Ухвала суду № 82583312, 12.06.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5871/19

1кс/755/4362/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Левко В.Б.,

секретаря судових засідань Ярошевського А.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Спесивцева Д.В.,

захисника Ульянова О.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

перекладача Атаєва Е.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Остропольського В.Л. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Гейчай, Азербайджанська Республіка, громадянину Азербайджанської Республіки, із середньою освітою, не працюючому, не одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимому, в кримінальному проводженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в:

слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві Остропольський В.Л. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Фещенком О.С. звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, 08 квітня 2019 року близько 10 год 05 хв, приїхали до овочевої бази, що розташована за адресою АДРЕСА_3 , де здійснює свою діяльність ОСОБА_6 з якими вступили в словесну перепалку, під час якої, користуючись малозначним приводом з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, в присутності працівників овочевої бази почали наносити удари руками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , який намагався захистити батька. Під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 невідомі особи використали предмет для відстрілу набоїв зовні схожий на пістолет.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вчинення хуліганства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді завдання матеріальної та фізичної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, ОСОБА_2 , переслідуючи ОСОБА_6 , забіг до його кабінету, де використовуючи заздалегідь заготовлений предмет схожий на пістолет марки «ПМ» здійснив постріл в ногу ОСОБА_6 . В подальшому ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та невстановленими досудовим розслідуванням особами з місця вчинення злочину зникли.

Згідно висновку експерта №042-857-2019 від 24 травня 2019 року у ОСОБА_7 мали місце ушкодження: синці - в ділянці чола зліва, у внутрішнього краю лівої надбрівної дуги, на боковій поверхні шиї справа у верхній третині, на задній поверхні лівого передпліччя в середній нижній третинах, на задній поверхні правого передпліччя в нижній третині з розповсюдженням на тильну поверхню правої кисті до голівок 3-5 п`ясних кісток - відноситься до легкого тілесного ушкодження; забійна рана на задній поверхні правового променево-запясткового суглобу по центру - відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Характер, морфологія, локалізація виявленого ушкодження свідчить про наступне: синці утворилися від не менше 5 дій (за рахунок ударів під кутами, наближеними до прямих) тупих предметів, судити про характерні властивості яких не представляються можливими; рана утворилась від однократної дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту, округлим січенням (з діаметром близьким до діаметру рани). Морфологічні властивості виявлених тілесних ушкоджень дозволяють вважати спроможними термін їх утворення у строк, вказаний у описовій частині ухвали, тобто 08 квітня 2019 року.

Згідно висновку експерта №042-856-2019 від 24 травня 2019 року у ОСОБА_8 мали місце тілесні ушкодження: синець на передній поверхні лівого передпліччя в середнє-нижній третині - відноситься до легких тілесних ушкоджень; забійна (ушита) рана на передній поверхні лівої гомілки у верхній третині відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Вказаний синець виник від дії тупого предмета, міг утворитись 08 квітня 2019 року. Вказана забійна рана спричинена тупим предметом, могла утворитись 08 квітня 2019 року, внаслідок пострілу із травматичної зброї.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності продовжити застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 прокурор посилається на те, що строк дії попереднього рішення слідчого судді завершується 12 червня 2019 року, а для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, зокрема, отримати висновок експертів по призначеним експертизам матеріалів, речовин та виробів; провести тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ТОВ «лайфселл»; встановити осіб, які причетні до визе вказаного злочину; повідомити підозрюваного та його захисника про закінчення досудового розслідування; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування. Тому до 12 червня 2019 року об`єктивно не можливо провести вищезазначені слідчі дії. У зв`язку із чим просить продовжити до трьох місяців дію запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_1

Захисник Ульянов О.В. зазначив, що вказані у клопотанні ризики сторона обвинувачення не обґрунтовані належним чином. Крім того, на даний час цивільна дружина ОСОБА_1 перебуває на останніх місяцях вагітності, яка проходить з ускладненнями, тому у нього час від часу виникає необхідність у доставлені дружини до медичних закладів. Враховуючи зазначені обставини, а також зважаючи на попереднє виконання обов`язків по цілодобовому домашньому арешті, який він сумлінно виконував, просив застосувати більш м`якший запобіжний захід, або домашній арешт у вечірній час доби.

Підозрюваний підтримав захисника у повному обсязі.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.

За вказаним фактом, 08 квітня 2019 року відомості про вчинення злочину внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12019100040002839.

11 квітня 2019 року - ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 296 КК України.

12 квітня 2019 року слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладено обов`язок у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України носити електронний засіб контролю строком до 12 червня 2019 року включно.

Зазначеною ухвалою визнано, що ризиками неналежної процесуальної поведінки є можливість знищити або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можливість вчинення інших кримінальних правопорушень.

Постановою виконуючого обов`язки керівника Київської місцевої прокуратури №4 від 30 травня 2019 року продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців.

Положеннями ч. 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Вирішуючи питання про наявність підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Крім цього, ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Бекчієв проти Молдови (Becciev v. Moldova), від 04 жовтня 2005 № 9190/03 п. 59).

На момент розгляду даного клопотання доказів про те, що за час проведення досудового розслідування підозрюваний перешкоджав якимось чином кримінальному провадженню, впливав на потерпілого, свідків слідчому судді прокурором надано не було. Крім того, в даному судовому засіданні підтверджено, що підозрюваний завжди своєчасно з`являвся на кожну вимогу до слідчого та до суду у дане судове засідання.

Слідчий суддя вважає, що на даний момент збереглись ризики зазначені в ухвалі слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2019 року.

Проте, слідчий суддя не сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.

Крім того, прокурором не наведені жодні доводи, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу, у вигляді домашнього арешту у певний період доби ОСОБА_1 буде намагатись знищити або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або буде вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, оскільки прокурором доведено обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, можливість знищити або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, однак не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), слідчий суддя вважає, що вагомих підстав для продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з матеріалів клопотання не вбачається, у зв`язку з чим необхідно застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, ніж той, що зазначений в клопотанні.

За вищевказаних обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов`язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду, можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби, а саме з 21 год 00 хв по 09 год 00 хв наступного дня терміном на 2 місяці, із зобов`язанням прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади та покладеннями обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на два місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання нею покладених процесуальних обов`язків.

Крім того, слідчий суддя враховує те, що для завершення досудового розслідування необхідно отримати висновки експертів, провести тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ТОВ «лайфселл», встановити осіб, які причетні до вище вказаного злочину, повідомити підозрюваного та його захисника про закінчення досудового розслідування; виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Керуючись ст. 176-179, 181, 184, 193, 194, 199, 219 КПК України,

п о с т а н о в и в:

клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Остропольського В.Л. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 21 год 00 хв до 09 год 00 хв наступного дня до 10 липня 2019 року, за адресою: АДРЕСА_4 .

Зобов`язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_7 ;

здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки покласти на ОСОБА_1 до 10 липня 2019 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Спесивцева Д.В.

Копію ухвали про продовження запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Роз`яснити виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою ухвали суду або здійснення перешкод їх виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 00 хв 17 червня 2019 року.

Слідчий суддя: В.Б. Левко