейство України, м. Київ МФО 820 172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 , виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Упродовж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати ОСОБА_1 у Вінницькому СІЗО Вінницької установи виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: