Ухвала суду № 82583112, 14.06.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9207/19

Провадження №: 2/755/4276/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" червня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В. розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Незалежної профспілки авіапрацівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» про визнання страйку та рішень Ради Профспілки незаконними, -

у с т а н о в и л а:

10.06.2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Незалежної профспілки авіапрацівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» про визнання страйку та рішень Ради Профспілки незаконними.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.06.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Разом з позовною заявою сторона позивача подала заяву про забезпечення позову шляхом: заборони працівникам Відділу обслуговування пасажирів проводити страйк та приймати участь у страйку (в тому числі припиняти роботу (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов`язків) починаючи з 00 годин 01 хвилини 19.06.2019 року до набрання рішенням суду законної сили; заборони відповідачам вчиняти дії, пов`язані з організацією та проведенням працівниками відділу обслуговування пасажирів страйку.

Вимоги заяви мотивовано тим, що товариство є суб`єктом наземного обслуговування та забезпечує обслуговування пасажирів і повітряних суден, що прибувають/відправляються до/з аеропорту «Бориспіль», відповідно страйк працівників компанії може просто зупинити роботу аеропорту «Бориспіль». Оголошуючи страйк, працівники відділу обслуговування пасажирів та їх представники, усвідомлюють, що проведення страйку призведе до зупинення роботи аеропорту «Бориспіль». В свою чергу зупинення аеропорту «Бориспіль» повністю або частково зупинить суміжні ринки послуг. Не забезпечення позову, за твердженням сторони позивача, призведе до одночасної відміни близько 100 рейсів, що призведе до катастрофічних наслідків для аеропорту та для пасажирів. Представник позивача зазначає, що наведені у заяві про забезпечення позову обґрунтування свідчать про реальність загрози порушення прав Товариства внаслідок проведення страйку працівниками відділу обслуговування, законність проведення якого є предметом судового оскарження та неможливість їх поновлення, навіть у випадку задоволення позову, а отже і ефективного захисту, що є основним завдання цивільного судочинства.

Вивчивши зміст заяви про забезпечення позову, додатків до неї та матеріали позовної заяви, приходжу до висновку про те, що вказана заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У своїй позовні заяві позивач, зокрема, просить суд визнати незаконним страйк працівників відділу обслуговування пасажирів, отже вказаний предмет спору має бути розглянутий по суті та доводитись і/або заперечуватись учасниками судового розгляду. Натомість у заяві про забезпечення позову представник позивача просить суд застосувати такі види забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, при цьому спір не вирішується по суті, а предмет позову підлягає доказуванню. В інакшому випадку, задоволення заяви про забезпечення позову вказуватиме на те, що судом вже вирішено питання про те, що страйк працівників є незаконним без розгляду справи по суті та дослідження доказів сторін спору, адже право на страйк є конституційним правом за нормою ст. 44 Конституцій України, яка передбачає, що ті хто працюють, мають право на страйк.

Крім того, на думку суду, заявлені представником позивача вимоги про забезпечення позову, в даному випадку взагалі не можна віднести до видів забезпечення позову, оскільки такі вимоги частково є тотожними вже заявленим позовним вимогам, а в іншій частині є способами захисту у відповідності до положень ст. 5 ЦПК України і тому не можуть бути застосовані як вид забезпечення позову, враховуючи, що способи захисту визначаються позивачем у позовній заяві та мають розглядатись у позовному провадженні, результатом якого є прийняття відповідного рішення суду щодо заявлених позовних вимог.

Також, приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову, суд враховує, що позивачем не доведено неможливості взаємозамінності працівників різних структурних підрозділів та відділів Товариства для забезпечення виконання функцій Товариства та належного забезпечення роботи аеропорту, у тому числі з урахуванням положень ст. 33 КЗпП України.

Позивач, як роботодавець, мав знати та усвідомлювати, що наймані працівники мають Конституційне право на страйк, а законність такого страйку є питанням вирішення спору в судовому порядку та предметом дослідження при розгляді спору. Тож, з урахуванням загальновідомого європейського досвіду, який вказує на те, що працівники міжнародних аеропортів час від часу вдаються до страйків, і при цьому проведення таких страйків не призводить до таких катастрофічних наслідків, що описані у заяві про забезпечення позову, роботодавцю доцільно планувати організаційно-розпорядчі та управлінські заходи з попередження негативних наслідків страйку працівників. Заборона ж страйку в межах забезпечення позову є тотожним вирішенню позовних вимог позивача без розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 149-153, 353-355 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Незалежної профспілки авіапрацівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» про визнання страйку та рішень Ради Профспілки незаконними - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 14.06.2019 року.

Суддя -